Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 938/357/23
Провадження № 1-кс/347/535/25
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.08.2025 року суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши заяву обвинуваченої ОСОБА_4 про відвід судді Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 від розгляду кримінальної справи №938/357/23,
ВСТАНОВИЛА:
16.07.2025 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про відвід головуючої у справі №938/357/23 судді ОСОБА_6
18.07.2025 року Автоматизованою системою документообігу суду визначено для вирішення заяви про відвід суддю Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 .
Заява ОСОБА_4 мотивована тим, що головуюча у даній справі суддя ОСОБА_6 допустила висловлювання, що на її думку свідчать про упереджене ставлення до неї, а саме - відмовила у задоволенні усіх її заяв та клопотань, але задовольнила усі заяви та клопотання сторони обвинувачення. Обставиною, що викликає сумнів у неупередженості судді ОСОБА_6 , є те, що остання надає у всьому перевагу прокурору.
Обвинувачена посилається на те, що відповідно до ч. 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-77 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. Проте, з огляду на те, що суддя самовідводу не заявила, вважає за необхідне заявити клопотання про її відвід та просить відвести суддю ОСОБА_6 від участі в розгляді кримінального провадження № 938/357/23.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 заяву про відвід судді ОСОБА_6
підтримала та просила суд її задовольнити, врахувавши їх сумніви в неупередженості судді ОСОБА_6 під час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , мотивуючи викладеними у заяві про відвід судді обставинами. Заперечувала підставність притягнення її до кримінальної відповідальності.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні заяву про відвід судді ОСОБА_6 підтримав, мотивуючи тим, що він звертався із заявою, в якій стверджував про помилковість його заяви про вчинення злочину, яка залишилась без реагування суду, крім того його бентежить тривалість судового провадження.
Прокурор вважає заяву про відвід безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_4 не навела грунтовних доказів про упередженість головуючої у справі судді ОСОБА_6 , викладені у заяві про відвід обставини грунтуються на припущеннях.
За змістом ч. 1 ст. 75 КПК України: суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації. Перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого ч.3 ст.35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід, за цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно ст.75 КПК України перелік підстав для відводу (самовідводу) судді є вичерпним, а також ст.76 КПК України передбачена недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши відеозаписи судових засідань у кримінальній справі 938/357/23, суддя виснує, що вище наведені обставини, які виключають участь судді у даному кримінальному провадженні, не знайшли свого підтвердження під час розгляду заяви про відвід, жодних порушень у розгляді даного кримінального провадження, які б викликали у стороннього спостерігача сумнів у неупередженості судді, нею не допущено, судове провадження здійснюється у порядку, регламентованому вимогам КПК України.
При цьому, суд зауважує, що порушення норм процесуального права під час розгляду кримінального провадження можуть бути виправлені у передбачений КПК України спосіб та не можуть слугувати підставою для відводу судді.
За змістом рішень Європейського суду з прав людини в справах «Білуха проти України» від 09.11.2006 року, «Газета Україна-Центр проти України» від 15.07.2010 року: наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію береться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість чи безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про небезсторонність суду. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Відповідно до поданої ОСОБА_4 заяви про відвід судді вбачається, що жодних підстав зазначених в ст.ст. 75-76 КПК України, зокрема й які б викликали сумнів в неупередженості або необ`єктивності судді в розгляді даної справи не виявлено. Зазначені підстави для відводу судді ОСОБА_6 у поданій заяві безпідставні та не обґрунтовані. Суддя ні прямо, ані опосередковано не заінтересована в результаті розгляду даної справи та жодних порушень у розгляді даної справи, які б викликали у стороннього спостерігача сумнів у неупередженості судді, нею не допущено.
Згідно ч. 7 ст. 56 «Закону України Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі Гаусшильдт проти Данії, Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.
Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України.
У справі «П`єрсак протии Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.
Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.
З огляду на викладене та враховуючи вказані підстави відводу у поданій заяві, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 є необґрунтованою та безпідставною, оскільки не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді, а зазначені у ній осбтавини не знайшли свого підтвердження під час розгляду заяви про відвід, тому вона задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81, 82 КПК України, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву ОСОБА_4 від 16.07.2025 року про відвід судді Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 від розгляду кримінальної справи №938/357/23 залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1
The court decision No. 129458429, Kosiv District Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 12.08.2025. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 938/357/23. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: