Court ruling № 131240147, 22.10.2025, Holosiivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 752/25577/24

Провадження № 2/752/3054/25

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря - Пулинець Л.Ю.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Борта П.С.,

представника відповідача ПАТ «СК «Євроінс Україна» - адвоката Пилипця А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку спрощеного позовного провадження, заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства "СК "Євроінс Україна", про стягнення моральної та матеріальної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, пені, інфляційних втрат та 3% річних за невчасну виплату страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства "СК "Євроінс Україна", про стягнення моральної та матеріальної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, пені, інфляційних втрат та 3% річних за невчасну виплату страхового відшкодування.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 лютого 2025 року суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявив відвід головуючому судді Слободянюк А.В., посилаючись на те, що у позивача є сумніви у неупередженості та об`єктивності судді у ході судового розгляду.

Зокрема, перше судове засідання було проведено судом із запізненням у двадцять хвилини, та на друге судове засідання головуючим взагалі не був допущений представник позивача, що позбавило його права брати участь у судовому розгляді справи.

Представник позивача заявлений позивачем відвід головуючому судді підтримав, пояснивши, що суддя фактично зірвала перше засідання, яке було розпочато із запізненням. На друге засідання представник запізнився на три хвилини, проте суддя вирішила не допускати його. Окрім того, сторона позивача не була обізнана про судове засідання, призначене на 22 жовтня 2025 року.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти задоволення заяви позивача про відвід заперечували, пояснюючи, що стороною позивача фактично відбувається перекручування обставин судового розгляду.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, вислухавши думки представників сторін справи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до частин 1-3, 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦПК України, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно положень ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

У той же час, належних доказів і переконливих аргументів, які б підтверджували наявність обставин, визначених у ст. 36, 37 ЦПК України, які б унеможливлювали участь судді Слободянюк А.В. у розгляді даної справи, позивачем не наведено.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 лютого 2025 року вирішено перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін), судове засідання призначене на 26 березня 2025 року.

У судове засідання 26 березня 2025 року з`явився позивач, а також представники обох відповідачів. Разом з тим, позивач та особа, яка назвала себе представником позивача, відмовились від проведення судового засідання у кабінеті судді; через невеликий проміжок часу, коли звільнився зал судових засідань, учасники справи були до нього запрошені (при тому, що у приміщені Голосіївського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Виставкова, буд. 14-а, облаштовано 4 зали судових засідань для проведення судових засідань для 22 суддів, внаслідок чого пріоритетним є використання залів судових засідань суддями, що розглядають кримінальні провадження).

Однак, фактично судове засідання не відбулось через те, що особа, яка назвала себе представником позивача, відмовилась з початку на прохання секретаря судового засідання, та потім головуючого судді, або надати документи, що посвідчують особу, або залишити зал судового засідання. Внаслідок агресивної поведінки особи, яка називала себе представником позивача, була викликана судова охорона, провести судове засідання виявилось неможливим. Про вказані обставини секретарем судового засідання була складена відповідна довідка.

У судове засідання, призначене на 10 вересня 2025 року, яке було розпочато вчасно (об 11:30) з`явились представники відповідачів. У зв`язку з неявкою сторони позивача, після з`ясування думки представників відповідачів, судовий розгляд було відкладено. При чому, відповідно до технічного запису судового засідання, у дане судове засідання жодна особа, окрім вказаних представників, а ні на момент початку засідання, а ні момент його завершення, не з`явилась.

Отже, як вбачається із заяви про відвід, обставини, повідомлені стороною позивача, які, на його думку, свідчать про неупередженість та необ`єктивність судді, не знайшли свого підтвердження, та не можуть розцінюватись як прояв упередженості головуючого під час розгляду справи.

Разом з тим, ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В той же час, пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. А тому, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини в п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі "Білуха проти України").

З огляду на підстави заявленого відводу, суд вважає, що заява про відвід є необґрунтованою, оскільки не містить посилання на дії вчинені суддею, що можуть свідчити про її упередженість у даній справі, що є підставами для відводу, визначеними ст.36 ЦПК України, а викладені представником відповідача обставини, не можуть розцінюватись як прояв упередженості головуючого під час розгляду справи.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені доводи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Слободянюк А.В.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства "СК "Євроінс Україна", про стягнення моральної та матеріальної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, пені, інфляційних втрат та 3% річних за невчасну виплату страхового відшкодування.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на ухвалу суду.

Суддя А.В. Слободянюк