Decision № 133912939, 05.02.2026, Kosiv District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 347/1187/25

Провадження № 2/347/34/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Книщука Р.М.,

секретаря Лазорик А.М.,

представника позивача Мацьків О.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовною заявою Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

в с т а н о в и в :

Представник Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та пояснила, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією про фактичне споживання певних об`ємів(обсягів) природного газу на об`єкті газопостачання розташованому за вищевказаною адресою, робочим листком контролера та фотографією показника лічильника газу, зафіксованих 22 липня 2024 року та 15 квітня 2025 року.

Замовлена потужність по об`єкту відповідача на 2023 календарний розрахунковий рік визначена, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу за газовий рік: з 01.10.2021 року по 30.09.2022 року та складає 1537,65 м. куб. Замовлена потужність по об`єкту боржника на 2024 календарний розрахунковий рік визначена, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу за газовий рік: з 01.10.2022 року по 30.09.2023 року та складає 1683,16 м. куб. Замовлена потужність по об`єкту боржника на 2025 календарний розрахунковий рік визначена, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу за газовий рік: з 01.10.2023 року по 30.09.2024 року та складає 1435,89 м. куб. Місячна вартість за послугу з розподілу природного газу з 01.01.2023 календарного розрахункового року визначається 1537,65 м.куб розділено на 12 місяців, помножено на тариф 2,232 грн. (затверджений постановою НКРЕКП від 30.12.2022 року N91944 Івано-Франківській філії (відповідно до п/п 11 п.1)), та складає 286,00 грн., яку необхідно сплачувати до 20 числа (включно) місяця, в якому надається послуга з розподілу природного газу. Місячна вартість за послугу з розподілу природного газу з 01.01.2024 календарного розрахункового року визначається 1683,16 м.куб розділено на 12 місяців, помножено на тариф 2,232 грн. (затверджений постановою НКРЕКП від 30.12.2022 року N°1944 Івано-Франківській філії (відповідно до п/п 11 п.1)), та складає 313,07 грн яку необхідно сплачувати до 20 числа (включно) місяця, в якому надається послуга з розподілу природного газу. Місячна вартість за послугу з розподілу природного газу з 01.01.2025 календарного розрахункового року визначається 1435,89 м.куб розділено на 12 місяців, помножено на тариф 2,232 грн. (затверджений постановою НКРЕКП від 30.12.2022 року N°1944 Івано-Франківській філії (відповідно до п/п 11 п.1)), та складає 267,08 грн яку необхідно сплачувати до 20 числа (включно) місяця, в якому надається послуга з розподілу природного газу.

Проте, станом на 30.04.2025 року заборгованість боржника за надані послуги з розподілу природного газу складає 5683,12 грн. Також через порушення відповідачем своїх зобов`язань позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат, яка становить 603,84грн. та 3% річних, що становить 134,31грн. Просить позов задоволити.

Відповідач позов не визнав та пояснив, що в матеріалах справи відсутні докази, що він замовляв та отримував послуги з газопостачання від Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України». Позивач порушив його права, оскільки нав`язав йому дану послугу, яку він не замовляв і не укладав відповідного договору та не надавав дозвіл на використання його персональних даних та категорично заперечує проти присвоєння йому ЕІС-коду. Також позивачем в якості доказів не додано до позовної заяви, заяви - приєднання, яка підписана саме позивачем та сплаченого ним рахунку (квитанції) за послуги з так званого "розподілу" природного газу, що беззаперечно свідчить про відсутність договірних взаємовідносин з позивачем, а отже і про відсутність з його боку будь-яких зобов`язань перед позивачем, в тому числі грошової заборгованості. Доданий до позовної заяви розрахунок із зазначенням заборгованості за період жовтень 2023 - квітень 2025 р.р. кінцевого сальдо у розмірі 5683,12 грн. не може бути судом визнаний належним, достовірним та допустимим доказом, оскільки підставою для виставлення рахунку за надані послуги є документально підтверджена господарська операція, яка фіксується у первинних документах відповідно до законодавства. Основними документами, що підтверджують виконання послуг і є підставою для виставлення рахунку, можуть бути: договір, акт приймання-передачі послуг або виконаних робіт. Крім цього, позивачем не надано доказів про те, що з ним було проведено щомісячну звірку по факту отримання послуг розподілу природного газу. Просить в позові відмовити.

Суд, вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 є споживачем природного газу, який постачається за адресою: АДРЕСА_1 , за особовим рахунком НОМЕР_1 .

Розділом VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної системи для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором газорозподільної системи договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498.

Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором газорозподільної системи обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема, повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку оператора газорозподільної системи та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував про те, що він є споживачем природного газу, тобто факт приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу відбувся у відповідності до Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до п. 2.1. Типового договору Оператор газорозподільних систем зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Згідно з положеннями пунктів 6.1, 6.2 розділу VI Договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора газорозподільних систем з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора газорозподільних систем, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, що є побутовим до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ (абз. 2 та 3 п. 6.6. розділу VI Договору).

Згідно вимог п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Пунктом 6.3 розділу VI Договору встановлено, що величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (абз. 2 п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем).

Згідно п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік; визначається Оператором ГРМ, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Як встановлено в судовому засіданні замовлена потужність по об`єкту відповідача ОСОБА_1 на 2023 календарний розрахунковий рік визначена, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу за газовий рік: з 01.10.2021 року по 30.09.2022 року та складає 1537,65 м. куб. Замовлена потужність по об`єкту боржника на 2024 календарний розрахунковий рік визначена, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу за газовий рік: з 01.10.2022 року по 30.09.2023 року та складає 1683,16 м. куб. Замовлена потужність по об`єкту боржника на 2025 календарний розрахунковий рік визначена, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу за газовий рік: з 01.10.2023 року по 30.09.2024 року та складає 1435,89 м. куб. Місячна вартість за послугу з розподілу природного газу з 01.01.2023 календарного розрахункового року визначається 1537,65 м.куб розділено на 12 місяців, помножено на тариф 2,232 грн. (затверджений постановою НКРЕКП від 30.12.2022 року N91944 Івано-Франківській філії (відповідно до п/п 11 п.1)), та складає 286,00 грн., яку необхідно сплачувати до 20 числа (включно) місяця, в якому надається послуга з розподілу природного газу. Місячна вартість за послугу з розподілу природного газу з 01.01.2024 календарного розрахункового року визначається 1683,16 м.куб розділено на 12 місяців, помножено на тариф 2,232 грн. (затверджений постановою НКРЕКП від 30.12.2022 року N°1944 Івано-Франківській філії (відповідно до п/п 11 п.1)), та складає 313,07 грн яку необхідно сплачувати до 20 числа (включно) місяця, в якому надається послуга з розподілу природного газу. Місячна вартість за послугу з розподілу природного газу з 01.01.2025 календарного розрахункового року визначається 1435,89 м.куб розділено на 12 місяців, помножено на тариф 2,232 грн. (затверджений постановою НКРЕКП від 30.12.2022 року N°1944 Івано-Франківській філії (відповідно до п/п 11 п.1)), та складає 267,08 грн яку необхідно сплачувати до 20 числа (включно) місяця, в якому надається послуга з розподілу природного газу.

Відповідно до розрахунку заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.10.2023 року по 30.04.2025 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка становить 5683 грн. 12 коп.

Розрахунок вказаної заборгованості здійснено позивачем у відповідності з вимогами Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494, тарифів, встановлених на послуги розподілу природного газу, об`ємів споживання відповідачем природного газу.

Правовідносини з приводу постачання та споживання природного газу, які склались між газопостачальними, газорозподільними підприємствами та побутовими споживачами регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015, Типовим договором на постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015, Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015, Правилами безпеки систем газопостачання України, затверджених Наказом міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 285 від 15.05.2015.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно - правовими актами. За договором розподілу природного газу Оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Згідно ч. 4 глави 2 розділу І Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу; заява-приєднання складена за встановленою формою письмова заява споживача, що засвідчує його волевиявлення на приєднання до договору розподілу природного газу та містить персоніфіковані дані споживача та його об`єкта; лічильник газу засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку; підключення до газорозподільної системи/підключення до ГРМ фізичне з`єднання в точці приєднання (на межі балансової належності) газових мереж суміжного суб`єкта ринку природного газу (зокрема споживача) з газорозподільною системою, здійснене в установленому законодавством порядку, зокрема згідно з цим Кодексом.

Згідно ч. 2 глави 2 розділу І Кодексу газорозподільних систем, Оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

Основними функціями Оператора ГРМ є, зокрема, забезпечення розподілу (переміщення) природного газу від місць його надходження в ГРМ з ГТС та з інших джерел (від ГДП та ВБГ, підключених до ГРМ, та від суміжних ГРМ) до споживачів природного газу з урахуванням його якісних і фізико-хімічних характеристик та потреб цих споживачів; забезпечення оперативно-диспетчерського управління ГРМ та планово - профілактичних і аварійно-відновлювальних робіт на об`єктах ГРМ з урахуванням вимог охорони праці та техніки безпеки; виконання договірних зобов`язань при розподілі (споживанні, передачі) природного газу ГРМ; забезпечення приєднання об`єктів замовників до ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності або користуванні (у тому числі в експлуатації) Оператора ГРМ, за їх зверненням та за умови дотримання вимог цього Кодексу.

У відповідності до п.1.2 та 1.3 розділу 1 Типового договору розподілу природного газу, умови цього договору однакові для всіх споживачів, та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» Кодексу газорозподільних систем. Даний договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептуванням договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання, сплата рахунка постачальної організації та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Як визначено п.7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

А тому, враховуючи фактичне споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснив приєднання до умов типового публічного договору постачання природного газу з позивачем та умов типового публічного договору розподілу природного газу, тобто позивач є побутовим споживачем природного газу, який постачається за вищевказаною адресою та йому відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 . З цих підстав твердження відповідача про те, що він не замовляв та не отримував послуги з газопостачання від Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується вище наведеним.

Крім цього, відповідач у передбачений процесуальний спосіб не спростував укладення такого договору та документально не підтвердив того, що він звертався до позивача із заявою про відмову він надання послуг.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Також твердження відповідача про те, що Івано-Франківська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» як юридична особа приватного права не є суб`єктом господарської діяльності в державному секторі економіки спростовується наступним.

Відповідно до постанови НКРЕКП № 1769 від 29.09.2023 року «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «Газорозподільні мережі України» діяльності з розподілу природного газу», Позивачу з 01 жовтня 2023 року змінено місце провадження (розширення території) господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» на територію провадження господарської діяльності з розподілу природного газу АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз», а також про необхідність здійснення споживачами природного газу оплати за надані послуги розподілу природного газу з 01 жовтня 2023 року на рахунок ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Таким чином, з 01.10.2023 року ТОВ «Газорозподільні мережі України», в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» має право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу на території Івано-Франківській області.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем врегульовані Кодексом газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» № 206 від 05.03.2022 було установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

30.12.2023 було внесено зміни до Постанови № 206 від 05.03.2022, та установлено про заборону нарахування і стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих РФ, або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.

Оскільки, місцем надання послуг є с.Хімчин Косівського району Івано-Франківської області, яке не відноситься до вище перелічених територій, позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати у розмірі 603,84грн та три відсотки річних у розмірі 134,31 грн.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином враховуючи наведені обставини, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01.10.2023 року по 30.04.2025 року в сумі 5683,12грн., а також інфляційні втрати та 3 відсотків річних в сумі 738,15грн.

Згідно ч.1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А тому, на користь позивача з відповідача слід стягнути оплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст.3,12,13,81,259,263,264,265,274-279 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , абонентський рахунок НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200), в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (ЄДРПОУ 45371501, адреса: 76010,м.Івано-Франківськ, вул.Ленкавського,20) заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01.10.2023 року по 30.04.2025 року в сумі 5683 (п`ять тисяч шістсот вісімдесят три) гривень 12 копійок, з подальшим перерахуванням на рахунок (АТ «Ощадбанк», р/р НОМЕР_3 , ЄДРПОУ 45371501, МФО 336503), а також інфляційні втрати та 3 відсотків річних в сумі 738 (сімсот тридцять вісім)гривень 15 копійок та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві )гривень 40 копійок судового збору, з подальшим перерахуванням вказаних сум на рахунок (АТ «Ощадбанк», р/р НОМЕР_4 , ЄДРПОУ 45371501, МФО 336503).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Р.М. Книщук