Court ruling № 129454034, 11.08.2025, Zavodskyi District Court of Mykolaiv City

Справа №487/6520/24

Провадження №2-с/487/98/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2025 Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Кузьменко В.В., розглянувши заяву про скасування судового наказу за заявою Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 боргу за спожиті послуги централізованого опалення,

ВСТАНОВИВ:

28.07.2025року заявникзвернувся досуду ззаявою проскасування судовогонаказу,виданого 07.08.2024року посправі №487/6520/24за заявоюОбласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 боргу за спожиті послуги централізованого опалення.

Згідно ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищевказане, судовий наказ відповідно до положень ст.171 ч.3 ЦПК України підлягає скасуванню.

Щодо вимог в частині стягнення сплаченого судового збору, суд приходить до наступного висновку.

До заяви про скасування судового наказу додано доказ сплати судового збору у розмірі 151,40 грн.

Відповідно до частини першої ст.42 ЦПК України, сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.

Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" звернулося до суду в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження. Заява про скасування судового наказу також подана у порядку наказного провадження

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (ч.2 ст.42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України "Наказне провадження". Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Із зазначених норм матеріального права та процесуальних норм встановлено, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів частин 3 та 8 ст.141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України.

Разом з тим, ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов`язок відшкодування боржнику судових витрат. Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи. У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Отже саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.

Слід зауважити, що скасуванням судового наказу спір по суті не вирішується. Тому підстав для стягнення судового збору на користь заявника та інших витрат немає. Отже боржник не позбавлений права стягнути відповідні витрати з стягувача (заявника) в порядку позовного провадження.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 42, 133, 137, 141, 160, 164, 170, 171 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі №487/6520/24 за заявою Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 боргу за спожиті послуги централізованого опалення задовольнити.

Судовий наказ від 07.08.2024 року по справі №487/6520/24 за заявою Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 боргу за спожиті послуги централізованого опалення скасувати та роз`яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

У стягненні Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" на користь ОСОБА_1 судових витрат відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В.Кузьменко