Decision № 134113, 15.09.2006, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.2006 Справа № 1/61

За позовом

акціонерного комерційного промислового інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Іржава Закарпатської області”, м. Іршава

до відповідача

промислово-аграрного товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест”, м. Хуст

про

стягнення заборгованості у розмірі 456413,46 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

Від позивача

Кузка С.О. –начальник юридичного відділу (дов. від 10.07.06)

Від відповідача

не з’явився

СУТЬ СПОРУ: акціонерний комерційний промисловий інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Іржава Закарпатської області”, м. Іршава (далі –позивач) звернувся з позовом до промислово-аграрного товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест”, м. Хуст (далі –відповідач), з урахуванням уточнень, про стягнення заборгованості у розмірі 456413,46 грн. – суми відсотків по кредитному договору №37/1-2001 від 17.12.01, у тому числі за рахунок коштів виручених від продажу заставленого майна, які знаходяться на депозитному рахунку Державної виконавчої служби в Закарпатській області.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач прострочив виконання договору у частині повернення кредиту, за весь час користування яким банк нарахував відсотки. Зобов’язання за кредитним договором забезпечені заставою нерухомого майна, яке на день подання позову реалізоване а кошти знаходяться на рахунку ДВС.

Відповідач письмових пояснень по суті заявлених вимог не подав, участь уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 02.06.06 зупинено провадження у справі №1/61, у зв’язку з оскарженням відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Закарпатської області ухвали господарського суду Закарпатської області від 26.05.06. У відповідності до ухвали господарського суду Закарпатської області від 01.09.06 провадження у справі №1/61 поновлено, у зв’язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Рішення проголошено у відповідності до ч.2 ст.85 ГПК України. Повний текст рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 22.09.06.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та додатково подані докази, суд встановив:

17.12.01 позивач та відповідач уклали кредитний договір №37/1-2001 (далі –кредитний договір), відповідно до якого відповідачу надано 400 000 грн. Термін повернення згідно договору –15.12.02.

Водночас, 17.12.01 позивач та відповідач уклали та нотаріально засвідчили договір застави №7650 нерухомого майна (незавершений будівництвом комплекс будівель: А)прохідна, та офіс, Б) 3 (три) цехи служби механіка, В) цех по розливу вина та консервний цех, за адресою Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Гвардійська, 122).

У зв’язку із невиконанням відповідачем обов’язку щодо повернення кредиту, за заявою позивача, 29.01.03 державним нотаріусом Хустської районної державної нотаріальної контори вчинено виконавчий напис реєстрац. №363 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредитному договору у сумі 446505,15 грн. (у т.ч. 39707 грн. відсотків, 9113,08 грн. відсотки за січень 2003 р. та 1700 грн. державного мита).

07.02.03 на підставі поданого позивачем виконавчого напису Хустським РВ ДВС відкрито виконавче провадження, у ході якого, через Закарпатську філію спеціалізованого підприємства „Укрспец’юст”, 11.05.06 проведено прилюдні торги та реалізовано заставлене майно на суму 692 700 грн.

Кошти від реалізації заставного майна у сумі 446 505,15 грн., відповідно до виконавчого напису, перераховані позивачу, про що свідчить банківська виписка від 06.06.06.

Позивач звернувся з позовом, оскільки вважає, що його права на отримання плати за користування кредитом у вигляді відсотків (п.3 кредитного договору) є порушеними і підлягають захисту, у тому числі за рахунок коштів від реалізації заставного майна, які знаходяться на рахунку органу ДВС.

Вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судовим розглядом встановлено, що суму кредиту погашено 06.06.06. Проте, п.3.2. кредитного договору передбачено, що нарахування банком відсотків починається з дати першої оплати розрахункових документів Позичальником з позичкового рахунку згідно цільового призначення кредиту по день повного його погашення на суму щоденного залишу заборгованості за кредитом. Тому, до моменту погашення заборгованості по сумі кредиту, позивач нарахував відсотки згідно умов кредитного договору (п.п. 3.1, 3.2.).

Сума позовних вимог позивачем доведена відповідно до вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, в обґрунтування чого поданий розрахунок заборгованості за період з 01.02.03 по 11.05.06.

Право позивача на одержання відсотків за користування кредитом, у першу чергу за рахунок заставленого майна, ґрунтується на п.1.1.договру застави, ст.19 Закону України „Про заставу”, де встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання.

Слід також відзначити, що відповідно до ч.4 ст.590 Цивільного кодексу України, у разі часткового виконання боржником зобов’язання забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

На час розгляду позовної заяви, предмет застави реалізований, однак ця обставина не позбавляє права заставодержателя, відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України, одержати задоволення за рахунок предмета застави, переважно перед іншими кредиторами цього боржника, а саме за рахунок коштів від продажу 11.05.06 на прилюдних торгах, застави, які знаходяться на рахунку ДВС у Закарпатській області.

Таким чином, беручи до уваги, що відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми 456413,46 грн. заборгованості по відсотках, у тому числі за рахунок коштів одержаних від примусової реалізації предмета застави, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у сумі 1700,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з промислово-аграрного товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест” (м. Хуст, вул. Гвардійська, 122, код ЄДРПОУ 19101962) у тому числі за рахунок коштів виручених від продажу заставленого майна, які знаходяться на депозитному рахунку ДВС в Закарпатській області на користь акціонерного комерційного промислового інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Іршава Закарпатської області” (м. Іршава, вул. Шевченка, 24, код ЄДРПОУ 22114201):

- суму 456413,46 грн. заборгованості по відсотках;

- суму 1700,00 грн. у відшкодування сплаченого державного мита та суму 118,00 грн. витрат у відшкодування інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський