Court ruling № 133392841, 19.01.2026, Zakarpattia District Administrative Court

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 січня 2026 рокум. Ужгород№ 260/10079/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника адвоката Брославську Ірину Володимирівну, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_3 ), у якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ (рішення) ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 про повторне взяття позивача на військовий облік.

2. Визнати протиправним і скасувати наказ (рішення) начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 в частині призову на направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_5 -184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного в частині зарахування до списків особового складу військової частини солдата ОСОБА_1 .

4. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_5 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_5 на підставі незаконності мобілізації.

5. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відповідні зміни до військового обліку та відновити статус «не військовозобов`язаний».

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

16 січня 2026 року від представника позивача до суду надійшли письмові заперечення представника позивача проти розгляду справи за правилами строщеного позовного провадження без виклику сторін, де представник просить проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування вказаного клопотання представник позивача зазначає, що дана адміністративна справа не може бути повно та всебічно розглянута у спрощеному провадженні, оскільки: справа є фактично складною; існує потреба у наданні усних пояснень сторін; можливе подання клопотань про витребування додаткових доказів; рішення у справі має істотне значення для прав та законних інтересів позивача.

Розглянувши подане клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог пункту 7 частини третьої статті 257 КАС України при наявності обґрунтованого клопотання сторони.

Згідно частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.4 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст.262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

При цьому, суд зазначає, що особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні визначені статтею 261 КАС України.

Так, відповідно до ч.1 ст.261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2 ст.261 КАС України).

Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України.

При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.

Спір у даній справі не належить до категорії спорів, вирішення яких визначено виключно у загальному провадженні.

В обґрунтування розгляду справи в загальному позовному провадженні представник вказує, що вирішення спірних правовідносин, які виникли між сторонами, має досить важливе значення для позивача.

Суд не заперечує, що спірні правовідносини впливають на права та інтереси позивача, однак, вказане не є безумовною підставою для розгляду справи в загальному позовному провадженні.

Зокрема, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. (ч.1 ст.2 КАС України)

Суд зазначає, що у вказаній справі судом вчиняються дії щодо підготовки її до судового розгляду, встановлено строк на подачу процесуальних заяв по суті справи від її учасників та збираються докази на підтвердження обставин.

Разом з тим, представником позивача не наведено будь-яких обставин неможливості продовження розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження (необхідність зібрання додаткових доказів, призначення експертизи, допит свідків, тощо).

При цьому, відповідно до ч.6 ст.260 КАС України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.

Таким чином, перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження передбачає розгляд справи спочатку, що значно збільшить строки її розгляду, та може призвести до порушення основних принципів та завдань адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Поряд із цим, суд зауважує, що у разі виникнення необхідності, суд з власної ініціативи може перейти до розгляду справи в порядку загального провадження.

Керуючись статтями 12, 49, 241, 248, 256, 257, 260, 262, 267 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи №260/10079/25 за правилами загального провадження - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЯ. М. Калинич