Decision № 133371343, 19.01.2026, Kalush City and District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа №345/5462/25

Провадження № 2/345/117/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.01.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Миговича О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання цивільну справу за позовом ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» Усенко М.І. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 20 300,00 грн., а також понесені судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.09.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 7588495, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, а також можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів, відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором. У зв`язку із порушенням взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 20 300,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 14 350,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків, та 950,00 грн - заборгованість за комісією.

02.12.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № 85-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 7588495 від 02.09.2022, що був укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. В добровільному порядку відповідач відмовляється погасити заборгованість за кредитним договором. Тому позивач просить стягнути з відповідача 20 300,00 грн. заборгованості за кредитним договором № 7588495 від 02.09.2022 та судові витрати.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

10.10.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 поступив відзив, у якому зазначено, що відповідач заперечує супроти позовних вимог оскільки жодного кредитного договору з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» він не укладав і жодних коштів від цієї компанії не отримував. Після отримання ухвали суду відповідач намагався з`ясувати деталі з приводу укладеного договору, однак доступ до особистого кабінету компанії заблоковано, увійти або відновити пароль неможливо; компанія не надає копії кредитного договору, графіків платежів чи розрахунків заборгованості; жодних документів або повідомлень із підтвердженням видачі коштів йому не надходило. Отже, позивач не довів факту існування будь яких договірних відносин між ними.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.2 ст. 178 ЦПК України відзив підписується відповідачем або його представником.

Згідно з п. 2 ч.5 ст. 178 ЦПК України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Як вбачається із поданого відзиву, відповідачем не підписано відзив та не долучено для суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву позивачеві. Таким чином позивач позбавлений права подати відповідь на відзив, висловити міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Враховуючи наведене, поданий відповідачем відзив залишається судом без розгляду.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи та прийняті судом, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що 02.09.2022 між відповідачем та ТОВ «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит №7588495 з якого вбачається, що кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, надати позичальникові грошові кошти у сумі, визначеній в п.1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості.

Відповідно до п.1.2 договору сума кредиту становить 5000,00 грн. П.1.3 договору передбачено, що кредит надається загальним строком на 100 днів з 02.09.2022.

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1000,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 13 500,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту користування кредитом протягом поточного періоду(п.п. 1.5.2, 1.5.3 договору).

Пунктом 1.5.1 цього договору встановлено комісію у розмірі 950,00 грн.

Згідно п. 1.6 стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

З довідки ТзОВ «Мілоан» вбачається, що клієнт ОСОБА_1 з яким укладено договір про споживчий кредит №7588495 від 02.09.2022 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником здійснено у формі одноразового ідентифікатора F16855, що підтверджує факт підписання відповідачем вказаного договору.

Враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд приходить до висновку, що укладення договору про споживчий кредит №7588495 від 02.09.2022 узгоджується зі ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи зміст кредитного договору, слід дійти висновку, що відповідач з моменту підписання договору про споживчий кредит №7588495 від 02.09.2022 року був обізнаний щодо оплатності наданого кредиту, а також щодо свого обов`язку вносити плату за користування кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.

ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачe на виконання умов договору № 7588495 кошти в розмірі 5000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №81780359 від 02.09.2022.

02.12.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №85-МЛ. Відповідно до п.1.1, 1.2 договору факторингу на умовах, встановлених цим договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).

Внаслідок передачі (відступлення) портфелі заборгованості за цим договором новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

З витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №85 - МЛ від 02.12.2022 року вбачається, що ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» прийняло право вимоги за договором про споживчий кредит №7588495 від 02.09.2022 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)

Згідно ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частина 1 статті 514 ЦКУ зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст. 517 ЦКУ первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи,які засвідчують права,що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення

Таким чином, ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги по договору про споживчий кредит №7588495 від 02.09.2022 року.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 7588495 від 02.09.2022 станом на 20.08.2025 розмір заборгованості відповідачки становить 20 300,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 14 350,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків, та 950,00 грн - заборгованість за комісією.

Щодо стягнення заборгованості за комісією, то суд вважає такі вимоги необґрунтованими. Так, якщо в кредитному договорі Товариство не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які Товариством встановлена комісія за обслуговування кредиту (нарахування комісії за оформлення кредиту), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (нарахування комісії за оформлення кредиту) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». До схожих висновків прийшов Верховний Суд в постанові від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22.

У зв`язку з викладеним суд вважає, що підстав для нарахування комісії в позивача також не було.

З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідач істотно порушив умови укладеного ним кредитного договору, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит, та проценти за користування ним, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 5000,00 грн., в межах заявлених позовних вимог, та процентів за користування кредитом у розмірі 14350,00 грн., а всього у сумі 19 350 грн., необхідно задовольнити та стягнути вказані кошти з відповідача на користь позивача, в той же час, у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.

Розподіл судових витрат:

відповідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн. (а.с.10).

Разом із тим, відповідно до ч.ч. 1, 2, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

19 350 грн х 100 / 20300 грн = 95,32% (розмір задоволених позовних вимог);

2422,40 грн х 95,32% = 2 309,03 грн (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір №0107 від 01.07.2025 року, Акт наданих послуг №Д/2614 від 20.08.2025, детальний опис наданих послуг до Акту наданих послуг №Д/2614 від 20.08.2025.

Дослідивши надані докази, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, викладені обставини та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог 7 625,60 грн. (8000,00 грн х 95,32% = 7 625,60 грн), як компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, ст.ст. 204, 207, 512, 514, 525, 526, 610, 612, 628, 639, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст. 12, 137, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_2 ) РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місце реєстрації - 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) заборгованість за договором №7588495 про надання коштів на умовах споживчого кредиту укладеного 02.09.2022 року в сумі 19 350,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (місце проживання останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_2 ) РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місце реєстрації - 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) судовий збір у розмірі 2 309,03 грн та правничу допомогу адвоката в сумі 7 625,60 грн.

У задоволені решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя