Decision № 129115387, 03.06.2025, Veselynivka District Court of Mykolaiv Oblast

Справа № 397/10/25

Провадження №2/472/249/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2025 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді-Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Чорної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у с-щі Веселинове Миколаївської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2025 року до суду за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві позивач зазначив, що 23 січня 2022 року між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2038834214 (далі - Договір), за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти, у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі 40 000 гривень, які він зобов`язався повернути Кредитодавцю до 23 листопада 2022 року, сплатити проценти за користування ними в розмірі 5,00 % в місяць. Кредитодавець на виконання умов Договору позики надав ОСОБА_1 грошові кошти. Проте позичальник своїх зобов`язань за Договором позики належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 01.10.2024 року становить 24 614 гривень 65 копійок та є заборгованістю з тіла кредиту.

За наведеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь загальну заборгованість за наданим кредитом в розмірі 24 614 гривень 65 копійок та судовий збір в розмірі 3 028 гривень.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві просив здійснювати розгляд справи у відсутність представника позивача та надав згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання: 18.04.2025 року та 03.06.2025 року не з`явився, про день, час та місце розгляду справи на 18.04.2025 року був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими конвертами, які повернулись до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав, про причини неявки не повідомив суд, відзиву на позовну заяву чи заперечення щодо позову до суду не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно доч.1ст.280ЦПК Українисуд можеухвалитизаочнерішення напідставінаявниху справідоказівзаодночасного існуваннятакихумов: відповідачналежним чиномповідомленийпродату,часімісце судовогозасідання; відповідачне з`явивсявсудовезасідання безповажнихпричинабо безповідомленняпричин; відповідач неподаввідзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини неявки в судові засідання, відзиву на позовну заяву не подав, та те, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, 23 січня 2022 року між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2038834214 (далі - Договір), що підтверджується копією зазначеного договору (а.с. 7-10).

Кредитний договір підписано відповідачем власноручно.

За умовами договору відповідачу надано кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі 40 000 гривень, які він зобов`язався повернути Кредитодавцю до 23 листопада 2022 року та сплатити проценти за користування ними в розмірі 5,00 % в місяць.

Розмір встановленого кредитного ліміту відповідачу в сумі 40 000 гривень підтверджується додвідкою від 15.10.2024 року та випискою з особового рахунку відповідача.

На думку позивача відповідач свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 01.10.2024 року становить 24 614 гривень 65 копійок та є заборгованістю з тіла кредиту.

Також судом встановлено, що зазначений вище кредитний договір не оскаржений і є чинним.

За змістом ст.207ЦКУкраїни правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст.526ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст.626ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст.627ЦКУкраїни відповідно до статті 6цьогоКодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст.628ЦКУкраїни зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч.ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України).

Згідно зі ст.1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ст.1046ЦКУкраїни за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно з ч. 1 ст.1048ЦКУкраїни позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зіст. 1049 ЦКпозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку відповідача вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами, але вчасно їх не повернув.

Відповідачем ОСОБА_1 власноручно було підписано кредитний договір № № 2038834214 від 23.01.2022 року, паспорт кредиту та графік платежів.

Таким чином, з відповідачем було погоджено всі істотні умови кредитування.

З розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку відповідача вбачається, що заборгованість за кредитним договором № 2038834214 від 23.01.2022 року станом на 01.10.2024 року, яка складається із заборгованості тілом кредиту становить 24 614 гривень 65 копійок.

Вказані докази не спростовані відповідачем і на думку суду є достатніми на підтвердження розміру боргу відповідача за кредитним договором.

Отже, внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору утворилася загальна заборгованість позичальника перед позивачем в розмірі 24 614 гривень 65 копійок, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь судовий збір, враховуючи, що позов задоволено повністю, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 3 028 гривень судового збору.

На підставівикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 223, 259, 263-265, 280, 282, 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерноготовариства "ОТПБанк"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором,- задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, код ЄДРПОУ: 21685166) заборгованість за кредитним договором № 2038834214 від 23.01.2022 року станом на 01.10.2024 року, яка складається із заборгованості тілом кредиту в розмірі 24 614 (двадцять чотири тисячі шістсот чотирнадцять) гривень 65 (шістдесят п`ять) копійок; та стягнути судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (або з дати складення повного тексту заочного рішення суду).

Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення (або в день складення повного заочного рішення суду), має право на поновлення пропущеного строку, на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення, а в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко