Court ruling № 128836799, 11.07.2025, Mizhhiria District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 302/244/15-ц

Провадження № 6/302/14/25

УХВАЛА

(в повному обсязі)

11 липня 2025 року селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя Кривка В.П.,

з участю: секретарка судового засідання Липей В.В.,

представник заявника (боржника) Пітух В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою адвоката Пітух В.І., який діє в інтересах боржника ОСОБА_1 , у виконавчому провадженні № 69987803, відкритим згідно з постановою приватного виконавця Ярошевського Д.А. з примусового виконання виконавчого листа № 302/244/15-ц, виданого 22.09.2022 Міжгірським районним судом Закарпатської області, - про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

18.06.2025 в суд подано зазначену заяву з таким обґрунтуванням вимог.

14 березня 2008 року між ВАТ «Електрон Банк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс», та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №KF 47819, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 25 000,00 доларів США на строк до 11 березня 2016 року зі сплатою 12,5% річних за користування кредитом.

У забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 14 березня 2008 року між ним, банком та ОСОБА_3 укладений договір іпотеки, згідно з яким в іпотеку банку передано будинковолодіння АДРЕСА_1 , та земельну ділянку загальною площею 0,6041 га, призначену для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Спадкоємцем після її смерті є ОСОБА_1 , до якого перейшли всі права та обов`язки іпотекодавця за договором іпотеки.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 зобов`язань за кредитним договором від 14 березня 2008 року ПАТ «Фольксбанк» звернулося в суд з позовом до позичальника ОСОБА_4 в якому просило суд, стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Фольксбанк» (правонаступник ВАТ "Електрон Банк" "Фольксбанк") заборгованість по кредитному договору №KF 47819 від 14 березня 2008 року в розмірі 202 601 грн. 59 коп.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 липня 2010 року у справі №2-3480/10 позов ПАТ «Фольксбанк" до ОСОБА_4 про стягнення боргу в розмірі 202 601 грі. 59 коп. задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Фолькобанк» 202 601 грн 59 коп суми заборгованості та сплачені позивачем судові витрати в розмірі 1700 грн судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення набрало законної сили - 21.05.2010 року.

ПАТ «Фольксбанк» 05.10.2010 року видано виконавчий лист по справі №2-3480/10 відносно боржника ОСОБА_5 .

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 03.02.2021 року залучено до участі у справі ТОВ «ФК «Траст Фінанс» як правонаступника позивача/стягувача.

У лютому 2015 року ПАТ «ВіЕс Банк» правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило в рахунок погашення кредитної заборгованості на загальну суму 59 639,43 доларів США, що еквівалентно 1 545 765,93 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки, згідно з яким в іпотеку банку передано будинковолодіння АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,6041 га, розташовану на території Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, шляхом їх продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03 вересня 2015 року по справі №302/244/15-ц позов задоволено. Звернено стягнення на нерухоме майно, яке успадковане ОСОБА_1 , а саме: будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,6041 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, шляхом продажу на прилюдних торгах, у межах процедури виконавчого провадження, за ціною, встановленою в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», для задоволення вимог ПАТ «ВіЕс Банк» за кредитним договором від 14 березня 2008 року №KF 47819 в розмірі 59 639,43 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 16 лютого 2015 року становить 1 545 765,93 грн.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року №302/244/15-ц рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03.09.2015 року скасовано та позов задоволено частково.

У рахунок погашення заборгованості за основним зобов`язанням за кредитним договором від 14 березня 2008 року №KF 47819, яка станом на 16 лютого 2015 року становить загальну суму в розмірі 202 601,59 грн, що станом на 29 січня 2010 року еквівалентно сумі 25 321,40 доларів США, з якої: заборгованість за тілом кредиту в сумі 182 647,80 грн (22 827,55 доларів США); заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 19 953, 79 грн (2 493, 85 долари США) звернено стягнення на користь ТОВ «ФК «Траст Фінанс» на предмет іпотеки за іпотечним договором від 14 березня 2008 року, а саме на нерухоме майно: будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,6041 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, які належать ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу предмета іпотеки, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, але в будь-якому разі не менше за вартість предмета іпотеки, визначену в пункті 7 іпотечного договору від 14 березня 2008 року в розмірі 141 400,00 грн, що станом на 14 березня 2008 року еквівалентно 28 000,00 доларів США.

У задоволенні решти вимог по визначенню заборгованості за основним зобов`язанням відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Трас Фінанс» судовий збір у сумі 8 038,80 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2023 року у цивільній справі №302/244/15-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року змінено в частині розподілу судових витрат, зменшивши загальну суму стягнутого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» судового збору з 8 038,80 грн до 3 413,27 грн.

В іншій частині постанову Закарпатського апеляційного суду від 04.08.2022 року залишено без змін.

Міжгірським районним судом Закарпатської області видано виконавчий лист №302/244/15-ц відносно ОСОБА_1 (спадкоємця померлого іпотекодавця) про погашення заборгованості за основним зобов`язанням по Кредитному договору №KF 47819 від 14 березня 2008 року, який укладено між ВАТ «Електрон Банк» правонаступником якого являється ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» та ОСОБА_4 , яка станом на 16.02.2015 року становить загальну суму в розмірі 202601,59 грн., що за курсом НБУ станом на 29.01.2010 року еквівалентно сумі 25 321,40 доларів США, з якої: заборгованість за тілом кредиту в сумі 182647,80 грн., що за курсом НБУ еквівалентно сумі 22 827,55 доларів США; та заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 19953,79 грн., що за курсом НБУ еквівалентно сумі 2493,85 долари США: - звернути стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 14 березня 2008 року укладеного між ВАТ «Електрон Банк» правонаступником якого являється ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» та ОСОБА_3 - іпотекодавець, спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , а саме, на нерухоме майно: домоволодіння до складу якого входить: - житловий будинок загальною площею 68,98 кв.м., житловою площею 32,58 кв.м., що на плані значиться під літерою А; гараж під літерою Б; літня кухня під літерою В; літня кухня під літерою Г; погреб під літерою Д; огорожу під літерою Е; ворота з хвірткою під літерою Є, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельну ділянку площею 0,6041 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 за цільовим призначенням земельної ділянки - для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, які належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП- НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , на праві приватної власності: - шляхом продажу предмету іпотеки із прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу предмета іпотеки визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, але в будь-якому разі не менше за вартість предмету іпотеки визначену в пункті 7 Іпотечного договору від 14 березня 2008 року у розмірі 141400,00 грн., що за курсом НБУ станом на 14.03.2008 року еквівалентно сумі 28000,00 доларів США.

04.10.2016 року Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Плиска Андрієм Степановичем винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження №52481751 з виконання виконавчого листа Ужгородського міськрайонного суду №2-3480/10 від 05.10.2010 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» 200 765,65 гривень залишку заборгованості та сплачені позивачем судові витрати в розмірі 1820 грн.

15.12.2016 року Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Плиска Андрієм Степановичем винесено Постанову про арешт майна боржника.

12.04.2017 року Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Плиска Андрієм Степановичем винесено Постанову про розшук майна боржника.

31.08.2017 року Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Плиска Андрієм Степановичем винесено Постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

11.10.2017 року Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Плиска Андрієм Степановичем винесено Постанову про стягнення виконавчого збору.

11.10.2017 року Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Плиска Андрієм Степановичем винесено Постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

23.11.2018 року заступником начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Венжега Максимом Ростиславовичем винесено Постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження.

22.05.2019 року заступником начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Венжега Максимом Ростиславовичем винесено Постанову про арешт майна виконавчого провадження.

27.09.2021 року заступником начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Венжега Максимом Ростиславовичем винесено Постанову про арешт коштів боржника.

13.05.2025 року заступником начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Венжега Максимом Ростиславовичем винесено Постанову про припинення розшуку майна боржника.

13.05.2025 року заступником начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Венжега Максимом Ростиславовичем винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

05.10.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Дмитром Андрійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №69987803 з виконання виконавчого листа Закарпатського апеляційного суду №302/244/15-ц виданого 22.09.2022 року згідно якого у рахунок погашення заборгованості за основним зобов`язанням по Кредитному договору №KF 47819 від 14 березня 2008 року, який укладено між Відкритим акціонерним товариством «Електрон Банк» правонаступником якого являється Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» та ОСОБА_4 , яка станом на 16.02.2015 року становить загальну суму в розмірі 202601,59 грн., що курсом НБУ станом на 29.01.2010 року еквівалентно сумі 25 321,40 доларів США, з якої заборгованість за тілом кредиту в сумі 182647,80 грн., що за курсом НБУ еквівалентно сумі 21 827,55 доларів США; та заборгованість по відсоткам за користування кредитом у сумі 19953,79 грн. що за курсом НБУ еквівалентно сумі 2493,85 долари США: - звернути стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 14 березня 2008 року укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Електрон Банк» правонаступником якого являється ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» та ОСОБА_3 - іпотекодавець, спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , а саме, на нерухоме майно: домоволодіння до складу якого входить: - житловий будинок загальною площею 68,98 кв.м., житловою площею 32,58 кв.м., що на плані значиться під літерою А; гараж під літерою Б; літня кухня під літерою В; літня кухня під літерою Г; погреб під літерою Д; огорожу під літерою Е; ворота з хвірткою під літерою Є, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельну ділянку площею 0,6041 га, що розташована за адресою: Закарпатська область, Хустський (до зміни територіального устрою був Міжгірський) район, Нижньостуденівська сільська рада, урочище «Біля хати - Двір», урочища «Вершок» і «Загорода» за цільовим призначенням земельної ділянки - для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, які належать ОСОБА_1 : - шляхом продажу предмету іпотеки із прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу предмета іпотеки визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, але в будь-якому разі не менше за вартість предмету іпотеки визначену в пункті 7 Іпотечного договору від 14 березня 2008 року у розмірі 141400,00 грн., що за курсом НБУ станом на 14.03.2008 року еквівалентно сумі 28000,00 доларів США.

05.10.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Дмитром Андрійовичем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди.

05.10.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Дмитром Андрійовичем винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Представник боржника підтримав у судовому засіданні вимоги, зазначені в заяві та її обґрунтування.

Представник стягувача і приватний виконавець Ярошевський Д.А. в судове засіданні не з`явились, будучи належно повідомленими про таке, що зафіксовано в програмі «Діловодство суду Електронний суд». Окрім цього, суд перевірив одержання цими учасниками цивільного провадження копії заяви з додатком документів, які надсилались заявником (боржником) на їх юридичні адреси через установу «УКРПОШТА». Згідно наданих заявником поштових квитанцій та відомостей з сайту поштової установи стягувач і приватний виконавець отримали заяву з додатком матеріалів. Письмових процесуальних заяв чи клопотань на подану заяву від цих учасників цивільного провадження неи надійшло станом на час розгляду заяви по суті.

Згідно з положеннями статті 432 частина третя ЦПК України неявка стягувача не є перешкодою для розгляду заяви.

Оцінивши зміст заяв, додані до неї документи, вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Обставини, які зазначені в заяві повністю підтверджені матеріалами справи, а також рішеннями Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03.09.2015, постановою Закарпатського апеляційного суду від 04.08.2022 про апеляційний перегляд зазначеного рішення суду першої інстанції, ухвалою КЦС Верховного Суду від 23.01.2023 про касаційний перегляд рішення суду апеляційної інстанції, - які винесені в справі № 302/244/15-ц на виконання зазначених судових рішень Міжгірським районним судом було видано виконавчий лист, що є предметом визнання його таким, що не підлягає виконанню. Для примусового виконання зазначеного виконавчого документу приватним виконавцем Ярошевським Д.А. 05.10.2022 відкрито виконавче провадження № 69987803, щодо звернення стягнення не предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в розмірі 202601, 59 гривень по кредитному договору № КF 47819 від 14.03.2008, який було укладено між ВАТ «Електрон Банк», правонаступником якого є ТзОВ «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС» і ОСОБА_4 , зокрема на перемет іпотеки згідно з іпотечним договором від 14.03.2008, укладеного між ВАТ «Електрон Банк», правонаступником якого є ТзОВ «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС», та ОСОБА_3 (іпотакодавцем), спадкоємцем якої є ОСОБА_1 .

Згідно з рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.07.2010 (справа № 2-3480/10) задоволено позов ПАТ «Фольксбанк» (правонаступника ВАТ «Електрон Банк», ВАТ «Фольксбанк») до ОСОБА_4 про стягнення боргу 202601,59 гривень за кредитним договором № КF 47819 від 14.03.2008. Зазначене рішення суду було виконано, що стверджено змістом постанов державного виконавця Ужгородського міського ВДВС Венжега М.Р. від 22.05.2019 щодо передачі майна боржника ОСОБА_4 стягувачу ТзОВ «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС» в рахунок погашення вищезазначеного боргового зобов`язання, від 13.05.2025 про закінчення виконавчого провадження № 52481751 у зв`язку з сплатою суми боргу, виконавчого збору та витрат.

Отже, має місце, по суті, примусове виконання боргового зобов`язання за кредитним договором основним боржником (позичальником).

Натомість виконавче провадження № 69987803, відкрите за виконавчим листом Міжгірського районного суду Закарпатської області в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не закінчено, не зважаючи на те, що боргове грошове зобов`язання за рішеннями судів, по суті, виконано.

Суд дійшов переконання, що за встановленими обставинами є підстави задовольнити заяву боржника з огляду на таке нормативно-правове обґрунтування.

Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з статтею 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 ПК України зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Таким чином, припинення зобов`язання можливе за умови його виконання, що проведено належним чином. Під припиненням зобов`язання розуміють припинення правового зв`язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов`язків, що становлять зміст зобов`язання.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати ВС у справі №444/9519/12 від 28.03.2018 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18).

Оскільки зобов`язання за кредитним договором №KF 47819 від 14 березня 2008 року припинилось, у зв`язку із фактичним повним та своєчасним виконанням рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 липня 2010 року у справі №2-3480/10, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 13.05.2025 АСВП 52481751, а тому у відповідності до вимог статті 599 ЦК України припинилось зобов`язання з кредитним договором.

Отже, за відсутності обґрунтованої заборгованості позичальника та вимог кредитора на момент виконання рішення суду про дострокове стягнення заборгованості - зобов`язання за кредитним договором припиняється.

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право і разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», статті 593 ЦК України іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсний знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Отже, аналіз вищевказаних положень законодавства свідчить, що припинення іпотеки з інших підстав ніж ті, що визначені в ст. 17 Закону України "Про іпотеку" та ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу, можливе лише у випадку, коли така підстава припинення чітко передбачена відповідним Законом України "Про іпотеку" або іншим Законом.

Оскільки зобов`язання за кредитним договором №KF 47819 від 14 березня 2008 року припинилось, у зв`язку із фактичним повним та своєчасним виконанням судового рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 липня 2010 року у справі № 2-3480/10, припинилось і право застави (іпотеки) відповідача.

Отже, за відсутності обґрунтованої заборгованості позичальника та вимог кредитора на момент виконання рішення суду про дострокове стягнення заборгованості - зобов`язання за кредитним договором припиняється як і похідне забезпечене іпотекою.

У ч. 1 ст. 598 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Оскільки забезпечені іпотекою зобов`язання за кредитним договором виконано в повному обсязі, то зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від кредитного договору, припиняються.

Підстави припинення правила застави визначені ст. 593 Цивільного кодексу України, а іпотеки, як окремого виду застави також і статтею 17 Закону України "Про іпотеку".

У силу пункту 1 частини 1 статті 593 ЦК України та частини 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» право застави (зокрема, іпотека) припинилося у зв`язку з припиненням зобов`язання, забезпеченого заставою (аналогічний правовий висновок відображено в Постанові ВП ВС від 17.04.2018 року №522/407/15).

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 06 липня 2016 року у справі №6-118цс16 та КЦС Верховного Суду у Постанові від 14.05.2021 року по справі №490/11412/17.

Позивачем заявлено вимогу про визнання припиненим основного зобов`язання, похідного від нього забезпечувального зобов`язання, а також зняття заборони на відчуження предмета іпотеки.

Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна (титульний володілець) має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні. Постанова КГС ВС від 14.02.2018 у справі №910/16461/16.

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 дійшла висновку про те, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Аналогічний правовий висновок відображено в Постанові ВП ВС від 17.04.2018 року №522/407/15). Відповідного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 06 липня 2016 року у справі №6-118ц16 та КЦС Верховного Суду у Постанові від 14.05.2021 року по справі №490/11412/17.

Висновки Верховного Суду з аналогічних правовідносин які в силу ст. 263 ЦПК України повинні враховуватись судом.

У постанові КГС ВС від 14.02.2018 у справі №910/16461/16 міститься такий правовий висновок: «Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на момент укладення договорів іпотеки) визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання. Оскільки забезпечені іпотекою зобов`язання за кредитним договором виконано в повному обсязі, то зобов`язання за договорами іпотеки, які є похідними від кредитного договору, припиняються. Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. 3 припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні. Отже, вимоги позивача про визнання договорів іпотеки припиненими, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна є взаємопов`язаними та такими, що впливають одна з одної, а тому суди правомірно задовольнили решту позовних вимог.

У постанові від 06.02.2019 у справі №463/3237/16 Верховний Суд зробив такий правовий висновок: «Вирішуючи спір, апеляційний суд на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшов правильного висновку про те, що зобов`язання боржника ТОВ «СП Галтекс» з виконання кредитного договору від 26 грудня 2012 року були виконані у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» та у повному обсязі, отже вони припинилися відповідно до статті 599 ЦК України, а відтак припиненою є й іпотека як похідне від основного зобов`язання. З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже правових підстав для його утримання під обтяженням немає». Якщо боржником було виконано рішення суду про стягнення боргу за кредитом, то іпотека вважається припиненою.

У постанові КЦС ВС від 23.12.2020 у справі №753/12335/18 суд зазначив таке: «Оскільки банк 18 березня 2015 року скористався правом на дострокове стягнення заборгованості та змінив строк і умови виконання зобов`язання, а ОСОБА_1 02 листопада 2017 року виконав зазначену вимогу банку у повному обсязі, що підтверджується відповідною банківською випискою від 02 листопада 2017 року, у зв`язку із чим таке зобов`язання припинилось на підставі статті 599 ЦК України, внаслідок чого припинилось і право іпотеки. ... За обставинами справи на час припинення договірних зобов`язань банк визначив вичерпний обсяг зобов`язань боржника, на той час інших претензій не мав, як і на час сплати боргу та зарахування сум відповідно до призначення та черговості сплати платежів, що є свідченням того, що позивач виконав зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі. За обставинами справи позивач виконав зобов`язання за кредитним договором в обсязі, передбаченому договором й тому, який визначив кредитор на час припинення договірних відносин та зарахування сплачених платежів за відповідним призначенням. Подальше заявлення кредитором додаткових претензій не відповідає указаним засадам цивільного законодавства, порушує принцип правової певності для боржника, який виконав зобов`язання і може розраховувати, що обмеження, які існували для нього на період виконання договірних зобов`язань, перестануть існувати.

Крім того, іпотека припиняється у зв`язку з повним фактичним виконанням забезпечувального зобов`язання, що підтверджується постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження. Про таке зазначено у постанові КЦС ВС від 14.07.2021 року в справі №186/1376/19.

Згідно ч.2 ст.432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконання боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу книги п`ятої ЦК.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань передання відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справ рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Даний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №61-1592cв17.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є вичерпним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального у цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права. До такого правового висновку прийшов Верховний Суд в Постанові від 20 лютого 2019 року справа 2-4671/11 провадження 61-45337св18.

Крім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави якими заявник обґрунтовує свою заяву можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11.

Отже, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: помилковість видачі виконавчого листа; боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Стаття 432 ЦПК України не може використовуватись у такий спосіб, який приводить до перегляду обставин встановлених судом під час ухвалення рішення, на підставі якого було видано виконавчий лист.

Найпоширенішою підставою припинення зобов`язання є його припинення внаслідок виконання, проведеного належним чином.

У зв`язку з наведеними обставинами, є всі підстави для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа виданого Міжгірським районним судом Закарпатської області 22.09.2022 року по справі №302/244/15-ц відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України, передбачає що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Керуючись статтями 432, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий 22.09.2022 Міжгірським районним судом Закарпатської області в справі № 302/244/15-ц, що є предметом примусового виконання у виконавчому провадженні № 69997803, відкритого згідно з постановою приватного виконавця Ярошевського Д.А. від 05.10.2022.

Копію ухвали надіслати для відома і виконання: стягувану ТзОВ «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС», приватному виконавцю Ярошевському Д.А.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повної ухвали суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, - якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня вручення (одержання) копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 14.07.2025.

Суддя В. П. Кривка