Sentence № 129489046, 13.08.2025, Mashivka District Court of Poltava Oblast

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/1177/24

Номер провадження 1-кп/948/1/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2025 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

представника потерпілої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вселищі Машівкакримінальне провадження№№12021170450000625 від 29.11.2021 стосовно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Федіївка, Решетилівського р-ну, Полтавської області, громадянина України, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , освіта професійно-технічна, вдівець, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, військовозобов`язаний, не депутат, працює трактористом машиністом ТОВ «Бурат-Агро», раніше не судимий, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

29.11.2021 року близько 16:50 год. ОСОБА_8 , керуючи власним автомобілем марки «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_1 , в темний час доби, з опадами у вигляді дощу, на асфальтобетонному покритті, рухався по автодорозі Полтава-Красноград, а саме по вулиці Полтавський шлях в м.Карлівка Полтавської області в напрямку м.Красноград. Проїжджаючи пішохідний перехід поблизу відділення «Райфайзен Банк Аваль», що за адресою: вул. Полтавський шлях, 46/1, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка переходила пішохідний перехід від відділення «Райфайзен Банк Аваль» до КНП «Карлівська міська лікарня ім..Л.В.Радевича».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 , у відповідності до висновку експерта судово-медичної експертизи отримала тілесні ушкодження у вигляді закритих скалкових переломів обох кісток правої та лівої гомілок зі зміщенням уламків, закритого перелому правої плечової кістки, закритого перелому 2-7 ребер праворуч, забою правої легені, правостороннього пневматороксу, забитих ран нижньої губи і підборіддя, які ускладнилися травматичним шоком-крововтратою, утворилися від дії тупих предметів, могли утворитися в умовах дорожньо-транспортної пригоди, при наїзді на потерпілу автомобілем, як на пішохода, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя.

Відповідно до висновку експерта судової автотехнічної експертизи в заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 вбачаються невідповідності з вимогами п.18.1 Правил дорожнього руху Ураїни, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.

- п.18.1 Правил дорожнього руху України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість , а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.,

В умовах заданої події водій автомобіля марки «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 мав технічну можливість запобігти ДТП.

Кримінальна відповідальністьза діяння,що міститьсклад кримінальногоправопорушення,винним увчиненні якоговизнається ОСОБА_8 передбачена ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину та цивільний позов не визнав, уважаючи що ДТП відбулася за межами пішохідного переходу та він не мав технічної можливості уникнути ДТП, показав, що 29.11.2021 він за кермом власного автомбіля «Chevrolet Nubira» зі своїм товаришем ОСОБА_9 , який перебував на пасажирському сидінні, їхав в с.Лип`янка, в сильний дощ та вітер, рухаючись по вул.Полтавський шлях в м.Карлівка в напрямку м.Красноград, близько 17 год., зі швидкістю 30-35 кв. за год, наближаючись до перехрестя, проїхавши пішохідний перехід, перестроївшись на праву смугу руху, допустив зіткнення з пішоходом. Після зіткнення він відразу викликав поліцію та швидку медичну допомогу, по приїзду якої допоміг погрузити потерпілу до автомбіля швидкої та очікував поліцію. Спочатку приїхали патрульні, провели огляд на стан алкогольного сп`яніння, місце пригоди не було огороджене, речі потерпілої були розкидані на дорозі, їх розносило вітром тощо, потім приїхала слідчо-оперативна группа та зробила заміри.

Також повідомив, що має значний водійський стаж з 1996 року працює на сільськогосподарській техніці, з 2014 року має посвідчення водія категоріі В. Наближаючись до перехрестя, бачив знак нерегульованого пішоходного переходу, проте зебри на дорозі не було, дорожнє полотно було мокре, без пошкоджень, освітлене, розмітку він бачив, по телефону не розмовляв, був уважним, його ніщо не відволікало від дороги.

Відразу після ДТП приїздив до потерпілої та передав на лікування грошові кошти в розмірі 4000,00 грн та продукти, більше не міг допомогти, оскільки на той час в нього хворіла на онкозаховрювання дружина, яка в послідуючому померла.

Після знаку нерегульованого пішохідного переходу він проїхав близько 20 м., з протилежної сторони такого знаку не було, потерпілу він побачив при контакті з автомобілем, бачив силует за 2 метра зліва, проте не ідентифікував силует з людиною, і відразу відбувся удар, можливо потерпіла бігла, удар прийшовся на середину автомобіля була вм`ятина на капоті. Місце зіткнення поліцейським вказав він та не заперечував дані, зазначені на схемі ДТП.

З моменту коли він зреагував на зіткнення з пішоходом він проїхав 2-3 м. та зупинився на проїжджій частині дороги на правій крайній смузі.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим вини по вказаному обвинуваченню, суд уважає, що його винуватість підтверджується зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами в сукупності, які узгоджуються між собою, та уважає його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України повністю доведеною.

Так, 29.11.2021 до ЄРДР за № 12021170450000625 за повідомленням ОСОБА_8 внесено відомості про те, що 29.11.2021 близько 16:50 в м.Карлівка по вул.Полтавський шлях, 46/1 автомобіль марки «Chevrolet Nubira» сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 не впоравшись з керуванням здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , яка в результаті ДТП отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому правої руки та обох ніг (а.с.94,97 т.1).

Потерпіла ОСОБА_5 показала,що 29.11.2021 року вона переходила дорогу від банку Аваль до поліклініки, по ділянці дороги, де завжди був пішохідний перехід, на той час ремонтували дорогу і пішохідного переходу не було видно, моросив дощ, вона йшла звичайним шагом, не бігла, не доходячи до тротуара метрів за 2, відчула удар в праву частину тіла, її перемістило на кілька метрів вперед, на неї наїхав світлий автомобіль, який рухався зі сторони м.Полтава. У неї в руках був пакет з продуктами та особстими речами, документами, вказані речі розсипалися по дорозі. Після удару вона втрачала свідомість, приїхала швидка, внаслідок ДТП вона отримала перелом ніг, руки, забій легень, перелом ребер, пів року лікувалася, перенесла чотири операції, після чого пів року відновлювалася, проходила лікування та санаторно-курортне лікування. До цього часу відчуває головні болі, не може ходити на далекі відстані, приймає знеболювальні. По мірі покарання покладається на розсуд суду, обвинуваченого не пробачила, оскільки останній один раз прийшов лікарню, просив вибачення, дав 3000,00 грн та продукти, після того вона його не бачила, допомоги на лікування не надав. Цивільний позов підтримала в повному обсязі. При огляді речових доказів підтвердила що оглянуті речі були при ній на час ДТП.

Свідок ОСОБА_9 показав, що 29.11.2021 потелефонував син та повідомив, що в нього поламалася машина і попросив його забрати за ОСОБА_10 . Він звернувся до свого товариша ОСОБА_8 і вони поїхали за сином, близько 16:30 години були в Карлівці, їхали зі швидкістю 35 км/год в потоці машин, перед світлофором збили потерпілу, він сидів на передньому сидінні, потерпілу не бачив, вона з`явилася перед автомобілем раптово. Також повідомив, що перед тим, як збили потерпілу, бачив знак пішохідний перехід, розмітки не було, був покладений новий асфальт. Від зіткнення до зупинки автомобіля було метрів 5. Вони підійшли до потерпілої, вкликали швидку та поліцію.

29.11.2021 року проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди за адресою: вул.Полтавський шлях, перехрестя вулиць Успенська та Радевича, м.Карлівка, під час якого встановлено, що подія сталася на проїжджій частині вулиці, горизонтальній ділянці, пряма,; покриття асфальтобетонне, вологе, чисте; дорога має одну смугу руху, ширина роздільної смуги 4,6 м., зустрічної смуги руху 4,6 м.; дорожня розмітка 1.1, 1.7, 1.3; до проїзної смуги примикає узбіччя, за тротуаром (узбіччям) розташовані будівлі міського типу; спосіб регулювання руху: світлофор, ПДР (знаки, розмітка); дорожні знаки: 5.3.5.1.- пішохідний перехід, 2.3 головна дорога, 3.29-обмеження максимальної швидкості; умови освітлення: темна, освітлення міське електроосвітленням; на перехресті вулиць Успенська та Радевича маються прилади відеоспостереження; загальна видимість та конкретна видимість з робочого місця водія не вимірювалася; об`єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху, праворуч та ліворуч не виявлено; слідів переміщення об`єктів на місці пригоди після ДТП не виявлено; виявлено пошкодження капоту та лобового скла автомобіля д.н.з. НОМЕР_1 ; завантаження автомобіля 1 пасажир; гальмівна система автомобіля справна; рульове керування справне; протектор шин автомобіля не зношений; світлові прилади, сигнал та інші агрегати справні, предметів, що обмежують оглядовість, не виявлено; локалізації пошкоджень та слідів контактної взаємодії, нашарувань, відшарувань речовин на ТЗ не виявлено; сліди шин відсутні; відокремлених від ТЗ частин, деталей та інших об`єктів не виявлено; слідів контатної взаємодії ТЗ з навколишніми об`єктами, предметами не виявлено. В ході огляду вилучено речові докази: автомобіль «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_1 та особисті речі, гігєчну помаду. Сладено схему ДТП та виготовлено фототаблиці (а.с.98-119 т.1).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що в листопаді 2021 року він як слідчий перебував в складів слідчо-оперативної групи на місці ДТП, що сталася в м.Карлівка по вул.Полтавський шлях, здійснював огляд місця події та склав схему ДТП, також опитав водія та потерпілу. ДТП відбулося на проїжджій частині вул.Полтавський шлях, неподалік перехрестя вулиць Полтавський шлях та Радевича напроти ЦРЛ, у вечірній час, була мряка, йшов дощ. На узбіччі дороги були розміщені бетонні клумби, на дорозі частково розміщені дорожні розмітки, на вказаній ділянці дороги діяли знаки «пішохідний перехід» та «головна дорога». Також повідомив, що місце зіткнення було вказано на схемі ним зі слів водія. Дійсно, розмітка «пішохідний перехід» була відсутня, але оскільки там завжди була вказана розмітка, ним було зазначено розмітку на схемі. Знак «пішохідний перехід» встановлено по руху автомобіля «Chevrolet Nubira» перед пішохідним переходом. Пішохідний перехід переходить в доріжку, яка потім розходиться до парку та поліклініки. Також повідомив, що слідів юзу, гальмівного шляху не було, уламків від автомобіля не виявлено, натомість були виявлені продукти харчування, розсипані на дорозі, які й були відображені на схемі.

Свідок ОСОБА_12 показав, що він працює начальником ЖКП м.Карлівка та обізнаний про ДТП, яка сталася на пішохідному переході в м.Карлівка. По боках пішохідного переходу, починаючи з 2013 року, стояли бетонні вазони, під час ремонтних робіт дороги, вазони не переміщали, розмітки на час пригоди не було. Також повідомив, що пішохідний перехід постійно був на одному місці, його ширина близько 3м, до нього з обох боків ведуть доріжки, які освітлюються, по іншому дорогу в тому місці неможливо перейти, доріжку, яка веде до лікарні, видно з іншої сторони.

Протоколом огляду флеш-носія із відеозаписом від 05.12.2022 року встановлено, шо на відеозаписі зафіксовано ділянку автодороги, що по вул.Полтавський шлях в м.Карлівка. По руху автомобілів виявлених на відеозапису, вбачається, що катера відеозапису встановлена на перехресті (світлофорі) та здійснює запис відео в напрямку м.Полтава (Фото №3,4). Зйомка здійснюється 29.11.2021 року о 16 год.48 хв., що відображено в лівому верхньому куті відеозапису. На автодорозі мається дорожня розмітка, а саме розподільча смуга для руху, дорожній знак головної дороги, на узбіччі розташовані предмети білого кольору круглої форми, що нагадують горщики для квітів (фото №5). Далі під час перегляду встановлено, що о 16:50:28 годині поблизу вказаних горщиків для квітів з`являється силует особи, яка одягнена в темний одяг, та яка прямує до автодороги, щоб розпочати рух на іншу сторону дороги, остання пропускає легковий автомобіль, який їй рухається по ліву руку, та в подальшому продовжує рух на автодорогу (Фото №№6,7). При подальшому перегляді відеозапису встановлено, що о 16:50:43, легковий автомобіль, який рухається по своїй смузі для руху в напрямку перехрестя, здійснює наїзд на пішохода, який рухався через дорогу. В момент наїзду на пішохода в легкового автомобіля блимає ліва фара автомобіля автомобіля, після чого автомобіль починає приймати до краю правої частини дороги та зупиняється (Фото №№8,9). Після зупинки автомобіля та появи освітлення встановлено, що автомобіль, який здійснив наїзд на пішохода світлого кольору, пішохід знаходиться в положенні лежачи на автодорозі напроти горщиків для квітів, що по іншу сторону автодороги. На зустрічній смузі руху (для автомобіля який здійснив наїзд на пішохода) знаходяться особисті речі потерпілої). Із перегляду відеозапису встановлено, що після наїзду на пішохода водій автомобіля, вийшов із машини та попрямував до потерпілої, яка знаходилася на дорозі (а.с.137-144 т.1).

Згідно з висновком експерта №78 по медичній документації на тілі громадянки ОСОБА_5 встановлені слідуючі тілесні ушкодження: закриті скалкові переломи обох кісток правої та лівої гомілок зі зміщенням уламків, закритий перелом правої плечової кістки, закритий перелом 2-7 ребер праворуч, забій правої легені, правосторонній пневматорокс, забиті рани нижньої губи і підборіддя, які ускладнилися травматичним шоком-крововтратою, утоврилися від дії тупих предметів, могли утворитися в умовах дорожньо-транспортної пригоди, при наїзді на потерпілу автомобілем, як на пішохода, в час та при обставинах їх утворення викладених в постанові і які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя (а.с.145,146 т.1).

Відповідно до довідки Полтавського обласного центру з гідрометеорології від 16.11.2022 №9916-03-46/137 метеорологічні спостереження в м.Карлівка Полтавської області не проводяться. За даними метеорологічних спостережень на метеостанції Полтава, Полтавська область, дані якої характерні для м.Карлівка Полтавської області, вдень 29 листопада 2021 року відмічався дощ, місцями гроза, пориву вітру до 15-18 м/с, що є небезпечним метеорологічним явищем 1 рівня (жовтий колір небезпеки). Температура повітря о 17 годині була 10-11градусів тепла (а.с.150 т.1).

15.09.2023 проведено слідчий експеримент за участю потерпілої ОСОБА_5 , під час якого потерпіла розповіла та на місці показала про обставини ДТП, а саме показала місце, в якому відбувся наїзд на неї як на пішохода автомобілем «Chevrolet Nubira» сірого кольору на автодорозі по вул.Полтавський шлях за допомогою білої крейди позначила таке місце, яке розташоване на відстані 9,4 м. від лівого краю проїзної частини дороги відносно напряму руху автомобіля до перехрестя доріг вул.Полтавський шлях-Радевича-Успенська у поперечній проекції та на відстані 3,9 м.до електроопори №27 по вул.Полтавський шлях м.Карлівка відносно напрямку руху автомобіля «Chevrolet Nubira», у повздовжній проекції.Також було встановлено швидкість руху потерпілої на час ДТП у метрах за секунду 5/4,96 =1 м/с. Видимість пішохода жінки у темному одязі в умовах зустрічного роз`їзду та в умовах максимально наближених до тих, які були під час ДТП настає на відстані 29,16 м. Об`єктивна видимість елементів дороги настає на відстані 40 м. Місце, де потерпіла розташовувалась після наїзду на неї автомобіля 4 м. у поперечній проекції до електроопори №27 та на відстані 7,8 м. у повздовжній проекції в напрямку руху автомобіля марки «Chevrolet Nubira» від місця наїзду. Складено схему ДТП та фототаблиці (а.с.158-165 т.1).

Згідно з висновком експерта №3482 від 21.12.2023 за результатами судової автотехнічної експертизи в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Chevrolet Nubira» сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 мав технічну можливість запобігти ДТП. В даній дорожній обстановці в діях водія «Chevrolet Nubira» сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 вбачаються невідповідності з вимогами п.18.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди. В даній дорожній обстановці оцінка дій пішохода ОСОБА_5 не потребує застосування спеціальних технічних знань і може бути вирішена слідчим (судом) самостійно відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху України (а.с.170-178 т.1).

27.02.2024 року під час проведення слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_5 , під час якого потерпіла розповіла та на місці показала про обставини ДТП, а саме показала місце, в якому відбувся наїзд на неї як на пішохода автомобілем «Chevrolet Nubira» сірого кольору на автодорозі по вул.Полтавський шлях за допомогою білої крейди позначила таке місце, яке розташоване на відстані 9,4 м. від лівого краю проїзної частини дороги відносно напряму руху автомобіля до перехрестя доріг вул.Полтавський шлях-Радевича-Успенська у поперечній проекції та на відстані 3,9 м.до електроопори №27 по вул.Полтавський шлях м.Карлівка відносно напрямку руху автомобіля «Chevrolet Nubira», у повздовжній проекції.Після цього було встановлено, що на перехресті вулиць Полтавський шлях-Радевича-Успенська, на опорі світлофора встановлена камера відеоспостереження, яка розташовується в напрямку руху з м.Красноград до м.Полтава, а саме на місці де відбувся наїзд на пішохода ОСОБА_5 . Також зазначено про необхідність вилучення запису з камери відеоспостереження за 29.11.2021 та на момент проведення слідчого експерименту. Складено схему ДТП та фототаблиці (а.с.179-186).

28.02.2024 здійснено огляд відеозаписів з камери відеоспостереження, що розташовується на перехресті вул.Полтавський шлях-Радевича-Успенська в м.Карлівка Полтавської області та знаходиться у володінні ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, під час якого встановлено та вилучено відеозаписи, які мають значення для справи, які поміщені на флеш-носії, що визнані речовими доказами (а.с.187-192).

Як убачається з протоколу огляду вказаних вище флеш-носіїв із відеозаписами від 28.02.2024(а.с.193-203) скріншот якого зроблено в протоколі, встановлено, що на відеозаписі виявлено ділянку автодороги, що вул.Полтавський шлях в м.Карлівка Полтавської області. По руху автомобілів, виявлених на відеозаписі, встановлено, що камера відеоспостереження встановлена на перехресті вулиць вул.Полтавський шлях-Радевича-Успенська в м.Карлівка Полтавської області (на попорі світлофора) та здійснює запис відео в напрямку м.Полтава (Фото №№3-4), зйомка здійснюється 29.11.2021 з 16:48 год., що відображено в лівому верхньому куті відеозапису. Пи подальшому перегляді відеозапису встановлено, що на автодорозі мається дорожня розмітка, а саме розподільча смуга для руху, дорожній знак головної дороги та також на узбіччі маються предмети білого кольору круглої форми, що нагадують горщики для квітів. Дорожній знак «головна дорога» на відеозаписі розміщений в правому верхньому куті відеозапису, горщики для квітів на відеозаписі розміщені з правої сторони від відтворення на відеозаписі (Фото №5). Далі під час перегляду встановлено, що о 16:50:28 поблизу вказаних горщиків для квітів, з`являється силует особи, яка одягнена в темний одяг, та яка прямує до автодороги, щоб розпочати рух на іншу сторону дороги, остання пропускає легковий автомобіль, який рухається по ліву руку особі, та в подальшому продовжує рух на автодорогу (Фото №№6,7). Переглядом встановлено, що о 16:50:43, легковий автомобіль, який рухається по своїй смузі руху в напрямку перехрестя, здійснив наїзд на пішохода, який рухався через дорогу. В момент наїзду на пішохода в легкового автомобіля блимає ліва фара автомобіля, після чого автомобіль починає приймати до правого краю проїжджої частини дороги та зупиняється (Фото №№8,9). Після зупинки автомобіля та появи освітлення встановлено, що автомобіль, який здійснив наїзд на пішохода світлого кольору, пішохід знаходиться в положенні лежачи на автодорозі напроти горщиків для квітів, що по іншу сторону дороги. На зустрічній смузі руху (для автомобіля, яий здійснив наїзд на пішохода) знаходяться особисті речі потерпілої. Після наїзду на пішохода водій вийшов з автомобіля і попрямував до потерпілої, яка знаходилася на дорозі (Фото №№10,12).

При перегляді запису за 27.01.2024 з 14:59:58 год. та встановлено, що на автодорозі мається дорожня розмітка, а саме розподільча смуга для руху, дорожній знак головної дороги, на узбіччі маються предмети білого кольору круглої форми, що нагадують горщики для квітів, за горщиками мається дорожній знак «пішохідний перехід» та відповідно на дорозі мається дорожня розмітка «пішохідний перехід». Дорожній знак «головна дорога» на відеозаписі розміщений в правому верхньому куті відеозапису, горщики для квітів та дорожній знак « пішохідний перехід» на відеозаписі розміщені з правої сторони від відтворення часу на відеозаписі (Фото №15).

Під час перегляду відеозапису слічого експерименту встановлено місце наїзду на потерпілу автомобілем, на яке вказала потерпіла. Місце наїзду на потерпілу знаходиться в лівому верхньому куті, у позначенні дати (Фото №№16,17). Під час перегляду відеозапису встановлено, що на автодорозі мається дорожня розмітка, а саме розподільча смуга для руху, дорожній знак головної дороги, на узбіччі маються предмети білого кольору круглої форми, що нагадують горщики для квітів, за горщиками мається дорожній знак «пішохідний перехід». Дорожній знак «головна дорога» на відеозаписі розміщений в правому верхньому куті відеозапису, горщики для квітів та дорожній знак «пішохідний перехід» на відеозаписі розміщені з правої сторони від відтворення часу на відеозаписі.

В подальшому було проведено порівняння відеозаписів з метою встановлення розбіжностей розміщення предметів на відеозаписах (Фото №5 та Фото №№15,16) та встановлено, що з 29.11.2021 по 27.02.2024 відеокамера не змінила свого положення, дорожній знак головної дороги та предмети білого кольору круглої форми, що нагадують горщики для квітів, які розміщені на узбіччі, не змінили свого розміщення на відеокамері.

Згідно з висновком експерта №СЕ-19/117-24/4432-ІТ від 14.03.2024 року місце наїзду автомобілем «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_5 , знаходиться в м.Карлівка на проїздній частині дороги вул.Полтавський шлях, перед початком осипу продуктів харчування (позначений (1) умовні позначення) (див.зображення 1) в напрямку руху від дорожньої розмітки «Зебра» до перехрестя з вул.Успенська та з вул.Радевича (а.с.221-223 т.1).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_13 вказаний висновок підтримав та показав, що ним було проведено транспортно-трасологічне дослідження досліджено схему ДТП, яку склав слідчий та встановлено місце наїзду автомобілем «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_5 воно знаходиться в м.Карлівка на проїздній частині дороги вул.Полтавський шлях, перед початком осипу продуктів харчування (позначений (1) умовні позначення) в напрямку руху від дорожньої розмітки «Зебра» до перехрестя з вул.Успенська та з вул.Радевича. Також повідомив, що більш точно встановити місце наїзду не представилось можливим, дані, зображені на схемі та фототаблиці сходяться, при контактуванні пішохода з автомобілем пішоходу надається прискорення.

Як особа, ОСОБА_8 характеризується позитивно - проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , Виконавчий комітет Решетилівської міської ради компрометуючих матеріалів на ОСОБА_8 не має, освіта професійно-технічна, вдівець, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, військовозобов`язаний, не депутат, працює трактористом машиністом ТОВ «Бурат-Агро» та за місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, згідно із довідкою КНП «Решетилівська центральна лікарня» від 20.03.2022 року №028-18/317 за допомогою лікарів психіатра та нарколога не звертався (а.с.120,121,151-154,166-169 т.1, а.с. 132 т.2).

Згідно з досудовою доповіддю існує низький ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та низький ризик небезпеки для суспільства (а.с.63-65 т.1).

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд не вбачає. Обставин, що обтяжують його покарання суд не вбачає.

Частина 2 ст.50КК України встановлює, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

При обранні покарання обвинуваченому суд у відповідності зі ст.ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України класифікуються як тяжкий злочини, відношення до вчиненого кримінального правопорушення та обставини їх вчинення, беручи до уваги думку потерпілої, яка при призначенні покарання покладається на розсуд суду та заявила цивільний позов, особу обвинуваченого, висновок досудової доповіді, відсутність пом`якшуючих і обтяжуючих покарання обставин, та доходить висновку що обвинуваченому ОСОБА_8 потрібно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, в розмірі, наближеному до мінімального, проте з реальним відбуванням.

Cуд враховує те, що ОСОБА_8 , керуючи автомобілем у населеному пункті грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, в зоні дії знаку «пщохідний перехід» допустив зіткнення з потерпілою, внаслідок чого останній було спричинено тяжкі тілесні ушкодження.

Cтаттями 3 та 27Конституції України визначають, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, та ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69,75 КК України.

Також суд призначає додаткове покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 02 роки.

Суд уважає що саме таке покарання буде достатнім та виконає мету покарання, відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, відповідатиме принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту фактичного затримання та взяття під варту з метою виконання вироку після набрання ним законної сили.

Суд відкидає доводи захисту про недоведеність стороною обвинувачення факту наїзду на потерпілу в межах пішохідного переходу та створення аварійної ситуації самою потерпілою, з огляду на таке.

За змістом п. 18.1 ПДР України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР України, пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне.

Пішохідний перехід - ділянка проїзної частини, острівця безпеки чи розділювальної смуги або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.38.1-5.41.2, дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч. Регульованим вважається пішохідний перехід, рух по якому регулюється світлофором чи регулювальником, нерегульованим - пішохідний перехід, на якому немає регулювальника, світлофори відсутні або вимкнені чи працюють у режимі миготіння жовтого сигналу.

Отже, нерегульований наземний пішохідний перехід може позначатися як дорожніми знаками 5.38.1- 5.38.2 «пішохідний перехід», так і дорожними розмітками 1.14.1-1.14.3 (зебра), тобто правила дорожнього руху не місять вимоги застосування знаків і розмітки одночасно.

При цьому знак 5.38.1 та знак 5.38.2 є інформативно вказівними, тобто встановлюються безпосередньо на межі пішохідного переходу.

За матеріалами справи вбачається, що в напрямку руху автомобіля під керуванням обвинуваченого був наявний знак «пішохідний перехід», який ОСОБА_8 проїздив та бачив перед наїздом на потерпілу, дорожня розмітка «зебра» та пішохідні світлофори були відсутні.

Таким чином, в даному випадку при відсутності дорожньої розмітки, дорожній знак «пішохідний перехід» регулював межі пішохідного переходу. Той факт, що на протилежній стороні дороги був відсутній знак «пішохідний перехід», який би вказав на закінчення зони дії знаку «пішохідний перехід», не дає підстави вважати що зіткнення відбулося поза зоною дії вказаного знаку, до того ж місце зіткнення було вказано в схемі ДТП за вказівкою обвинуваченого.

Відповідно до пункту 4.7 ПДР України, пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

Відповідно до пункту 4.14 ПДР України пішоходам забороняється, зокрема, виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід тощо.

Пунктом 4.16 ПДР України надано право пішоходу на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора.

Аналіз вищевказаних норм законодавства чинного на момент виникнення спірних правовідносин дає підстави дійти висновку, що вимога пункту 18.1 ПДР України передбачає, що на нерегульованих пішохідних переходах пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли вони ступили на перехід. Для виконання вимоги цього пункту водій транспортного засобу обов`язково повинен своїм маневром показати пішоходам, що він дає дорогу, тобто знизити швидкість, якщо цього достатньо для того, щоб дати дорогу або зупинитися.

Забороняється здійснювати об`їзд пішохода, який перебуває на пішохідному переході незалежно від відстані між ним і транспортним засобом, а також збільшувати швидкість з метою «проскочити» перед пішоходом, який ступив на нерегульований пішохідний перехід.

Таким чином, водій повинен врахувати можливі маневри пішохода на пішохідному переході (пішохід може зупинитися, передбачаючи небезпеку, побігти або уповільнити хід) і спрогнозувати можливий розвиток ситуації: якщо ймовірно, що шляхи руху пішохода (незалежно від того, як він рухається) і транспортного засобу можуть перетнутися на переході, - уникнути такої ситуації, тобто дати дорогу пішоходу.

Відповідно до ч.1ст.331КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Прокурор подав клопотання про обрання обвинуваченому до вступу вироку в законну силу запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

Представник потерпілої підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу та просили виправдати обвинуваченого.

Згідно з вимогами ст.181КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного. Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання щодо доцільності обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність та тяжкість кримінального правопорушення, покарання, що призначене обвинуваченому, а також дані про особу обвинуваченого, який характеризується позитивно та раніше не судимий, його добросовісну процесуальну поведінку та уважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора частково, а саме обрати стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення (а.с.66-68 т.1).

Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 180000,00 грн та матеріальної в розмірі 1,00 грн, потерпіла послались на те, що внаслідок ДТП, яка сталась 29.11.2024 року в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_8 , їй спричинено тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя. На сьгоднішній день ОСОБА_8 так і не відшкодував ОСОБА_5 матеріальні збитки, пов`язані з лікуванням, посиленим харчуванням та відновленням і стабілізацією стану здоров`я потерпілої та не попросив вибачення. Потерпіла потребувала та потребує на даний час придбання медичних препаратів для лікування, її родина була змушена покрити витрати на лікування, не передбачені сімейним бюджетом. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 потерпілій спричинено моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, які потерпіла зазнала внаслідок ушкодження здоров`я, порушенні звичайного ритму життя у зв`язку з необхідністю перебуванні на лікуванні, переживаннях та нервових стресах. Пережите нервове потрясіння й усвідомлення того, що назавжди підірвано її здоров`я, залишило відбиток на психічному стані здоров`я та призвело до втрати апетиту, тривалої депресії і до безперервного відчуття тривоги та неспокою та як наслідок порушення відносин з рідними та знайомими. Внаслідок отримаиння тілесних ушкоджень потерпіла змушена була обмежувати себе у задоволенні нагальних потреб.

Великого душевного болю та страждань викликає поведінка обвинуваченого, який не надав ніякої допомоги та навіть не запитав про стан здоров`я.

Також потерпіла зазначила, що звернувшись до страховика НАСК «Оранта» вона отмриала 73257,99 грн матіерального відшкодування, в т.ч. 3488,47 грн моральної шкоди, що становить 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, а тому позов до страховика не заявляє.

У судовому засіданні потерпіла та її представник цивільний позов підтримали та уважали що вина ОСОБА_8 є доведеною, погодні умови та темний одяг потерпілої не звільняють обвинуваченого від відповідальності, який безпосередньо після ДТП намагався надати потерпілій допомогу, відвідав у лікарні та передав 3000,00 грн, проте в подальшому безвідповідально поставився до потерпілої, допомоги не надавав, вибачення не просив, сьаном здоров`я не цікавився, натомість потерпіла понесла значні витрати на лікування, досі страждає від наслідків ДТП, як морально так і фізично.

Прокурор цивільний позов підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_8 позовні вимоги ОСОБА_5 не визнав, не заперечуючи факту ДТП, покликався на те, що не його дії призвели до отримання потерпілою тяжких тілесних ушкоджень та він не мав технічної можливості уникнути ДТП, а тому невинуватий у вчиненні кримінального правопорушення, надав потерпілій грошові кошти на лікування в розмірі 3000,00 грн, що потерпілою не заперечується.

Захисник підтримав позицію обвинуваченого та просив цивільний позов залишити без розгляду.

Згідно із ч. 2 ст.127КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

При цьому суд зобов`язаний усебічно, повно й об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, установити причинний зв`язок між діянням і шкодою, що настала, й дати у вироку належну оцінку таким обставинам.

Згідно із положеннями ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст.1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст.1187ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом ст.23ЦК України моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Згідно із положеннями п. 2 ч. 2ст.23ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Визначення остаточного розміру моральної шкоди покладається на суд, й у відповідності до вимог ч. 3 ст.23ЦК України крім вказаних параметрів мають бути враховані також характер правопорушення, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, а також засади розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (рішення ЄСПЛ у справі "STANKOV v. BULGARIA" № 68490/01 від 12 липня 2007 року).

Моральну шкоду неможливо відшкодувати в повному обсязі, так як немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Вирішуючи цивільний позов судом встановлено, що ОСОБА_8 має право керування транспортними засобами категорії В, що підтверджується посвідченням водія серії НОМЕР_2 , виданого 09.12.2014 року на його ім`я ( а.с.122 т.1).

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_1 являється обвинувачений ОСОБА_8 (а.с.122 т.1) та вказаний автомобіль на час ДТП був застрахований в НАСК «Оранта» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ/0196496 (а.с.123 т.1).

Вище за текстом суд вже навів та обґрунтував свій висновок про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК, внаслідок якого потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритих скалкових переломів обох кісток правої та лівої гомілок зі зміщенням уламків, закритого перелому правої плечової кістки, закритого перелому 2-7 ребер праворуч, забою правої легені, правостороннього пневматороксу, забитих ран нижньої губи і підборіддя, які ускладнилися травматичним шоком-крововтратою, утоврилися від дії тупих предметів, могли утворитися в умовах дорожньо-транспортної пригоди, при наїзді на потерпілу автомобілем, як на пішохода, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя.

За випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 22950 ОСОБА_5 в період часу з 20.12.2021 по 28.12.2021 року перебувала на стаціонарному лікуванні в КП «ПОКЛ ім..М.В. Скліфосовського ПОР» ортопедо-травматологічному відділенні у зв`язку з отриманими травмами внаслідок ДТП 29.11.2021, діагноз: політравма (29.11.2021), закритий скалковий перелом правої плечової кістки зі зміщенням, закриті скалкові переломи кісток обох гомілок зі зміщенням. ІХС: Дифузний кардіосклероз. СН 1, ФК ІІ. ЗТГК (29.11.2021): множинні переломи ребер з обох сторін. Забій правої легені, після травматичний пульмоніт. Операція 03.12.2021 дренування правої плевральної порожнини. Правобічний малий гідроторакс. Підшкірна емфізема грудної клітини. Трофічні розлади ділянки обох сідниць. 23.12.2021 було проведено оперативне лікування: закрита репозиція, стабілізація переломів правої гомілки АЗФ. Закрита репозиція, стабілізація переломів правої гомілки АЗФ. 24.12.2021 - закрита репозиція, стабілізація перелому правої плевої кістки АЗФ. ОСОБА_5 було призначено медакаметозне лікування та виписано для подальшого лікування в Карлівській ЦРЛ (а.с.71 т.1)..

Згідно з повідомленням НАСК «Орната» від 18.04.2024 за №09-02-17 по страховій справі щодо виплати страхового відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням ОСОБА_5 внаслідок ДТП від 29.11.2021 за участю автомобіля марки «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність водія якого застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 12.06.2021 №АТ/0196496-16-68422/1 та № ОЦВЗ-21-16-68422/2 НАСК «Оранта» було здійснено потерпілій виплату страховго відшкодування у загальному розмірі 73257,99 грн, з яких 69769,52 грн - витрати на лікування, 5% - моральна шкода (а.с.72 т.1).

Відповідно до постанови від 4 липня 2018 року Великої Палати Верховного Суду відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом Українивід1липня2004року№1961-IV«Прообов`язковестрахуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у страховика не виник обов`язок із виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 зазначеного Закону) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика в останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, тому приймає до уваги, що потерпілій ОСОБА_5 злочинними діями обвинуваченого були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких потерпіла тривалий час лікувалася та була оперована, перенесла фізичний біль та страждання, також суд ураховує поведінку обвинуваченого, який безпосередньо після ДТП відвідував потерпілу в лікарні та надав грошові кошти на лікування, проте в подальшому ніяких дій щодо виправлення ситуації, що склалася, не вчинив, перед потерпілою не вибачився, вину у скоєному не визнав, та з урахуванням сплачених коштів страховою компанією, уважає за доцільне частково задовольнити цивільний позов потерпілої в частині стягнення із обвинуваченого на користь потерпілої моральної шкоди в розмірі 90 000,00 грн.

Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України і вважає, що автомобіль марки «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_8 та який переданий останньому на зберігання залишити ОСОБА_8 за належністю (а.с.119,155,156 т.1), особисті речі потерпілої ОСОБА_5 (а.с.119 т.1) повернути потерпілій за належністю; відеозапис з подіями від 29.11.2021 на флеш нісії марки «Kingston ємністю 16 Gb та 33 відеозаписи із подіями від 27.02.2024 на флеш нісії марки «Kingston ємністю 16 Gb (а.с.136,144 т.1) зберігати в матеріалах справи; медичну картку стаціонарного хворого потерпілої ОСОБА_5 №2052/267 х/в, яку повернуто до КНП «Карлівська міська лікарня ім..Л.В.Радевича» - залишити КНП «Карлівська міська лікарня ім.Л.В.Радевича» за належністю(а.с.148,149т.1).

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 01.12.2021 накладено арешт на речовий доказ: автомобіль марки «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_8 , з метою його збереження (а.с.122,129,130 т.1).

Враховуючи, що за арешт накладався з метою збереження речових доказів, вказаний арешт потрібно скасувати.

Згідно зі ст.124 із ОСОБА_8 на користь держави потрібно стягнути витрати, затрачені на проведення експертиз в загальному розмірі 16358,00 грн (а.с.178, 220 т.1).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 04 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 02 (два) роки.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту фактичного затримання та взяття під варту з метою виконання вироку після набрання ним законної сили.

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу задовольнити частково.

Обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 місяці з визначенням строку дії до 13 жовтня 2025 року з покладенням наступних обов`язків:

- з`являтися до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме із АДРЕСА_1 ,, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , моральну шкоду в розмірі 90000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Речові докази: автомобіль марки «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_8 та який переданий останньому на зберігання залишити ОСОБА_8 ; особисті речі потерпілої ОСОБА_5 повернути ОСОБА_5 ; відеозапис з подіями від 29.11.2021 на флеш нісії марки «Kingston ємністю 16 Gb та 33 відеозаписи із подіями від 27.02.2024 на флеш нісії марки «Kingston ємністю 16 Gb зберігати в матеріалах справи; медичну картку стаціонарного хворого потерпілої ОСОБА_5 №2052/267 х/в, яку повернуто до КНП «Карлівська міська лікарня ім..Л.В.Радевича» - залишити КНП «Карлівська міська лікарня ім.Л.В.Радевича».

Арешт на автомобіль марки «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_8 , накладений за ухвалою слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 01.12.2021 - скасувати.

Стягнути із ОСОБА_8 на користь держави витрати, затрачені на проведення експертиз в загальному розмірі 16358,00 грн.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України в судовому засіданні оголошено резолютивну частину вироку.

Суддя ОСОБА_1