Court ruling № 133671799, 29.01.2026, Konotop City and District Court of Sumy Oblast

Справа № 577/471/26

Провадження № 1-кс/577/98/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 року м.Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області клопотання слідчого СВ Конотопського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця,

громадянина України, освіта середня, не працюючого, раніше судимого:

1) 14.12.2015 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі,

10.03.2016 перегляд вироку Апеляційним судом Сумської області на підставі ч. 5 ст. 75 КК України зараховано в строк основного покарання тримання під вартою в період з 15.09.2015 року по 10.03.2016 року з розрахунку 1 день тримання під вартою за 2 дні позбавлення волі;

2) 02.12.2019 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі;

3) 17.12.2020 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 1 ст. 390 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 ч. 1 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання по даному вироку приєднано частину невідбутого покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду від 02.12.2019, остаточно призначено за правилами ст. 72 КК України 1 ріку 2 місяці позбавлення волі,

4) 12.04.2023 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнився від відбування покарання 06.12.2024, у зв`язку з усуненням караності діяння. Судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку,

який підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч.3 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

29.01.2026 року слідчий СВ Конотопського РВП ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором ОСОБА_3 в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів із визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 грн.

Клопотання обґрунтовує тим, що 31.12.2025 близько 10.00 год. ОСОБА_4 , прибув до приміщення магазину 839 ТОВ «АТБ-маркет», який розташований за адресою: м. Конотоп, пл. Конотопських Дивізій, 23. Перебуваючи у приміщенні магазину у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме товару, який знаходився на полицях магазину. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, в період дії воєнного стану, користуючись тим, що інші покупці та працівники магазину не звертають на нього уваги, з полиці, де знаходилася кава, таємно викрав 4 розчинної сублімованої в м`якій упаковці кави ТМ «Jacobs Monarch» 280 г., по 623,25 грн за упаковку на суму 2493 грн., 6 шт шоколадок ТМ «Roshen» Lacmi Strawberry cake 275 г. зі смаком полуниця-крем та печивом в м`якій упаковці, по 213,3 грн за штуку на суму 1279,80 грн. Після чого ОСОБА_4 , поклавши викрадене у політеленовий пакет чорного кольору, який приніс із собою, усвідомлюючи той факт, що за товар потрібно розплатитись, не розрахувавшись за товар, оминаючи касу, о 10 годині 09 хвилин покинув приміщення магазину 839 ТОВ «АТБ-маркет» разом із викраденим майном, тим самим залишив місце скоєння злочину, а викраденим розпорядився на власний розсуд. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив власнику ТОВ «АТБ-маркет» майнову шкоду, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-26/549-ТВ від 15.01.2026, в розмірі 3772,8 грн.

Крім того, 27.01.2026 у період з 08 до 13 год. (точний час під час досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 з метою відшукання майна, яким можна незаконно заволодіти, прибув до офісного центру, що розташований за адресою: м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, 37А. Проходячи по другому поверху офісного центру повз приміщення №29, у самому приміщенні на коробках біля входу побачив жіночу сумку, яка належить ОСОБА_7 . У цей час у ОСОБА_4 виник повторний злочинний корисливий умисел направлений на таємне викрадення вказаної сумки. Реалізуючи свій корисливий намір, діючи повторно, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 через незамкнені двері проник до приміщення офісу №29, звідки викрав жіночу шкіряну сумку належну ОСОБА_7 , заявленою вартістю 1900 грн., у якій знаходилися: планшет марки «HUAWEI» в чохлі зеленого кольору, заявленою вартістю 16000 грн., навушники марки «JBL» синього кольору, вартістю 2800 грн., грошові кошти в сумі 2000 грн. (купюрами 1000 грн., 500 грн, 200 грн., 200 грн. 100грн.) та професійні кравецькі ножиці «Premax», заявленою вартістю 1000 грн, а всього майна належного ОСОБА_7 на загальну суму 23700 грн. З викраденим майном ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину та в подальшому сумку збув, а решту викраденого майна зберігав при собі.

Передивляючись викрадені речі у сумці потерпілої, ОСОБА_4 побачив паспорт громадянина України на ім`я потерпілої ОСОБА_7 у виді ID-картки № НОМЕР_1 , виданий 12.06.2023 органом 5917, що є важливим особистим документом, який вирішив викрасти, поклавши до кишені свого одягу, таким чином вчинив незаконне заволодіння паспортом громадянина України.

Крім того, передивляючись викрадені речі у сумці потерпілої ОСОБА_7 , ОСОБА_4 побачив банківську картку АТ «Універсалбанк» № НОМЕР_2 з номером рахунку НОМЕР_3 , що відповідно до Законів України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-Ш та «Про платіжні послуги» від 30.06.2021№1591-IX, є офіційним документом, містить обов`язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему емітента (банк) та держателя цього спеціального платіжного засобу, який на законних підставах використовує платіжні картки, у ОСОБА_4 виник злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення за її допомогою грошових коштів належних потерпілій ОСОБА_7 , а тому ОСОБА_4 вирішив залишити її собі, таким чином викрав банківську картку.

27.01.2026 о 18:23 год. ОСОБА_4 затриманий в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

28.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.4 ст. 185, ч.1, ч. 3 ст. 357 КК України.

Про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, свідчать такі обставини: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корисливого злочину, за який згідно санкції ч.4 ст.185 КК України йому загрожує суворе покарання, у випадку доведеності його вини, у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років. Тяжкість та спосіб вчинення злочину свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності ОСОБА_4 , а усвідомлення підозрюваним невідворотності покарання виключно у вигляді позбавлення волі дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку та підвищує ризик того, що він, перебуваючи на свободі, може вчиняти дії, направлені на уникнення кримінального покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду. Крім того, підозрюваний не має родини та близьких родичів, проживає сам, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків, ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, що свідчить про відсутність стримуючих факторів від спроб підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.

Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України, свідчать такі обставини: ОСОБА_4 на даний час ніде не працює та немає офіційних джерел доходу, негативно характеризується за місцем проживання, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальностіза вчинення корисливиз злочинів, має не зняті та не погашені судимості неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2, 3 ст. 51 КУпАП за вчинення ряду дрібних крадіжок.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримує та просить задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 пред`явлену підозру вважав частково обґрунтованою. Просив обрати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_5 підтримує позицію ОСОБА_4 . Просить також врахувати, що ОСОБА_4 перебуває на лікуванні в ТОВ «Лікувально-діагностичний центр «Здравіє», на підставі призначень отримує метадон.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали клопотання і дослідивши надані докази суд дійшов наступного висновку.

27.01.2026 о 18:23 год. ОСОБА_4 затриманий в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, а 28.01.2026 йому повідомлено про підозру за ч.4 ст. 185, ч.1, ч. 3 ст. 357 КК України.

Відповідно до ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З практики Європейського суду з прав людини, зокрема з рішення «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року вбачається, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, при цьому наявність доказів на даному етапі не повинна бути достатньою для забезпечення засудження, а повинна лише виправдовувати подальше розслідування.

З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається наявність кримінального провадження, в рамках якого слідчий звернувся до суду із клопотанням.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за викладених в клопотанні обставин.

Так, досліджені додані до клопотання матеріали вказують на наявність вагомих фактів, які стали причиною виникнення підозри, найпереконливіші з яких є: протокол огляду місця події від 27.01.2026 (а.с. 12-15), протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 (а.с. 16-17), протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_8 (а.с. 30), протокол огляду предметів від 19.01.2026 (а.с. 30-36).

Суд враховує практику ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови»).

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, характер і ступінь суспільної небезпечності самого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя також враховує відомості про особу підозрюваного, який раніше судимий, в тому числі за злочини проти власності, за вчинення яких реально відбував покарання в місцях позбавлення волі, ніде не працює, протягом року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна (а.с. 44-46), не перебуває на обліку в лікаря психіатра, перебуває на обліку в лікаря нарколога з приводу опійної наркоманії, отримує метадон за призначенням ТОВ «Лікувально-діагностичний центр «Здравіє» (а.с.53), негативно характеризується за місцем проживання (а.с. 43).

У даному випадку тяжкість злочину, в поєднанні із наведеними відомостями про особу підозрюваного, має свій раціональний зміст і свідчить про те, що підозрюваний може як переховуватися від органів досудового розслідування, так і вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Прокурором доведено, що єдиним запобіжним заходом, спроможним досягнути мети його застосування в даному випадку є тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, передбаченим п.1), п.5) ч.1 ст. 177 КПК України .

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 , більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, але на підставі сукупності досліджених обставин, доведених прокурором, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , відомості про його особу та наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України суд вважає за необхідне визначити розмір застави на рівні вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави достатньою мірою буде гарантувати виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 176-178, 183, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 28 березня 2026 року до 18:23 год.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок грн..), які можливо внести на рахунок: Одержувач: ТУ ДСА України в Сумській області, Код: 26270240, Назва банку: ДКСУ м. Київ МФО: 820172, р/р UA558201720355249001000008869, Призначення платежу: застава за кого прізвище, ім`я, по-батькові, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

У разі внесення вказаної суми застави, ОСОБА_4 звільнити з-під варти, поклавши на нього наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого СВ Конотопського ВП ГУНП в Сумській області, прокурора або суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі Конотопського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадій кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Ухвала підлягає негайному виконанню і може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 29 січня 2026 року о 15:00 год.

СуддяОСОБА_1