Decision № 131180, 14.09.2006, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2006 р. Справа № 07/263-06

вх. № 9495/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Спесивцева О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Лантінова Р.Д. відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ НВФ "Хелп - Агро" м. Х-в

до СФГ "Явір", смт. Кегичівка

про стягнення 14569,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Хелп - Агро") просить стягнути з відповідача ( Фермерське господарство "ЯВІР") на свою користь 6725,20 грн. заборгованості за поставлене, відповідно до договорів № 23-03 /КП/1 та № 23-03 /КП/ 2 від 23.03.04р. насіння, 1392,12 грн. втрат внаслідок інфляційних процесів, 6163,23 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 1210,53 грн. пені та судові витрати по справі.

Відповідач надав відзив на позов, в якому визнає суму заборгованості, в розмірі 8761,59 грн.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив такі обставини.

23.03.04р. між сторонами було укладено договори № 23-03 /КП/1 та № 23-03 /КП/ 2 (а.с.24-25), відповідно до умов яких позивач зобов"язався передати у власність відповідача насіння соняшника з мішкотарою та насіння соняшника.

Позивач свої зобов"язання за вказаними договорами виконав та поставив відповідачу вказаний товар на загальну суму 13525,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-173 від 22.04.04р. на суму 11275,20 грн. та № РН - 211 на суму 2250,00 грн. (а.с. 12-13).

Відповідач вказаний товар отримав на підставі довіреностей ЯЖА № 623162 від 22.04.04р. та ЯЖА № 623164 від 05.05.04р. (а.с.16-17)

Відповідно до п.2 вказаних договорів 50 % вартості товару відповідач зобов"язався сплатити до відповідно до рахунку - фактури на протязі трьох днів за дати виписки рахунку - фактури; повний розрахунок за товар відповідач повинен був здійснити у строк до 01.10.04р.

Позивач надав відповідачу рахунки - фактури № СФ 115 від 23.03.04р. на суму 2250,00 та № СФ - 172 від 13.04.04р. на суму 11275,20 (а.с.14-15).

Відповідач оплатив поставлений товар частково, в сумі 6800,00 грн., що підверджується виписками з банківського рахунку позивача (а.с. 18-20).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, врахувуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов"язання за вищевказаними договорами з 01.10.04р.

На час звернення позивача з позовом до суду (31.07.06р.) відповідач 6725,20 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних документів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, приймаючи до уваги викладені обставини, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6725,20 грн. заборгованості, належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.3.2. вищевказаних договорів, у разі несвоєчасної оплати товару, відповідач зобов"язався на вимогу оплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 50 процентів річних від простроченої суми. Враховуючи це, суд вимоги позивача про стягнення з відповідача 50 % річних в сумі 6163,23 грн. задовольняє у повному обсязі.

П.3.3. вказаних договорів встановлено, що за прострочку платежу відповідно до умов цих договорів, відповідач зобов"язався сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ч.2 ст.258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується скорочений строк позовної давності - 1 рік. Таким чином, позивач мав право нараховувати пеню за період з 01.10.04р. по 01.03.05р. та мав право пред"явити її до стягнення до 01.03.06р., отже суд визнає, що за вимогою позивача щодо стягнення з відповідача сплив строк позовної давності. Враховуючи викладене, суд в задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1210,53 грн. пені відмовляє.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи це, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1392,12 грн. інфляційних нарахувань, визнаються судом правомірними та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивачем невірно вказана сума позовних вимог, що були заявлені у позові.

Заявлені до стягнення 6725,20 грн. основного боргу, 1392,12 грн. втрат внаслідок інфляційних процесів, 6163,23 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 1210,53 грн. пені разом становлять 15491,08 грн., а не 14569,83 грн., як було вказано позивачем. Отже, позивачем було не доплачено держмито в сумі 9,21 грн., яке підлягає стягненню з позивача в доход держбюджету.

Згідно з чинним господарським процесуальним законодавством, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ч.2 ст.258, ст.ст. 525,526, ч.1 ст.530,610,611, ч.2 ст.625 ЦК України, ст.ст.193, 198, ч.6 ст.232 ГК України, ст.ст. 33,43,44, 49,75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "ЯВІР" (вул. Куйбишева,2, с.м.т Кегичівка, Кегичівський р-н, Харківська обл., 64000, код ЄДРПОУ 22613312, п/р 26008301401 у Кегичівському відділенні Ощадбанку, МФО 350158) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Хелп - Агро" (вул. Тобольська, 42-А, офіс 406, код ЄДРПОУ 30511419, п/р 26001104900000 в ХФ АКІБ "УкрСіббанк" ХРУ, МФО 351641) 6725,20 грн. основного боргу, 1392,12 грн. втрат внаслідок інфляційних процесів, 6163,23 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 1210,53 грн. пені, 134,31 грн. держмита та 108,78 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судово процесу.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничої фірма "Хелп - Агро" (вул. Тобольська, 42-А, офіс 406, код ЄДРПОУ 30511419, п/р 26001104900000 в ХФ АКІБ "УкрСіббанк" ХРУ, МФО 351641) на користь державного бюджету України (Одержувач коштів: відділення Державного казначейства в м.Харкові, рахунок № 31113095600002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Управління Державного казначейства у Харківській області, МФО 851011) державне мито в сумі 9,21 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 19 вересня 2006 року.

Суддя Інте Т.В.