ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1- 131/2010 рік
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2010 року Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Патраманського І.О., при секретарі Якуновій Л.В., за участю прокурора Гриб Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ладижин Вінницької області кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця смт.Тростянець Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта базова вища, неодруженого, непрацюючого, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
На початку липня 2009 року ОСОБА_1, здійснюючи прибирання на горищі свого будинку, який розташований в АДРЕСА_1, виявив ніж армійського зразка. В подальшому, останній володів та користувався в побуті зазначеним ножем армійського зразка, а також незаконно носив його при собі в господарській сумці без передбаченого законом дозволу до 13.10.2010р.
13.10.2010р. близько 20.38 год., ОСОБА_1, проходячи повз приміщення багерної станції №3 Ладижинської ТЕС, що розташована в м.Ладижин Вінницької області, був зупинений працівниками міліції, якими під час проведення огляду його особистих речей, в господарській сумці, яка знаходилась при ньому, було виявлено та вилучено зазначений ніж армійського зразку, що являється бойовою холодною зброєю- штиком до 7.92 мм магазинного карабіну системи Маузера зразку 1898/1935р. (Германія).
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю та показав, що злочин вчинив за вищевказаними обставинами.
У відповідності зі ст. 299 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються і учасники судового розгляду не заперечують проти цього.
Суд кваліфікує діїОСОБА_1за ч. 2 ст. 263 КК України, так як він незаконно носив холодну зброю, без передбаченого законом дозволу.
Призначаючи міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного і обставини справи.
Обставиною, що помякшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1судом не встановлено.
При таких обставинах виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе в умовах не повязаних із ізоляцією від суспільства, з призначенням покарання у вигляді громадських робіт.
Відповідно до ст. 93 КПК України судові витрати покладаються на засудженого, тому суд вважає за необхідне стягнути з підсудного судові витрати за проведення судово-хімічного дослідження та експертиз.
Керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним і засудити за ч. 2 ст. 263 КК України призначивши йому покарання -160 годин громадських робіт.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області код 24525055, Банк УДК у Вінницькій області, МФО 802015, рахунок № 31250272210172 412.80 грн. за проведення дослідження та експертизи.
Речовий доказ: бойову холодну зброю - штик, який знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання зброї Ладижинського МВ УМВС України у Вінницькій області передати УМВС України у Вінницькій області для використання за призначенням.
На вирок протягом 15 діб з дня його оголошення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд.
Суддя : (підпис)
З оригіналом вірно.
Суддя Ладижинського
міського суду І.О.Патраманський
The court decision No. 13095752, Ladyzhyn City Court of Vinnytsia Oblast was adopted on 09.12.2010. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 1-131/2010. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: