Decision № 129691355, 19.08.2025, Vilnohirsk City Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 174/803/25

п/с 2/174/421/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря - Троцько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі - ТОВ «ФК «Ейс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 10.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 442396081 на суму 15 000,00 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 15 000,00 грн. 10.07.2021 року на банківську карту № НОМЕР_2 відповідача, яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») уклали договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 155 від 12.10.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») укладено договір факторингу № 05/0820-01 у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

29.05.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 29/05/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором відповідно до реєстру боржників на загальну суму 54 445,00 грн., яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача та понесені судові витрати.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 19.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

На виконання ухвали банком надані запитувані відомості.

Представник позивача просив суд розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності та відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надала, тому суд, відповідно до ст.ст. 280-281 ЦПК України, вирішує справу у заочному порядку за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.07.2021 року відповідачем надана заявка на отримання грошових коштів в кредит та між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії № 442396081, який, разом з паспортом споживчого кредиту, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV4C33V (а.с. 20-24).

Факт перерахування 10.07.2021 року ОСОБА_1 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» коштів в сумі 15 000,00 грн., згідно договору № 442396081 від 10.07.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , підтверджується платіжним дорученням від 10.07.2021, довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про проведення платіжної операції з поясненням та листом АТ «Універсал банк» від 13.08.2025 року № БТ/6761(а.с. 25-27, 94-101).

До матеріалів позовної заяви позивачем також додано довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», алгоритм дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладення кредитних договорів, алгоритм дій споживача в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 28-39).

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 155 від 12.10.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 442396081 від 10.07.2021 року у розмірі 34 780,00 грн. (а.с. 40-49).

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01 у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 року до договору факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 442396081 від 10.07.2021 року у розмірі 54 445,00 грн. (а.с. 49-54).

29.05.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 29/05/25-Е відповідно до умов якого, позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором відповідно до реєстру боржників на загальну суму 54 444,00 грн., яка складається з наступного: 15 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 39 445,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом (а.с. 55-62).

Розмір заборгованості ОСОБА_1 по кредитному зобов`язанню підтверджено розрахунками заборгованості за кредитним договором № 442396081 від 10.07.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в розмірі 34 780,00 грн. станом на 12.10.2021 року та ТОВ «Таліон плюс» в розмірі 54 444,00 грн. станом на 31.07.2023 року, випискою з особового рахунку за кредитним договором № 442396081 від 10.07.2021 року ТОВ «ФК «Ейс» в розмірі 54 445,00 грн. станом на 05.06.2025 року (а.с. 63-66).

За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеном у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікаторомдані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як вбачається зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент укладення 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» договору факторингу, з наступною зміною фактора, кредитного договору від 10.07.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 № 442396081 укладено не було.

Згідно положень чинного законодавства, відступлення майбутніх вимог можливе лише за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу, що в спірних правовідносинах не встановлено.

Отже, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не мало права на відступлення права вимоги за кредитним договором № 442396081, позичальником за яким є ОСОБА_1 , оскільки кредитних правовідносин між ними на день укладення договору факторингу не виникло.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Вищезазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлена ним у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20.

Для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (правова позиція Верховного Суду, висловлена у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17).

У справі, що розглядається, право вимоги до боржника переходило від первісного кредитора до кожного наступного нового кредитора три рази, де фінальним кредитором є ТОВ «ФК «Ейс». Тому для перевірки існування у ТОВ «ФК «Ейс» права вимагати виконання боржником відповідних обов'язків, ТОВ «ФК «Ейс» має надати докази переходу прав у зобов'язанні на кожному етапі.

Оскільки позивачем не доведено переходу до нього прав вимоги за договором позики № 442396081 який був укладений 10.07.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судові витрати віднести на рахунок позивача згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 76-81, 141, 263-265, 273, 280, 345 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Витрати віднести на рахунок позивача.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Вільногірського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст виготовлено 22.08.2025 року.

Суддя І.А. Ілюшик