№ 133443299, 20.01.2026, Kolomyia City and District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 346/6352/25

Провадження № 3/346/99/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Коваленка Дениса Сергійовича, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ),

в с т а н о в и в :

До Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, 05 грудня 2025 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП), з матеріалами.

Аргументи держави Україна, в особі поліцейського, який склав протокол, полягали у тому, що ОСОБА_1 ухилився від передбачених статтею 150 СК України обов`язків щодо виховання дітей, внаслідок чого його неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 03.11.2025 року близько 11 години в с. Турка, по вул. Галицька, 2, у приміщенні Турківського ліцею з хуліганських спонукань, словесно ображав неповнолітнього ОСОБА_3 ,14.10.2010 року, у присутності однокласників, чим образив його честь і гідність.

Позиція ОСОБА_1 суду невідома. Повістка у паперовому вигляді була надіслана йому на поштову адресу, з рекомендованим листом. І тому, на підставі статті 6 «право на справедливий суд» Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року (де було розглянуто питання тривалості розгляду справи, але його висновок суд вважає цілком застосовним і до цієї справи), а також рішення від 24.02.2022 року про визнання не прийнятною заяви №43925/18 у справі "Goryachyy v. Ukraine" (якою суд не знайшов порушень статті 6 Конвенції у тому, що суд інформував людину про дату, час і місце судового засідання шляхом надіслання повістки поштою з рекомендованим повідомленням, але вона повернулась з поміткою, що її не було доставлено у зв`язку із закінченням строку для його отримання отримувачем) суд проводив розгляд справи ОСОБА_1 за його відсутності, оскільки він як сторона у справі не вжив жодних заходів аби дізнатись про стан відомого йому судового провадження та забрати повістку.

Оцінка суду.

Положення пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.

Зокрема, положеннями частини 3 статті 184 КУпАП передбачено, що вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом є адміністративним правопорушенням.

Наведені положення кореспондуються із положеннями частини 1 і 2 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-IІІ за якими, батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Аналогічними, є і положення статті 150 Сімейного кодексу України, які окрім того, встановлюють обов`язок батьків дитини виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Суд враховує, те, що наданими йому доказами: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.1), протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення (а.с. 2); письмовими поясненнями (а.с. 3,4.5), протоколом №2 засідання ради профілактики правопорушень (а.с.6-7) свідоцтвом про народження (а.с. 8), підтверджується, що він дійсно ухилився від виконання обов`язків щодо виховання своєї дитини.

А за таких обставин суд погоджується із тим, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 184 КУпАП, і саме він винен у його вчиненні.

Обставин, які б виключали адміністративну відповідальність, а також обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено. А тому, він підлягає адміністративній відповідальності, на загальних підставах.

На виконання положень статті 33 КУпАП суд констатує, що за своїм характером, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, з огляду на його об`єкт та наслідки, не є особливо тяжким; суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 вчиняв у минулому протиправну поведінку; суд має докази його віку, статі, місця проживання.

Адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 3 статті 184 КУпАП являє собою тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що на підставі пункту 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України складає від 850 до 1700 гривень).

Отже, врахувавши вказані вище обставини для вирішення питання про накладення на ОСОБА_1 стягнення, передбаченого частиною 3 статті 184 КУпАП, з урахуванням його мети, що передбачена статтею 23 КУпАП, суд вважає, що накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень буде достатньою мірою відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Разом з цим, відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. А тому, в силу положень частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з ОСОБА_1 , слід стягнути ще й 665 гривень 60 копійок у якості судового збору.

Отже, керуючись статтями 1,2,7,8,9,10,17-24,26,27,33-38,40-1,44,221,245-253,254-255,268,271,276,279,280,283-285,287,294,298-300,304,305,306 КУпАП, суд,

в и р і ш и в:

Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), винуватим у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, на користь Держави Україна (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення.

Копію постанови направити ОСОБА_1 .

Суддя: Коваленко Д. С.