Decision № 129784351, 27.08.2025, Volyn District Administrative Court

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2025 року ЛуцькСправа № 640/29076/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сабріз» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сабріз» звернулося з позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100100/2020/000010/2 від 06.02.2020.

Визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2020/00010 від 06.02.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості.

Позивача зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару.

Натомість, зазначені митницею у повідомленнях декларанту та у рішеннях про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірних рішень про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

У поданому до суду 29.12.2020 відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги заперечив та просив в їх задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказав, що при проведенні митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення від 06.02.2020 №UA100100/2020/000010/2 встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме:

відповідно до інвойсу від 29.01.2020 №4 та автотранспортної накладної (CMR) від 03.02.2020 б/н товар поставляється на умовах поставки FCA-Домодедово, тоді як пунктом 1/ контракту від 23.10.2019 №23/10/2019-UK передбачено, що товар поставляється на умовах FCA Москва;

в інвойсі від 29.01.2020 №4 не зазначено умови оплати за товар, тоді як пунктом 5/ контракту від 23.10.2019 №23/10/2019-UK передбачено, що «оплата товару здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу протягом 180 календарних днів з дати відвантаження товару»;

відповідно до інвойсу від 29.01.2020 № 4 ціна на товари визначена на умовах постави FCA-Домодедово, тоді як пунктом 4.2 контракту від 23.10.2019 №23/10/2019-UK передбачено, що ціна на товар встановлена на умовах FCA-Москва;

декларантом до митного оформлення не подано відповідно до пункту 6 частини 2 статті 5 М.КУ транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, заявки тощо);

декларантом до митного оформлення не подано відповідно до пункту 6 частини 2 статті 5 МКУ та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортне експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, і банківські та платіж» документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно д виставленого рахунка-фактури;

декларантом не подано відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ та відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб`єктам: господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування - до митного оформлення декларантом подано довідку про транспортні витрати компанії ТОВ «Лоудстар» від 05.02.2020 №05/02/2020-1, тоді як перевізником відповідно до графи 16 автотранспортної накладної (CMR) від 03.02.2020 б/н Р.Е. GOLOVINOV О.А.;

декларантом не подано достовірних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару (витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України) та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано додаткові документи, зокрема: договір на ТЕО від 29.02.2020 №2902/1АП між ТОВ «Лоудстар» (експедитор) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник); договір про надання ТЕП від 03.09.2019 №0309/19-2 між ТОВ «Сабріз» (замовник) та ТОВ «Лоудстар» (виконавець); рахунок на оплату ТЕП від 05.02.2020 №2); копія митної декларації країни відправлення №10013160/030220/0044651.

У зв`язку з вищевикладеним та враховуючи ненадання декларантом усіх документів згідно з переліком, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару рішення про коригування митної вартості товарів №UA100100/2020/000010/2 від 06.02.2020, у якому митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: митної декларації від 02.07.2019 №UA100050/2019/283016 (товар №1); митної декларації від 17.01.2020 №UA500030/2020/200485 (товар №11); митної декларації від 28.01.2020 №UA100100/2020/571486 (товар №14); митної декларації від 28.011.2021 №UA100100/2020/571486 (товар №15); митної декларації від 13.11.2018 №UA807170/2018/5562 (товар №17); митної декларації від 09.02.2019 №UA100380/2019/719837 (товар №18).

Крім того, митним органом винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2020/00010 від 06.02.2020.

З наведених підстав відповідач вважає, що рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100100/2020/000010/2 від 06.02.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2020/00010 від 06.02.2020 є правомірним, обґрунтованим та винесеним відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Окружний адміністративний суд міста Києва супровідним листом від 22.02.2024 №03-19/6501/24 Про скерування за належністю справи на виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №2825-ІХ надіслав адміністративну справу №640/29076/20 до Київського окружного адміністративного суду. У подальшому Київський окружний адміністративний суд на виконання Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передав судові справи Волинському окружному адміністративному суду.

Справа надіслана Київським окружним адміністративним судом до Волинського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 26.02.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №9445/25.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 справу прийнято до провадження.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сабріз» (Україна) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РД Дистрибьюція» (Російська Федерація) укладено контракт поставки № 23/10/2019-UK від 23.10.2019 про поставку товару.

З метою митного оформлення ввезеного за умовами вказаного договору товару позивачем через уповноважену ним особу - Підприємство з іноземною інвестицією „Ост- Вест Експрес було подано на Київську митницю електронну митну декларацію №UA100100/2020/000010/2 від 05.02.2020 на товар:

(код товару 29242998) у розмірі 553840,00 російських рублів, що в гривневому еквіваленті становить 211827,19 грн за курсом 0,38247 російських рублів на відповідну дату, а з урахуванням транспортних витрат на суму 3608,23 грн. (Довідка про транспортні витрати від 05.02.2020 №05/02/2020-1) до кордону заявлена митна вартість склала 215435,42 грн, проте Рішенням застосовано митну вартість на суму 692132,00 російських рублів, що в гривневому еквіваленті становить 273959,69 грн за курсом 0,39582 російських рублів на відповідну дату;

(код товару 48211090) у розмірі 12,00 російських рублів, що в гривневому еквіваленті становить 4,59 грн за курсом 0,38247 російських рублів на відповідну дату, а з урахуванням транспортних витрат на суму 2,2 грн (Довідка про транспортні витрати від 05.02.2020 №05/02/2020-1) до кордону заявлена митна вартість склала 6,79 грн;

(код товару 48191000) у розмірі 1432,5 російських рублів, що з гривневому еквіваленті становить 547,89 грн за курсом 0,38247 російських рублів на відповідну дату, а з урахуванням транспортних витрат на суму 41,88 грн (Довідка про транспортні витрати від 05.02.2020 №05/02/2020-1) до кордону заявлена митна вартість склала 589,77 грн;

(код товару 48191000) у розмірі 71,6 російських рублів, що в гривневому еквіваленті становить 27,39 грн за курсом 0,38247 російських рублів на відповідну дату, а з урахуванням транспортних витрат на суму 2,2 грн (Довідка про транспортні витрати від 05.02.2020 №05/02/2020-1) до кордону заявлена митна вартість склала 29,59 грн;

(код товару 73211900) у розмірі 72945,00 російських рублів, що в гривневому еквіваленті становить 27899,27 грн за курсом 0,38247 російських рублів на відповідну дату, а з урахуванням транспортних витрат на суму 2757,43 грн (Довідка про транспортні витрати від 05.02.2020 №05/02/2020-1) до кордону заявлена митна вартість склала 30656,70 грн;

(код товару 73239900) у розмірі 339462,00 російських рублів, що в гривневому еквіваленті становить 129834,03 грн за курсом 0,38247 російських рублів на відповідну дату, а з урахуванням транспортних витрат на суму 5477,38 грн (Довідка про транспортні витрати від 05.02.2020 №05/02/2020-1) до кордону заявлена митна вартість склала 135311,41 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару позивачем надано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №4 від 29.01.2020; інвойс № 4 від 29.01.2020; автотранспортна накладна від 03.02.2020; довідка №05/02/2020-1 від 05.02.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів 23/10/2019-UK від 23.10.2019; додаткова угода №1 від 09.01.2020; додаткова угода №2 від 24.01.2020; додаткова угода №3 від 28.01.2020; специфікація №4 від 29.01.2020; договір про надання брокерських послуг №1343 від 16.01.2012.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

відповідно до інвойсу від 29.01.2020 №4 та автотранспортної накладної (CMR) від 03.02.2020 б/н товар поставляється на умовах поставки FCA-Домодедово, тоді як пунктом 1/ контракту від 23.10.2019 №23/10/2019-UK передбачено, що товар поставляється на умовах FCA Москва;

в інвойсі від 29.01.2020 №4 не зазначено умови оплати за товар, тоді як пунктом 5/ контракту від 23.10.2019 №23/10/2019-UK передбачено, що «оплата товару здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу протягом 180 календарних днів з дати відвантаження товару»;

відповідно до інвойсу від 29.01.2020 № 4 ціна на товари визначена на умовах постави FCA-Домодедово, тоді як пунктом 4.2 контракту від 23.10.2019 №23/10/2019-UK передбачено, що ціна на товар встановлена на умовах FCA-Москва;

декларантом до митного оформлення не подано відповідно до пункту 6 частини 2 статті 5 М.КУ транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, заявки тощо);

декларантом до митного оформлення не подано відповідно до пункту 6 частини 2 статті 5 МКУ та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортне експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, і банківські та платіж» документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно д виставленого рахунка-фактури;

декларантом не подано відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ та відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб`єктам: господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування - до митного оформлення декларантом подано довідку про транспортні витрати компанії ТОВ «Лоудстар» від 05.02.2020 №05/02/2020-1, тоді як перевізником відповідно до графи 16 автотранспортної накладної (CMR) від 03.02.2020 б/н Р.Е. GOLOVINOV О.А.;

декларантом не подано достовірних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару (витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України) та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та згідно ст.53 та ст.54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи:

відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, заявки тощо);

відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.12 №599 рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, і банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ та статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади;

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

виписку з бухгалтерської документації;

ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано додаткові документи, зокрема: договір на ТЕО від 29.02.2020 №2902/1АП між ТОВ «Лоудстар» (експедитор) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник); договір про надання ТЕП від 03.09.2019 №0309/19-2 між ТОВ «Сабріз» (замовник) та ТОВ «Лоудстар» (виконавець); рахунок на оплату ТЕП від 05.02.2020 №2); копія митної декларації країни відправлення №10013160/030220/0044651.

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA100100/2020/000010/2 від 06.02.2020, у якому митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: митної декларації від 02.07.2019 №UA100050/2019/283016 (товар №1); митної декларації від 17.01.2020 №UA500030/2020/200485 (товар №11); митної декларації від 28.01.2020 №UA100100/2020/571486 (товар №14); митної декларації від 28.011.2021 №UA100100/2020/571486 (товар №15); митної декларації від 13.11.2018 №UA807170/2018/5562 (товар №17); митної декларації від 09.02.2019 №UA100380/2019/719837 (товар №18).

Крім того, митним органом винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2020/00010 від 06.02.2020.

Не погоджуючись із прийнятим Київською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів №UA100100/2020/000010/2 від 06.02.2020 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2020/00010 від 06.02.2020, ТОВ «Сабріз» звернулося із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

За приписами частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визнається правильність визначення митної вартості декларантом, якщо не доведено інше.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару (код товару 29242998), (код товару 48211090), (код товару 48191000), (код товару 48191000), (код товару 73211900), (код товару 73239900) за основним методом за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: пакувальний лист (Packing list) №4 від 29.01.2020; інвойс № 4 від 29.01.2020; автотранспортна накладна від 03.02.2020; довідка №05/02/2020-1 від 05.02.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів 23/10/2019-UK від 23.10.2019; додаткова угода №1 від 09.01.2020; додаткова угода №2 від 24.01.2020; додаткова угода №3 від 28.01.2020; специфікація №4 від 29.01.2020; договір про надання брокерських послуг №1343 від 16.01.2012.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Твердження відповідача про те, що відповідно до Інвойсу від 29.01.2020 №4 та автотранспортної накладної (CMR) від 03.02.2020 б/н товар поставляється на умовах поставки FCA-Домодєдово, тоді як пунктом 1.3. контракту від 23.10.2019 №23/10/2019-UK передбачено, що товар поставляється на умовах FCA-Москва», спростовується наступним.

Згідно з Додатковою угодою №3 від 28.01.2020 сторони внесли зміни до п.1.3. контракту, згідно з яким товар поставляється на умовах FCA Домодєдово, Росія (Інкотермс 2010).

Згідно з Автотранспортною накладною від 03.02.2020 товар був переданий продавцем та прийнятий покупцем.

В наданих до митного оформлення документах ціна товару була обчислена у відповідності з Інвойсом №4 від 29.01.2020, який згідно п.п.1.3., 4.1. контракту є підставою для оплати та був належним чином підписаний ТОВ «РД Дистрибьюція» як постачальником товару та прийнятий до виконання покупцем. Сама по собі наявність погодженого між сторонами договору поставки інвойсу спростовує твердження відповідача про наявність яких-небудь розбіжностей, оскільки митна вартість була обчислена без помилок саме на підставі інвойсу.

Таким чином, враховуючи правильність обчислення митної вартості згідно із Інвойсом №4 від 29.01.2020, погодженим між сторонами контракту, митний орган не мав право перевіряти інші обставини, в т.ч, виконання сторонами договору чи не виконання ними договірних умов, витребовувати додаткові документи.

Будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів позивача, перелік яких наведено у частині 2 статті 53 МКУ, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган не надав.

Щодо не зазначення умов оплати за товар, судом встановлено наступне.

Згідно п.5.2 контракту від 23.10.2019 №23/10/2019-UK оплата здійснюється покупцем протягом 180 днів з дати відвантаження товару.

Оскільки оплата за товар ще не здійснювалась, тому банківські платіжні документи щодо оцінюваного товару відсутні.

Також, відповідач стверджує, що декларантом до митного оформлення не подано відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МКУ транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір, заявка тощо).

В матеріалах справи наявний договір про надання транспортно-експедиторських послуг №0309/19-2 від 03.09.2019, згідно з яким виконавець ТОВ «ЛОУДСТАР» здійснює організацію перевезень автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та по території України.

Для виконання цього договору виконавець за дорученням замовника та від власного імені самостійно укладає договори та здійснює розрахунки з перевізниками та іншими третіми особами, що забезпечують виконання замовлення замовника на транспортно-експедиційні послуги.

Згідно з довідкою про транспорті витрати від 05.02.2020 №05/02/2020-1, виданою ТОВ «ЛОУДСТАР», вартість транспортування вантажу від Домодєдово (Росія) до п/перехід Бачевськ/Троєбортне складають 19000,00 грн.

Таким чином, позивач надав транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Крім того, позивач надав при митному оформленні рахунок-фактуру на оплату №2 від 05.02.2020, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів.

Позивач надав документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: довідку про транспортні витрати від 05.02.2020 №05/02/2020-1, рахунок на оплату №2 від 05.02.2020, договір про надання транспортно-експедиторських послуг №0309/19-2 від 03.09.2019, тощо та зазначив в декларації вартість перевезення - 19000,00 грн, що відповідає довідці про транспортні витрати від 05.02.2020 №05/02/2020-1.

Відтак, матеріалами справи спростовано твердження митного органу, що декларантом до митного оформлення не подано рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиторських послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів і банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиторських послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури».

Також, не віднайшли свого підтвердження, твердження відповідача про те, що декларантом не подано документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування - до митного оформлення декларантом подано довідку про транспортні витрати компанії ТОВ «ЛОУДСТАР» від 05.02.2020 №05/02/2020-1, тоді як перевізником відповідно до графи 16 автотранспортної накладної (CMR) від 03.02.2020 р. б/н Р.Е. Golovinov О.А.».

Отже, вказаними документами підтверджується, що ціна оцінюваного товару, жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

З урахуванням наведеного, висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При вирішенні спору суд також враховує, що обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваному рішенні про проведення таких консультацій, відповідачем не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів та прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Інші доводи сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа №802/2236/17-а).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA100100/2020/000010/2 від 06.02.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2020/00010 від 06.02.2020 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, відтак позов про визнання протиправним та скасування вказаного рішення та картки відмови підлягає до задоволення.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2102, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2657 від 03.11.2020.

Оскільки позов задоволено, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100100/2020/000010/2 від 06.02.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2020/00010 від 06.02.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сабріз» за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сабріз» (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-Б, код ЄДРПОУ 37334135).

Відповідач: Київська митниця Держмитслужби (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8А, код ЄДРПОУ 43337359).

Суддя Ю.Ю. Сорока