Court ruling № 129579948, 11.08.2025, Halytskyi District Court of Lviv City

Справа № 461/7443/24

Провадження № 6/461/171/25

УХВАЛА

11.08.2025 року Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Мироненко Л.Д.

секретаря судового засідання Курилюк А.І.

за участю:

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

представника заінтересованої особи Гаталяк Н.І.,

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи Акціонерне товариство «Ідея Банк», приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Галицького районного суду м. Львова із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Подану заяву обґрунтовує тим, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 11.03.2025 року позовні вимоги АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено повністю та стягнуто з неї заборгованість за угодою № С-001-119444-21-980 від 27.08.2021 року про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки в розмірі 109245 грн. 59 коп. Вирішено питання судових витрат.

Заявник зазначає, що 25.02.2025 року на її електронну адресу від АТ «Ідея Банк» надійшов лист з додатком вкладення «Гарантійний лист до кредитного договору».

25 лютого 2025 року нею та АТ «Ідея Банк» було погоджено шляхом підписання гарантійний лист, за умовами якого банк гарантує дострокове припинення дії кредитної угоди, а також прощення в повному обсязі нарахованої та несплаченої неустойки (пені, штрафи та інші нарахування) згідно умов угоди, наявної станом на день підписання цього гарантійного листа, після виконання позичальником відповідних умов пропозиції.

Заявник виконалавсі умовитакої пропозиціїу повномуобсязі танаправила рекомендованим листом на адресу АТ «Ідея Банк» відповідну заяву, однак, не зважаючи на вищенаведене, АТ «Ідея Банк» не припинило дій щодо примусового виконання рішення суду.

На підставі вищевикладеного, просила суд:

- зупинити виконавче провадження № 78612929, відкрите 14 липня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною щодо неї на підставі рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 березня 2025 року, - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

-визнати таким,що непідлягає виконаннювиконавчий лист,виданий 11червня 2025року Галицькимрайонним судомм.Львова навиконання рішеннявід 11березня 2025року посправі №461/7443/24.

Заявник та її представник у судовому засіданні просили подану заяву задовольнити повністю. Вказали, що ОСОБА_1 було у повному обсязі виконані умови гарантійного листа від 31.01.2025 року. Додатково пояснили, що боржником дійсно було внесено останній платіж за гарантійним листом пізніше вказаного у ньому строку, оскільки це питання було узгоджено з працівником АТ «Ідея Банк» у телефонному режимі.

Представник АТ«Ідея Банк»у судовомузасіданні протизадоволення заявизаперечувала.Вказала,що дійсно 25.02.2025року міжборжником ОСОБА_1 та АТ«Ідея Банк»було погодженолояльну пропозиціюпо кредитномудоговору тапідписано гарантійнийлист від31.01.2025року.Поряд зцим,заявник порушилаумови гарантійноголиста тасплатила першийвнесок 03.03.2025року,тобто на7день післяпідписання гарантійноголиста,а непротягом 5днів якпередбачено йогоумовами.Крім того,термін діїгарантійного листазавершився 26.05.2025року,а боржник оплатилаостанній внесок-30.05.2025року,чим повторнопорушила умовигарантійного листа.Додатково зазначила,що боржникабуло повідомленопро анулюваннягарантійного листа шляхомнаправлення відповіднихлистів наелектронну тапоштову адресузаявниці.

Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, заслухавши доводи учасників, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24.10.2024 року позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором булозадоволено повністю.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за угодою № С-001-119444-21-980 від 27.08.2021 року про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки в розмірі 109245 грн. 59 коп. та судовий збір в розмірі 3028 грн.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 12.12.2024 року зазначене заочне рішення було скасовано та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В подальшому, рішенням Галицького районного суду м. Львова від 11.03.2025 року позовні вимоги АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за угодою № С-001-119444-21-980 від 27.08.2021 року про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки в розмірі 109245 грн. 59 коп. Вирішено питання судових витрат.

11 червня 2025 року Галицьким районним судом м. Львова було видано виконавчий лист на примусове виконання рішення від 11.03.2025 року у справі №461/7443/24.

14.07.2025 приватним виконавцем Дніпропетровського виконавчого округу Русецькою О.О. відкрито виконавче провадження № 78612929 з примусового виконання виконавчого листа №461/7443/24 від 11.06.2025 року.

Крім того, судом встановлено, що 25.02.2025 року між боржником ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» було погоджено лояльну пропозицію по кредитному договору та підписано гарантійний лист від 31.01.2025 року.

Відповідно до вказаного гарантійного листа банк гарантує дострокове припинення дії угоди, а також прощення в повному обсязі нарахованої та несплаченої неустойки (пені, штрафи та інші нарахування) згідно умов угоди, наявної станом на день підписання цього гарантійного листа, після виконання позичальником наступних умов:

1. Повернути Банку в строк не пізніше 5 (п 'яти ) банківських днів від дати підписання цього гарантійного листа частину боргу за угодою в сумі не менше 5463.00 грн., а також компенсувати банку невідшкодовані виграти в сумі 3028.00 гривень, а всього разом сплатити не менше 8491.00 гривень.

2. Повернути банку в строк не пізніше 90 календарних днів від дати підписання цього гарантійного листа частини заборгованості, що виникла згідно угоди в сумі не менше 16386.12 гри. Виключно за згодою Банку, допускається збільшення строку повернення заборгованості, згідно з п. 2 гарантійного листа, до 5 (п яти) банківських днів.

3.Сплатити проценти, плату за обслуговування кредиту та інші комісії за користування кредитом, які будуть нараховані згідно з умовами угоди, до моменту фактичного повернення заборгованості, відповідно до п. 1 та 2 цього гарантійного листа.

Крім того, умовами гарантійного листа передбачено, що у випадку прощення банком боргу позичальника у порядку та на умовах цього гарантійного листа, зобов`язання позичальника про сплату банку боргу у відповідній сумі припиняються. Угода вважається припиненою за умови виконання позичальником усіх умов вказаних у п.1-6 гарантійного листа.

Згідно платіжної інструкції №0.0.4225912670.1 від 03.03.2025 року ОСОБА_1 сплачено на рахунок АТ «Ідея Банк» 8491,00 грн., згідно п.1 гарантійного листа.

На виконання умов п.2 гарантійного листа ОСОБА_1 було здійснено наступні платежі:

- згідно платіжної інструкції №0.0.4282455021.1 від 31.03.2025 року на суму5462,04 грн.,

- згідно платіжної інструкції №0.0.4340515813.1 від 30.04.2025 року на суму 5462,04 грн.,

- згідно платіжної інструкції №0.0.4391038347.1 від 30.05.2025 року на суму 5462,04 грн.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", рішення від 19 березня 1997 року в справі "Горнсбі проти Греції").

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013від 26.06.2013року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення в тому числі на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Згідно з положеннями ст. 432 ЦПК України, суд, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

За змістом норми ст.432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Отже, сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

При цьому словосполучення «або з інших причин», застосоване у гіпотезі ч. 2 ст. 432 ЦПК України, не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Саме такі роз`яснення надано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 8 від 25 вересня 2015 року «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах».

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України).

Відповідно до статті 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Таке прощення є безумовним одностороннім правочином.

Аналіз статті 605 ЦК свідчить, що під прощенням боргу розуміють звільнення кредитором боржника від виконання обов`язку, що на ньому лежить, повністю або частково. За загальним правилом, прощенням боргу втілюється в односторонньому правочині. Хоча сторони договору не позбавлені можливості укласти договір про прощення боргу.

Відповідно до умов гарантійного листа АТ «Ідея Банк» прощення боргу за угодою № С-001-119444-21-980 від 27.08.2021 року, пов`язувалося кредитором зі сплатою боржником визначених кредитором сум та у встановлений ним строк.

Заявник у поданій заяві про визнання виконавчого листа, таким що не підлягає виконанню наполягає на тому, що нею було дотримано усіх умов гарантійного листа від 31.01.2025 року, а тому АТ «Ідея Банк» безпідставно стягує грошові кошти з неї у примусовому порядку.

Поряд зцим,суд акцентуєувагу натому,що ОСОБА_1 належним чиномне дотрималасьумов,зазначених банкому гарантійномулисті.Зокрема судом,встановлено,що позичальник повинна була повернути банку в строк не пізніше 90 календарних днів від дати підписання гарантійного листа частину заборгованості, що виникла згідно угоди в сумі не менше 16386,12 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 повинна була внести кінцевий платіж за підписаним гарантійним листом строком до 26.05.2025 року включно, однак, фактично здійснила такий платіж лише 30.05.2025 року, що підтверджується відповідною квитанцією про оплату, наявною в матеріалах справи.

Суд зазначає, що умовами гарантійного листа передбачено, що виключно за згодою банку, допускається збільшення строку повернення заборгованості, згідно з п. 2 гарантійного листа, до п яти банківських днів, однак, жодних доказів того, що ОСОБА_1 дійсно зверталась до уповноважених осіб АТ «Ідея Банк» із вказаним проханням та їй відповідно було продовжено строк для проведення платежу матеріали справи не містять.

Згідно вищевказаного гарантійного листа угода вважається припиненою у разі виконання позичальником усіх умов вказаних у п.1-6 Гарантійного листа. Оскільки заявником не дотримано у повному обсязі таких умов, суд приходить до переконання, що обов`язок боржника, виконати рішення суду не припинився, а тому у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню слід відмовити.

Заперечуючи проти задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, банк вказував, що заявник також несвоєчасно сплатила перший внесок. Із зазначеним твердженням суд не погоджується, оскільки за змістом гарантійного листа є незрозумілим який саме був встановлений строк, що не дозволило ОСОБА_1 виконати цю вимогу належним чином. Так, 1 квітня 2023 року, в рамках реалізації проєкту Національного банку України «Розвиток платіжної інфраструктури України», було запроваджено міжнародний стандарт обміну платіжними повідомленнями ISO 20022 та впроваджено нове покоління Системи електронних платежів НБУ (СЕП-4.0), згідно з якими, фактично скасовано поняття «банківський день», натомість визначено, що міжбанківські перекази з рахунку на рахунок проводяться цілодобово у будь-який день. При цьому, у пункті 1 гарантійного листа строк внесення платежу визначено у банківських днях, а у пункті 2 в календарних.

Суд вважає за необхідне роз*яснити заявнику право подати приватному виконавцю документи про часткову оплату її заборгованості на рахунок банку з метою коригування останньої в межах виконавчого провадження.

Щодо тверджень представника заявника, що направлення гарантійного листа банком на адресу ОСОБА_1 є новацією, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами другою, четвертою статті604 ЦК Українизобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки окремого договору, який містив би вказівку на первинне і нове зобов`язання та намір сторін вчинити саме новацію, тобто припинити існуюче зобов`язання і замінити його новим, ОСОБА_1 і АТ «Ідея Банк» не укладали, твердження представника заявника є безпідставними.

На підставі вищевикладеного, враховуючи неповне виконання боржником умов оферти кредитора щодо прощення боргу, зокрема, в частині строків внесення необхідних платежів, суд приходить до висновку про неможливість вважати зобов`язання припиненими, а відтак безпідставність заяви ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 353, 432 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи Акціонерне товариство «Ідея Банк», приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-відмовити.

Повний текст ухвали виготовлено 15 серпня 2025 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.Д. Мироненко