Decision № 129630641, 23.06.2025, Darnytskyi District Court of Kyiv City

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/20823/23

провадження № 2/753/883/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ВОЛОДЬКО С.С.

за участю сторін

представника позивача ОСОБА_1 ;

представника відповідача 1 ОСОБА_2 ;

представник відповідача 2 не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою від повільністю «Центр стоматологічної практики» та ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3 ) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою від повільністю «Центр стоматологічної практики» (далі по тексту - відповідач 1, ТОВ «Центр стоматологічної практики») та ОСОБА_4 (далі по тексту - відповідач 2, ОСОБА_4 ) про відшкодування майнової та моральної шкоди, у зв`язку з наданням відповідачами неякісних медичних послуг.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у березні 2023 року позивач звернулася до клініки ТОВ «Центр стоматологічної практики» для отримання консультації та складання плану подальшого лікування зубів.

Після складання лікарем ОСОБА_4 плану лікування, остання розпочала надання стоматологічних послуг із лікування 36-го та 37-го зубів.

Стоматологічні послуги надавалися лікарем ОСОБА_4 із березня до квітня 2023 року, але у зв`язку з неякісним лікуванням стан позивачки погіршився і її було доставлено в інший медичний заклад, де встановлено наявність у пацієнтки ексудативного запалення кореневих каналів 36-го та 37-го зубів, розкриття періостального абсцесу.

Згідно із випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) від 23 травня 2023 року, виданої ТОВ «DentArt», причиною запалення стало попереднє лікування в іншій клініці, тобто в ТОВ «Центр стоматологічної практики».

На думку ОСОБА_3 , завдання шкоди її здоров`ю настало після непрофесійних дій лікаря ОСОБА_4 , зокрема її професійна недбалість призвела до видалення 36-го зуба та необхідності у подальшому встановлені на його місце імпланта, а також реставрації 37-го зуба шляхом встановлення коронки.

Унаслідок неналежного виконання ОСОБА_4 своїх професійних обов`язків позивач вимушена пройти тривалий процес лікування в іншій клініці, спрямований на усунення наслідків, спричинених неякісно наданими їй стоматологічними послугами в ТОВ «Центр стоматологічної практики».

Оскільки відповідачі не бажають відшкодувати позивачу шкоду в добровільному порядку, вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

У зв`язку з наведеним, вона вважає, що розмір майнової шкоди завданої їй неякісно наданими в клініці ТОВ «Центр стоматологічної практики» лікарем-стоматологом ОСОБА_4 стоматологічними послугами становить 104 795,17 грн, з яких: 18 655,17 - фактично понесені позивачкою витрати, 86 140,00 грн - витрати, які вона мусить понести для відновлення свого стану здоров`я.

Крім того, зазначає, що їй завдано моральну шкоду, яку визначено у розмірі 250 000,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_3 просила стягнути з ТОВ «Центр стоматологічної практики» на свою користь майнову шкоду у сумі 104 795,17 грн та моральну шкоду у розмірі 250 000,00 грн. Також ОСОБА_3 просила стягнути з ТОВ «Центр стоматологічної практики» на свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 46 500,00 грн та судовий збір у розмірі 3 547,95 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

У грудні 2023 року представник відповідача 2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачкою не надано доказів на підтвердження того, що саме неправильними діями відповідача їй було заподіяно шкоду, відтак, позивачка не довела причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою особи, яку вона вважає завдавачем шкоди, та шкодою, що є обов`язковим елементом для застосування відповідальності. Крім того, позивачкою не зазначено, якого саме каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я було заподіяно їй неправомірними діями відповідача, а також яких душевних страждань вона зазнала внаслідок цих неправомірних дій. Позивачем лише зазначено про суму, яку вона бажає отримати як компенсацію, проте не надано жодних доказів завдання цієї шкоди діями відповідача та не обґрунтовано, чим вона керувалася при визначенні саме такого розміру моральної шкоди.

У грудні 2023 року представник відповідача 1 - ТОВ «Центр стоматологічної практики» подала до суду відзив на позовну заяву із заявою про поновлення строку на його подання. У відзиві представник відповідача 1 просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначила, що доводи викладені у позовній заяві є необґрунтованими, оскільки позивачкою не надано жодного доказу на підтвердження того, що лікарем ТОВ «Центр стоматологічної практики» було заподіяно шкоду її здоров`ю, тобто не доведено причинно-наслідковий зв`язок, що є обов`язковим для застосування відповідальності. Крім того, до позову не надано належних доказів завдання моральної шкоди лікарем ТОВ «Центр стоматологічної практики» та відсутнє обґрунтування заявленої суми у розмірі 250 000,00 грн. Також заявлено клопотання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу та додано попередній (орієнтовний) розмір таких витрат, які відповідач 1 очікує понести у зв`язку із розглядом справи у розмірі 40 000,00 грн.

У січні 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Кравченко В.В. подала до суду відповідь на відзив відповідача - ОСОБА_4 , у якому просила задовольнити позов про стягнення з відповідачів на користь позивачки завданих їй неякісно наданими стоматологічними послугами майнової та моральної шкоди з підстав зазначених у позові.

У січні 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Кравченко В.В. подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила стягнути з ТОВ «Центр стоматологічної практики» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у сумі 104 795,17 грн та моральну шкоду у розмірі 350 000,00 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07 березня 2024 року заяву про збільшення позовних вимог залишено без руху, надано строк на усунення недоліків та у подальшому, за наслідком виконання вимог ухвали прийнято її до розгляду.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Кравченко В. В. про призначення комісійної судово-медичної експертизи із залученням фахівців у сфері стоматології - задоволено частково. Призначено у справі комісійну судово-медичну експертизу із залученням фахівців у сфері стоматології, на розгляд якої поставити наступні запитання:

- які захворювання та патологічні процеси ротової порожнини зубів мала ОСОБА_3 станом на березень 2023 року до початку лікування в ТОВ «Центр стоматологічної практики»?

- чи було дотримано під час лікування зубів ОСОБА_3 в ТОВ «Центр стоматологічної практики» визначених чинним законодавством стандартів надання медичної допомоги? У випадку їх недотримання вказати, які саме порушення були вчинені?

- чи є прямий причинний зв`язок між наданими стоматологічними послугами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період із 14 березня 2023 року до 14 квітня 2023 року, в клініці ТОВ «Центр стоматологічної практики» лікарем-стоматологом ОСОБА_4 та погіршенням її стану здоров`я у вказаний період, а саме: появою затруднення пережовування їжі, гіперчутливості і гострого болю в області 36-го та 37-го зубів, дискомфорту при рухах нижньої щелепи, при змиканні щелеп, розмові, посмішці і жуванні тощо?

- чи правильно була вибрана тактика лікування ОСОБА_3 , враховуючи стан її зубів на момент початку надання послуг із лікування в ТОВ «Центр стоматологічної практики»?

- чи правильно надавались ОСОБА_3 стоматологічні послуги під час лікування в ТОВ «Центр стоматологічної практики»? Якщо ні, то до яких наслідків це призвело та чи могло призвести без усунення цих недоліків?

- при спробі лікування періодонтиту 36-го зубу (стан 36-го, зафіксований КТ 20.03.2023) до початку лікування лікарем ОСОБА_4 , навіть при повному дотриманні протоколу, чи можливе загострення запального процесу аж до розвитку періоститу;

- чи припустився лікар ОСОБА_4 під час ендодонтичного лікування 36, 37 зубів грубих помилок, як то перфорація або перелом ендоінсрументу в кореневих каналах, що могло б ускладнити подальше лікування 36-го, і як наслідок, видалення?

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

08 жовтня 2024 року з Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи надійшов висновок експерта №032-8-2024.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 жовтня 2024 року поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.

У грудні 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Логойда Я.В. подала до суду клопотання про виклик експерта в судове засідання, яке судом було задоволено.

Представник ОСОБА_4 - адвокат Хасіним І.Б. подав до суду заперечення на клопотання про виклик експерта, в якому просив відмовити в задоволенні клопотання про виклик експерта, провести підготовче засідання, закрити підготовче засідання та призначити розгляд по суті.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Під час розгляду справи представник позивача відмовилась від заявленого та задоволеного судом клопотання про виклик експерта в судове засідання для роз`яснення підготовленого висновку.

Представник відповідача 1 - ТОВ «Центр стоматологічної практики» заперечила проти задоволення позовних вимог, послався на їх безпідставність з мотивів наведених у заявах по суті та просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач 2 - ОСОБА_4 та її представник в судове засідання під час розгляду справи по суті не з`явились, будучи повідомленим про розгляд справи належним чином. Будь-яких заяв, клопотань з процесуальних питань від них не надходило.

При цьому, відповідно до приписів ч. 2 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд зобов`язаний відкласти судовий розгляд справи в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Частиною 3 ст. 223 ЦПК України також визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Суд бере до уваги, що відповідач 2 та її представник були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, а також врахувавши встановлені процесуальним законом строки розгляду справи, суд визнає за можливе проводити судовий розгляд справи у їх відсутність, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, її представника, представника відповідача 1, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14 березня 2023 року ОСОБА_3 звернулася до клініки ТОВ «Центр стоматологічної практики», яка знаходиться за адресою: проспект Петра Григоренка, 39б, м. Київ, для отримання консультації та складання плану подальшого лікування зубів. Безпосередньо запис було здійснено на прийом до лікаря-стоматолога цієї клініки - ОСОБА_4 .

14 березня 2023 року ОСОБА_3 надано направлення на КТ верхньої та нижньої щелепи.

24 березня 2023 року лікарем-стоматологом ОСОБА_4 складено план лікування та розпочато лікування 37-го зуба зліва нижньої щелепи.

26 березня 2023 року ОСОБА_3 повідомила лікаря через месенджер Viber про погіршення стану, зокрема повідомила, що після лікування з`явились скарги на дискомфорт і біль у ділянці 37-го зуба.

28 березня 2023 року продовжено лікування 37-го зуба.

04 квітня 2023 року лікування продовжено на 36-му зубі.

12 квітня 2023 року їй призначалися знеболювальні та антибіотики.

14 квітня 2023 року лікарем-стоматологом ОСОБА_4 надано невідкладну допомогу. Від подальшого лікування ОСОБА_3 відмовилася.

У зв`язку з погіршенням стану 14 квітня 2023 року ОСОБА_3 швидкою допомогою доставлено в стоматологічну клініку ТОВ «DentArt», де встановлено наявність у пацієнтки ексудативного запалення кореневих каналів 36-го та 37-го зубів, розкриття періостального абсцесу.

Відповідно до висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) № 032-8-2024 експертна комісія прийшла до наступних підсумків:

1. - 7. питання Ухвали. При первинному зверненні ОСОБА_3 , 1988 р. н., за медичною допомогою у березні 2023 року до ТОВ «Центр стоматологічної практики» їй було встановлено діагноз: «Хронічний глибокий карієс 37 зубу, пульпіт, хронічний апікальний періодонтит 36 зубу».

На момент початку надання послуг лікування в ТОВ «Центр стоматологічної практики» тактика лікування ОСОБА_3 була обрана правильно - проведений прицільний рентгензнімок 35, 36, 37, 38 зубів, на якому виявлено запалення в верхівці кореня, інші клінічні обстеження, при якому було виявлено хронічний глибокий дистальний карієс 37 зубу, хронічний апікальний періодонтит 36 зубу, пульпіт, хронічний апікальний періодонтит, генералізований пародонтит. З приводу чого й було розпочато лікування - санація порожнини рота, відкладення верхньої та нижньої щелеп, лікування наступних виявлень: зняття зубного каменю, обробка каріозної порожнини та реставрація 36-го зубу, 43-го та 45-го зубів, лікування 36-го зуба, 43-го і 45-го зубів, ендодонтичне перелікування 36-го зубу, антибіотикотерапія.

При лікуванні хронічного запального процесу в періапікальних тканинах зубів можливе загострення процес, яке може клінічно проявлятися у вигляді періоститів, абсцесів, флегмон, остеомієлітів. Тобто, у цьому випадку загострення хронічного запального процесу у верхівці кореня 36-го зубу аж до розвитку періоститу, навіть при правильному проведенні лікувального процесу, є цілком вірогідним.

Враховуючи, що при первинному зверненні у березні 2023 року до вищевказаної стоматологічної клініки в «Медичній карті стоматологічного хворого» у графі скарги зазначено: «З`явилася з метою санації ротової порожнини» (інші скарги відсутні), а після лікування в період з 14.03. по 14.04.2023 року у неї з`явилося «затруднення пережовування їжі, гіперчутливість і гострий біль в області 36-го та 37-го зубів, дискомфорт при рухах нижньої щелепи, при змиканні щелеп, розмові, посмішці і жуванні тощо», експертна комісія вважає, що «між наданими стоматологічними послугами» у вказаний термін та вказаними скаргами існує причинно-наслідковий зв`язок. Однак, зважаючи на те, що тактика лікування була обрана правильно, хронічний запальний процес, який мав місце і до початку лікування в періапікальних тканинах міг загостритись, між вказаним лікуванням та даним загостренням існує непрямий причинно-наслідковий зв`язок.

При вивченні даних наданої конусної променевої комп`ютерної томографії достовірних ознак уламків ендоінструмента та перфорації стінок кореневих каналів 36-го зубу не виявлено.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У справі, що переглядається, предметом спору є відшкодування майнової та моральної шкоди за неналежне надання медичних послуг.

Медична послуга - це сукупність необхідних, достатніх, добросовісних, доцільних професійних дій медичного працівника (виконавця), спрямованих на задоволення потреб пацієнта (замовника, споживача послуг). Ненадання або неналежне надання медичної допомоги може мати своїм наслідком каліцтво, інше ушкодження здоров`я, заподіяння майнової чи моральної шкоди, у результаті чого у дію вступатиме механізм делікту.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник).

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для настання відповідальності за завдання шкоди ушкодженням здоров`я необхідна наявність таких умов: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, наявність вини. Моральна шкоди, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другої цієї статті (частина 1 статті 1167 ЦК України).

Аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий же правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14.

Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.

Тобто, надання несвоєчасної або некваліфікованої медичної допомоги є протиправною поведінкою медичного працівника.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі у дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Позивач не довела факт надання їй неякісних стоматологічних послуг, належні та допустимі докази завдання їй шкоди в матеріалах справи відсутні, натомість її доводи спростовуються висновком експерта №032-8-2024 від 20.09.2024 року.

Згідно з частинами першою, другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи, відповідачем 2 було правильно обрано тактику лікування, ахронічний запальний процес, який мав місце і до початку лікування в періапікальних тканинах міг загостритись, відтак суд вважає, що в задоволенні позову про відшкодування майнової шкоди у розмірі104 795,17 грн необхідно відмовити.

У зв`язку з недоведеністю завдання позивачці майнової шкоди діями відповідачів, та відмовою у позові з цих підстав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 350 000,00 грн.

За правилом, встановленим статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в позові, судові витрати позивачки залишаються за нею.

Крім того, представником відповідача 1 ТОВ «Центр стоматологічної практики» заявлено про відшкодування понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

До клопотання на підтвердження понесених судових витрат додано: копію договору від 07 грудня 2023 року № 35 про надання правничої допомоги, додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги від 07 грудня 2023 року № 35, акт прийняття-передачі наданих юридичних послуг, вартість яких становить 40 000,00 грн, довідка про підтвердження факту оплати послуг адвоката від 17 квітня 2025 року.

Водночас, розмір понесених відповідачем 1 витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин цієї справи, суд вважає, що зазначені представником ТОВ «Центр стоматологічної практики» витрати на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн, є завищеними та не достатньо обґрунтованими.

Таким чином, суд вважає, що з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Центр стоматологічної практики» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

На думку суду, даний розмір витрат на правову допомогу є обґрунтованим, підтвердженим відповідними належними доказами, відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих послуг.

На підставі викладеного, керуючись стст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою від повільністю «Центр стоматологічної практики» та ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою від повільністю «Центр стоматологічної практики» (ЄДРПОУ 34968602; місцезнаходження: м. Київ, проспект Григоренка, 39Б) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.

Дата складення та підписання повного тексту рішення 18 липня 2025 року.