Court ruling № 129671541, 14.08.2025, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ПРИЙНЯТТЯ ЗБІЛЬШЕННЯ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

14 серпня 2025 року Справа № 640/23544/21 Провадження № ПР/280/22/25 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді БатракІ.В.,

за участю секретаряПрус Я.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача 1 Щепанського А.М.,

представник відповідача 2 Драгомира А.П.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Міністерства внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольца, буд.10, код ЄДРПОУ 00032684)

до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( далі- позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач 2), в якому просить суд:

визнати бездіяльність відповідача 1 щодо не визначення порядку виплати та розмірів винагороди за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров`я під час участі у заходах із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 (зі змінами в тому числі внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 №741 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18) військовослужбовцям Державної прикордонної служби України протиправною;

зобов`язати відповідача 1 визначити порядок виплати та розміри винагороди за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров`я під час участі в заходах з забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 (зі змінами в тому числі внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 №741 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18) військовослужбовцям Державної прикордонної служби України;

визнати протиправними дії відповідача 2 в не нарахуванні та не виплаті позивачу винагороди за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров`я під час участі в заходах із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 (зі змінами в тому числі внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 №741 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18) у 2020-2021 роках;

зобов`язати відповідача 2 нарахувати та виплатити позивачу винагороду за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров`я під час участі в заходах із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 (зі змінами в тому числі внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 №741 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18) у 2020-2021 роках після визначення порядку виплати та розмірів винагороди за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров`я під час участі в заходах із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 ( зі змінами в тому числі внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2020 №741 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 №18) військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Міністерством внутрішніх справ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №640/23544/21.

Супровідним листом від 30.01.2023 на виконання положень п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ скеровано матеріали адміністративної справи №640/21904/21 за належністю.

Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 07.02.2025.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Батрак І.В.

Ухвалою суду від 12.02.2025 справа №640/23544/21 (ЗП/280/22/25) прийнята до свого провадження та продовжений її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін

Ухвалою від 26.03.2025 суд перейшов до розгляду справи №640/23544/21 (ЗП/280/22/25) за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.04.2025.

Ухвалою суду від 17.04.2025 вирішено передати адміністративну справу №640/23544/21 (№ЗП/280/22/25) за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17.04.2025 скасовано та справу направлено до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Адміністративна справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 23.07.2025.

Ухвалою суду від 25.07.2025 суд продовжив розгляд справи та призначив підготовче засідання на 14.08.2025.

В підготовчому засіданні, призначеному на 14.08.2025, позивачем заявлено клопотання про прийняття заяви про збільшення позовних вимог.

В обґрунтування заяви зазначив, що відповідно до ч.6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія Закону) , а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування. Так, на виконання пункту 1 постанови КМУ від 20.01.2016 №18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового, начальницького складу та поліцейських(із змінами) Міністерством оборони України було затверджено Порядок винагороди військовослужбовцям ЗСУ та Державної спеціальної служби транспорту за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров`я під час участі в заходах забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях наказом від 18.09.2020 (далі - Порядок №340). У зв`язку з тим, що МВС України не видало відповідний порядок на виконання пункту 1 постанови КМУ від 20.01.2016 №18 в силу вимог частини 6 статті 7 КАС України до спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок №340. У спірний період позивач займав посаду заступника начальника відділу військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 загону морської охорони, посадовий оклад 30 тарифний розряд). Відповідно до п. 4 Порядку 340, посада яку обіймав позивач вища за посаду командира батальйону (дивізіону), але нижча посада відносно посади командира бригади. Таким чином за відповідними посадами позив вважає йому передбачена виплати 10000,00 грн., щомісяця грошова винагорода за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров`я під час участі в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях. Пункт 1 постанови КМУ від 20.01.2016 №18«Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового, начальницького складу та поліцейських» в редакції Постанови КМУ №741 від 29.07.2020 застосовується з 27 липня 2020 року. Позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_2 з 17.06.2021. Просить суд прийняти заяву про збільшення позовних вимог та зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу винагороду за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров`я під час участі в заходах із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового, начальницького складу та поліцейських (із змінами)» у розмірі 10000,00 грн., щомісяця у період з 27 липня 2020 року по 17 червня 2021 рік.

Представники відповідача 1, 2 проти прийняття заяви про збільшення позовних вимог заперечили та суду пояснили, що по суті позивач просить змінити підстави та предмет позову.

Суд, розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, дослідивши матеріали адміністративної справи, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З цього приводу суд зазначає, що предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Зміна предмету адміністративного позову здійснюється шляхом заміни одних позовних вимог іншими, доповненням позовних вимог новими, вилученням деяких із позовних вимог, пред`явленням цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Натомість, збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

При цьому підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача. Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.

Тобто зміна (доповнення) підстав позову - це зміна (доповнення) обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, фактичних та/або юридичних.

Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

У поданій заяві про збільшення позовних вимог позивач просить суд, крім заявлених у позовній заяві вимог задовольнити також вимоги про нарахування та виплату йому грошової винагороди за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров`я під час участі в заходах із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового, начальницького складу та поліцейських (із змінами)» у розмірі 10000,00 грн, щомісяця у період з 27 липня 2020 року по 17 червня 2021 рік.

Суд відмічає, що заява позивача про збільшення позовних вимог фактично містить нові позовні вимоги майнового характеру, що характеризуються самостійним предметом спору та правовими підставами для звернення до суду, що вказує на одночасну зміну предмета та підстави позову, що адміністративно-процесуальним законом не допускається.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) про те, що позивач має право змінити лише предмет або підстави позову. У цій постанові суд дійшов висновку, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Отже позивачем заявлено позовні вимоги, які мають наслідком дослідження інших обставин, що не є предметом розгляду у даній справі. Таким чином, подана позивачем заява по своїй суті не є збільшенням розміру позовних вимог та не є зміною предмету або підстави позову, а фактично є окремим позовом - з окремим предметом та підставою.

У даному випадку право позивача на доступ до суду може бути реалізоване у спосіб подання ним нової позовної заяви, а не зміною предмету та підстав первинного позову.

Встановлені обставини в їх сукупності свідчать про відсутність правових підстав для прийняття заяви позивача про збільшення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 47, 241, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У прийнятті заяви ОСОБА_1 від 17.04.2025 (вх. №18576) про збільшення позовних вимог відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийнятим за результатами розгляду справи.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 19.08.2025.

СуддяІ.В. Батрак