Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер 341/219/26
Номер провадження 2/341/399/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2026 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі
головуючого судді Аннишина С.І.,
за участю секретаря судового засідання Рарик В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
До Галицького районного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №525232-КС-001 від 07.02.2025 в розмірі 19 739,04 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 07.02.2025 року між позивачем та відповідачкою укладено Договір №525232-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.
Відповідно до умов Договору кредиту, позикодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 11 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.
Позивач свої зобов`язання за Договором кредиту виконав, та надав відповідачці грошові кошти в розмірі 11000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку.
Позивач зазначає, що до теперішнього часу відповідачка свої зобов`язання за Кредитним договором №525232-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором.
Відтак, у останньої станом на 07.01.2026 утворилась заборгованість за в розмірі 19 739,04 грн, що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 1847,58 грн; суми прострочених платежів по процентах 11 521,46 грн; суми прострочених платежів за комісією 870 грн.
Ухвалою суду від 17 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою витребувано в АТ КБ «Приватбанк» інформацію, що стосується руху коштів ОСОБА_1 .
Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позову просив суд розглядати справу за його відсутності, вимоги заяви підтримав, у випадку неявки відповідача у судове засідання проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилася. 05.03.2026 від її представника - адвоката Раврик І.Д. через підсистему «Електронний суд» скерував відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій пені вважає необґрунтованими. Невиправданим також є розмір комісії 2200 грн при тілу кредиту 11000 грн, а тому просить у задоволенні комісії відмовити повністю. Окрім того, покласти відшкодування судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.
13.03.2026 представник позивача через підсистему «Електронний суд» скерував додаткові пояснення, які фактично обмежуються викладенням цитат із судових рішень різних інстанцій.
Інших заяв, клопотань від сторін не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні фактичні обставини.
Судом встановлено, що ТОВ «Бізнес Позика» 07.02.2025 направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №525232-КС-001 про надання кредиту, яка прийнята відповідачкою шляхом підписання 07.02.2025 акцепту пропозиції (оферти) щодо укладення Договору №525232-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а.с.19-30).
Відтак, 07.02.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №525232-КС-001 про надання кредиту, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8428 (а.с.50).
Відповідно до пункту 1 вказаного Договору ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 11 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів.
Згідно з умовами Договору сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1% вдень процентів, строк кредиту 24 тижні, комісія за надання кредиту - 2200,00 грн, термін дії договору до 25/07/2025, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 11 000, 00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 26 966,30 грн.
Відповідно до пункту 2.5 Договору, комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту та становить 2200,00 грн.
Пунктом 4.1. Договору, кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Сторонами також підписано Паспорт споживчого кредиту до Договору з аналогічними умовами (а.с.16-18).
Вказане свідчить, що умови кредитування в ТОВ «Бізнес Позика» погодженні відповідачкою у повному обсязі без будь-яких застережень чи заперечень.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 11 000,00 грн, що доводиться підтвердженням про здійснення переказу грошових коштів 07.02.2025 в сумі 11 000,00 грн, згідно умов кредитного договору 525232-КС-001 (а.с.52).
Кредитні кошти перебували у користуванні відповідачки, що підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 за період 07.02.2025 по 25.07.2025 за банківською карткою № НОМЕР_1 , наданою АТ КБ «Приватбанк».
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, видано кредитних коштів - 11 000,00 грн, нараховано відсотків - 14 239,04 грн, комісії - 2200,00 грн. Позивачкою сплачено: 13200,00 грн, них: 9152,42 грн - тіло кредиту, 2717,58 грн відсотків за користування кредитом, 1330,00 грн - комісії. Залишок заборгованості за кредитним договором складає 17 739 грн: 1847,58 грн - тіло кредиту, 11 521,46 грн - відсотки за користування кредитом, 870,00 грн - комісія, 5500,00 грн відсотки за статтею 625 ЦК України (а.с.12-14).
Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачкою ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1статті 626 ЦК України).
Згідно з частини 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень частини 1 статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частни 2 статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 07 лютого 2025 шляхом підписання Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) та акцепту Пропозиції між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №525232-КС-001, який підписано відповідачкою електронним підписом через використання одноразового ідентифікатора у визначеному Законом України «Про електронну комерцію» порядку.
Підписанням Договору сторонами визначено та погоджено розмір кредиту, строк кредитування, розмір відсоткової ставки та комісійних платежів, періоди здійснення обов`язкових платежів, а також суми платежів у них. За вказаним договором позичальниця отримала доступ до кредитних коштів на загальну суму 11 000,00 грн на платіжну карту, яка емітована банком на її ім`я, що піж стверджується випискою АТ КБ «Приватбанк» по особовим рахункам ОСОБА_1 .
Окрім того, відповідно до розрахунку заборгованості за договором №525232-КС-001 відповідачка на виконання умов договору здійснила часткову оплату на загальну суму 13 200,00 грн.
Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, ОСОБА_1 вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), в якому зазначено про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц зазначено про те, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Разом з тим, ОСОБА_1 порушено погоджені умови Договору, внаслідок чого у неї виникла заборгованість яка, як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №525232-КС-001, у загальному розмірі 19 739,04 грн: 1847,58 грн - тіло кредиту, 11 521,46 грн - відсотки за користування кредитом, 870,00 грн - комісія 5500,00 грн - сума заборгованості за відсотками відповідно до статті 625 ЦК України.
Розрахунок заборгованості по кредитному договору, наданий позивачем, відповідає вимогам до первинних документів, що підтверджують наявність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Бізнес Позика».
Наданий розрахунок підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових зазначеної заборгованості за кредитом.
Так, відповідно до пункту 2.5 Договору, передбачено обов`язок позичальника сплатити комісію за видачу кредиту у розмірі 2 200,00 грн, яка є складовою плати за користування кредитом та підлягає сплаті на умовах, визначених договором.
Представник відповідачки заперечував проти включення зазначеної комісії до загальної заборгованості, посилаючись на її несумісність із тілом кредиту.
Однак, суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки відповідно до принципу свободи договору сторони є вільними у визначенні його умов, з аналізу умов укладеного договору вбачається, що комісія за видачу кредиту прямо передбачена його положеннями, погоджена сторонами при укладенні договору та є фіксованою, частину якої відповідачка уже сплатила, згідно розрахунком заборгованості. Таким чином, нарахування позивачем комісії у розмірі 2 200,00 грн є правомірним та таким, що відповідає умовам договору, у зв`язку з чим заперечення відповідача в цій частині не підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд не погоджується із нарахованою позивачем сумою заборгованості за відсотками відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі 5500,00 грн.
Відповідачка як боржниця порушила зобов`язання за Договором. Доказів сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитом не надала.
Проте, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Воєнний стан діяв, триває і не припиняв свою дію в період укладення Договору та нарахування позикодавцем процентів як міри відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.
Тобто, в цьому випадку відповідачка як позичальниця звільнена від обов`язку сплати процентів на підставі статті 625 ЦК України, оскільки такі нараховані під час дії воєнного стану.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення процентів на підставі статті 625 ЦК України у розмірі 5 500,00 грн задоволенню не підлягають.
Відтак, вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов кредитного договору №525232-КС-001 від 07.02.2025 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика», суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами неналежного виконання умов договору з боку відповідача, та, як наслідок, наявність порушеного права.
З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позивачем належними та допустимими доказами перед судом доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах із ОСОБА_1 , а тому з останньої на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №525232-КС-001 від 07.02.2025 в розмірі 14 239,04 грн: 1847,58 грн - тіло кредиту, 11 521,46 грн - відсотки за користування кредитом, 870, 00 грн - комісія.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 1920 гривень 56 копійок, із розрахунку: 14239,04*2662,40/19739,04
На підставі викладеного, керуючись статтями 12,13,19, 259, 272-274, 279, 280,284,354,355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №525232-КС-001 від 07.02.2025 в загальному розмірі 14 239 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять дев`ять) гривень 04 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в розмірі 1 920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) гривень 56 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження юридичної особи: 01133, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411, м.Київ, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . Повний текст рішення складено 08 квітня 2026 року.
СуддяСвятослав АННИШИН
The court decision No. 135564261, Halych District Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 03.04.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 341/219/26. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: