Decision № 129699921, 21.08.2025, Bohorodchany District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/839/25

21 серпня 2025 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді Куценка О. О., секретаря судового засідання Двібородчин І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду селища Богородчани цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

27червня 2025року до Богородчанського районногосуду Івано-Франківськоїобласті надійшлапозовна заява ТОВ ФК«Процент» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості заКредитним договором№ 13516від 07.06.2024року станомна 20.06.2025року урозмірі 45325,00грн.,яка складаєтьсяз:-7000,00грн.-заборгованість закредитом;-38325,00грн.-заборгованість занарахованими процентамиза періодз 07.06.2024року по07.06.2025року,що нарахованівідповідно доп.1.2.Кредитного договоруза ставкою1,5%за кожендень користуваннякредитом (547,5%річних)та Графікуплатежів,а такожсудові витратиу розмірі2422,40грн. по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного Кредитного договору № 13516 від 07.06.2024 року (далі Кредитний договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (торгова марка «PROCENT») (далі Позивач, Товариство) та ОСОБА_1 (далі Відповідач/Позичальник), Відповідач отримав кредит у розмірі 7000 гривень, строком на 365 днів (до 07.06.2025 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування (547,5% річних).

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 204232 направлявся Відповідачу 07.06.2024 року о 09:04:14 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений Кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір був підписаний Відповідачем 07.06.2024 року о 09:04:24 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 204232 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua. Кредитні кошти в сумі 7000 грн. були відправлені Відповідачу 07.06.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК».

Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 13516 від 07.06.2024 року не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

27червня 2025 року здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.

02 липня 2025 року ухвалою судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Куценка О.О. відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у позові зазначив, здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, у разі неявки в судове засідання відповідача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явилася про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, за зареєстрованим місцем проживання. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Згідно з ч. 8ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставіст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 07 червня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 13516, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 7000 грн., строком на 365 днів (до 07.06.2025 року), шляхом переказу коштів на його платіжну картку № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5% від суми кредиту за кожен день користування (547,5% річних).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно доЗУ «Про електронну комерцію».

Сума кредиту по укладеному Кредитному договору, перераховувалася на платіжну карту відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом за правилами міжнародних платіжних систем.

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 204232 направлявся Відповідачу 07.06.2024 року о 09:04:14 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений Кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір був підписаний Відповідачем 07.06.2024 року о 09:04:24 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 204232 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua. Кредитні кошти в сумі 7000 грн. були відправлені Відповідачу 07.06.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК».

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором заборгованість станом на 20.06.2025 року становить 45325,00 грн., яка складається з: - 7000,00 грн. - заборгованість за кредитом; - 38325,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 07.06.2024 року по 07.06.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,5 % за кожен день користування кредитом (547,5% річних) та Графіку платежів

25 липня 2025 року до суду надійшли витребувані докази з яких вбачається, що платіжну картку № НОМЕР_1 було емітовано банком на ім`я ОСОБА_1 . З виписки вбачається, що 07.06.2024 року на картку зараховано переказ на загальну суму 7000 грн. (а.с.84).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ч.1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідженими усправі доказамипідтверджено виникненняу відповідачазобов`язань заКредитним договором№ 13516від 07.06.2024року,а тому суд, враховуючи викладені обставини, норми чинного законодавства про нарахування відсотків в межах строку кредитування за Кредитним договором № 13516 від 07.06.2024 року, а також відсутність з боку відповідача доказів в спростування заявлених вимог приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог,а томуз відповідачапідлягає стягненнювитрати насплату судовогозбору всумі 2422,40грн.

Згідно з положеннями частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі №15/8/203/20.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Витрати на правову допомогу у сумі 10000 грн., які сплачено Позивачем адвокату Руденко К.В. підтверджуються договором про надання правової допомоги та актом виконаних робіт № 36 від 30.04.2025 року та Витягом з Реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 36 від 30.04.2025 року.

Однак, суд враховує складність справи про стягнення кредитної заборгованості, її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, матеріальний стан сторін та інші обставини, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, вважає за належне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 3000,00 грн.

Керуючись ст.10, 12, 81, 223, 258, 263-265, 268, 273, 280-285, 354-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» суму заборгованостіза Кредитним договором № 13516 від 07.06.2024 року станом на 20.06.2025 року у розмірі 45 325 (сорок п`ять тисяч триста двадцять п`ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Процент» 2422, 40 грн. копійок судового збору та 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (місцезнаходження: 03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ 41466388).

Представник позивача: Руденко Костянтин Васильович (адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повне рішення складено 21 серпня 2025 року.

Суддя