Court ruling № 132130621, 27.11.2025, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"27" листопада 2025 р. справа № 300/1591/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяви про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, ОСОБА_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №300/1591/25 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, ОСОБА_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій.

Так, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 суд задовольнив заяву ОСОБА_1 та постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

20.11.2025 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшли заяви вх. №30437/25 та №30479/25 про відвід судді Кафарського В.В., які заявником мотивовано тим, що суддя «прихильний» до позивача у зв`язку із тим, що «пожалів» ОСОБА_1 та звільнив від сплати судового збору, а також суддя здійснює перешкоди для судових засідань, призначаючи їх без погодження.

Таким чином, суд, зважаючи на зміст поданих 20.11.2025 заяв, зауважує, що фактично позивач має сумнів в неупередженості та об`єктивності головуючого судді.

Суд окремо звертає увагу, що чергове судове засідання у цій справі, яке проводиться у режимі відеоконференції, було призначене на 20.11.2025 о 10 год 00 хв, однак таке не відбулось з технічних причин у зв`язку з відсутністю електроенергії в Івано-Франківському окружному адміністративному суді, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання від 20.11.2025 (т. 2 а.с. 151) та актом від 21.11.2025 №01-12.02/02/25 щодо знеструмлення мережі суду, вихід з ладу обладнання або комп`ютерних програм чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування автоматизованої системи (т. 2 а.с. 152).

З цих же підстав, судом не було вирішено заявлений відвід 20.11.2025.

При цьому, головуючий по справі суддя Кафарський В.В. в період з 21.11.2025 по 26.11.2025 перебував у відпустці, тому питання щодо відводу вирішено головуючим суддею у перший день після виходу із відпустки.

Так, суддя зазначає, що відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Виключні підстави коли суддя не може брати участь в розгляді справи та підлягає відводу визначені статтею 36 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 39 КАС України передбачено, що заявник звільняється від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу виключно у випадку встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу.

Однак, в заяві про відвід судді, обставини, визначені пунктами 1-3, 5 частини першої статті 36, статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначені, не наведено доказів особистої зацікавленості судді в результаті розгляду справи, а відтак, на позивача покладений обов`язок доведення підставності сумніву в неупередженості або об`єктивності судді, з посиланням на конкретні факти, які мають бути підтверджені відповідними доказами.

Також, суд зазначає, що самого лише сумніву в неупередженості чи об`єктивності судді для його відводу недостатньо, так як у сторони обов`язково повинні бути наявні обґрунтовані підстави для цього сумніву.

Так, суддя зауважує, що доводи заявника про упередженість судді є безпідставними та жодним чином не підтвердженими. Зокрема, заявник, зважаючи на наведені у заяві мотиви, не згідний з процесуальними рішеннями судді щодо звільнення його від сплати судового збору, а також щодо призначення дат судових засідань без погодження із заявником.

З цього приводу суд звертає увагу, що частиною 4 статті 36 КАС України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, при розгляді заяви про відвід, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки заявником не наведено підстав для відводу, визначених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частин 3 та 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що дану справу слід передати для вирішення питання про відвід іншому судді.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Передати адміністративну справу №300/1591/25 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню, окремо від рішення суду.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.