Court ruling № 132368607, 04.12.2025, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/19673/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 грудня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до 16 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в

ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду із позовом до 16 Регіональної військово-лікарської комісії (адреса місцезнаходження: 79045, м. Львів, вул. Стрийська, 73а; ЄДРПОУ: 08380628), в якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії про причинний зв`язок смерті старшого солдата ОСОБА_2 , оформленої витягом з протоколу засідання №3951 від 25.12.2024;

зобов`язати штатну 16 Регіональну військово-лікарську комісію (місцезнаходження: 79045, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, будинок, 73а; код ЄДРПОУ 08380628) переглянути встановлений причинний зв`язок травми, яка призвела до смерті старшого солдата ОСОБА_2 , відображений у протоколі засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії №3951 від 25.12.2024, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

У позовній заяві представник позивача просила поновити строк на звернення до суду, мотивуючи це тим, що з моменту отримання рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.05.2025 №50/в ОСОБА_3 стало відомо про порушення його прав та законних інтересів на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі його сина ОСОБА_2 під час виконання обов`язків військової служби, зокрема, постановою 16 Регіональної військово-лікарської комісії про причинний зв`язок смерті старшого солдата ОСОБА_2 , оформленої витягом з протоколу засідання штатної НОМЕР_2 РВЛК №3951 від 25.12.2024. Позивач вживав заходів щодо досудового врегулювання спору, які не принесли результату.

Суд ухвалою від 06.10.2025 відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. При цьому суд зазначив, що заява про поновлення строків звернення до суду буде розглядатись з урахуванням позиції відповідача у вказаній справі.

Відповідач 21.10.2025 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, суд приходить до таких висновків.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Вищенаведені правові положення свідчать про те, що законодавець допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. При цьому, приписи статті 123 КАС України передбачають право особи подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням поважних причин такого пропуску.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Водночас поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

За змістом позовних вимог позивач оскаржує постанову штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії про причинний зв`язок смерті старшого солдата ОСОБА_2 , оформленої витягом з протоколу засідання №3951 від 25.12.2024. Проте позивач звернувся до суду лише 30.09.2025.

Доводи представника позивача про те, що з моменту отримання рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.05.2025 №50/в позивачу стало відомо про порушення його прав та законних інтересів на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі його сина під час виконання обов`язків військової служби, зокрема, постановою 16 Регіональної військово-лікарської комісії про причинний зв`язок смерті старшого солдата ОСОБА_2 , оформленої витягом з протоколу засідання штатної 16 РВЛК №3951 від 25.12.2024 не заслуговують на увагу, оскільки вказані Акт та наказ за своєю правовою природою є окремими індивідуальними актами, а тому є самостійними складовими предмета спору, можливість оскарження яких не може залежати від інших рішень, дій чи бездіяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень.

Щодо доводів позивача про те, що ним було використане право на досудовий порядок вирішення спору, передбачене нормами Положення №402 шляхом звернення до відповідача із заявою про перегляд постанови ВЛК, у зв`язку із чим строк на звернення до суду має обчислюватись з дня звернення до відповідача із відповідною заявою, суд зазначає, що відповідно до п.2.4.5 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402, ВЛК регіону має право, у тому числі: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК; приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК). Проте вказаними нормами не передбачено можливість звернення до ВЛК із заявою про перегляд її рішення. Водночас, пунктом 2.4.10 розділу І Положення №402 передбачено, що постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку. Отже, за змістом вказаних норм досудове врегулювання спору має місце за умови оскарження постанови ВЛК до ВЛК вищого рівня, а не звернення до ВЛК, яка прийняла спірну постанову із заявою про її перегляд. За таких умов у суду відсутні підстави констатувати факт вжиття позивачем досудового врегулювання спору то підстави для обчислення строку на звернення до суду із вказаного моменту.

На основі вищевикладеного суд приходить до висновку, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача і тому подібного. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

При цьому, клопотання про поновлення строку з наведенням поважності причин позивачем до суду не подано. Причин, які б слугували підставою для поновлення пропущеного строку за змістом позовної заяви на звернення до суду позивачем та його представником не наведено, а судом не встановлено.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з вимогами ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене позивач має право звернутися до суду із заявою (клопотанням) про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати підстави для поновлення строку з наданням доказів, що підтверджують вказані обставини. Відтак, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідно до вимог ст.ст. 161, 167 КАС України разом із відповідними доказами на її обґрунтування.

Суд зазначає, що залишенню позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду має передувати висновок суду про неповажність причин пропуску для звернення до суду із позовною заявою або відсутність заяви позивача про поновлення пропущеного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в спірному випадку наявні підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків, тривалістю п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до 16 Регіональної військово-лікарської комісії про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви в цій частині.

Надати позивачу строк для усунення цих недоліків 5 днів з дня вручення ухвали суду про залишення без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду та надіслання на адресу відповідача обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч.15 ст.171 КАС України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Чаплик І.Д.