Court ruling № 128024944, 11.06.2025, Shevchenkivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Dzerzhynskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 638/4452/25

Провадження № 2-п/638/88/25

УХВАЛА

Іменем України

11 червня 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Харкова від 30 квітня 2025 року у справі № 638/4452/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

29 травня 2025 року ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Харкова від 30 квітня 2025 року у справі № 638/4452/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Заява мотивована тим, що 01 травня 2025 з 03:55 год. до 04:19 год. до її електронного кабінету надійшло 19 повідомлень про надходження документів по справі № 638/4452/25, в тому числі і заочне рішення від 30.04.2025.

Як на підставу скасування заочного рішення відповідач посилається на те, що з 21 березня 2022 року разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 знаходиться в евакуації в Німеччині і єдиним способом реалізації процесуальних прав в українських судах є користування електронним кабінетом. Проте, оскільки їй не було надано доступ до справи в системі «Електронний суд», вона не була обізнана про справу, не з`явилася в судове засідання та (або) не повідомила про причини неявки, а також не подала відзиву на позовну заяву з поважних причин. Щодо суті спору зазначила, що заборгованість за послугу з постачання теплової енергії розраховано за період з 01.04.2017 до 30.09.2023, тобто і за час, коли вона знаходилась за межами України (з 21.03.2022) та фактично не отримувала послуг позивача. Наголошує, що не є співвласником квартири, за надання послуг до якої стягнуто заборгованість солідарно разом з власником ОСОБА_2 . Утримання квартири за період не проживання в ній зареєстрованих осіб здійснюється виключно власником або наймачем (за наявності відповідного договору найму). Тому, оскільки послуг позивача відповідач фактично не отримувала з 21.03.2022 року до 14.08.2023 і з 31.08.2023 до цього часу, тому не зобов`язана сплачувати заборгованість за вказаний період.

З цих підстав ОСОБА_1 просила суд скасувати заочне рішення Шевченківського районного суду міста Харкова від 30 квітня 2025 року та призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання сторони не з`явилися, відповідач ОСОБА_1 та представник позивача надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю. Відповідач ОСОБА_2 причини неявки не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 287 ЦПК України, суд вважає, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду заяви, у зв`язку з чим заяву про перегляд заочного рішення розглянуто за відсутністю сторін.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення з доданими до неї документами, а також матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 березня 2025 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 46015,46 грн.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 30 квітня 2025 року у справі № 638/4452/25 позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємство «Харківські теплові мережі» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за 01.04.2017 до 30.09.2023 у розмірі 34574,86 грн, за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 до 30.09.2023 у розмірі 470,40 грн, за послугу з постачання гарячої води за період з 01.04.2017 до 30.09.2023 урозмірі 8874,61 грн, за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 до 30.09.2023 у розмірі 272,64 грн, з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1324,31 грн та 3% річних у сумі 498,64 грн,а всього заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 46015,46 грн. Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємство «Харківські теплові мережі» судовий збір у розмірі 3028,00 грн, тобто по 1514,00 грн з кожного.

Згідно статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, обов`язковою умовою скасування заочного рішення є одночасне існування двох обставин: 1) неявка відповідача в судове засідання та неподання відзиву на позовну заяву з поважних причин, та 2) істотне значення доказів, на які посилається відповідач, для правильного вирішення справи.

Щодо поважності причин неявки відповідача в судове засідання та неподання відзиву на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

У зв`язку із цим, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 січня 2023 року по справі №693/812/21.

З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали суду про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів, а також судові повістки-повідомлення про судові засідання, надсилалися відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, усі поштові повідомлення повернулися до суду неврученими з причин: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Водночас, як вбачається з наданих відповідачем документів, а саме відповіді Державної прикордонної служби України від 15.05.2025, ОСОБА_1 перебувала за межами України з 21.03.2022 до 14.08.2023, та з 31.08.2023 до дня надання відповіді на запит.

Згідно з відомостями АСДС КП «Д-3», усі процесуальні документи та скановані матеріали справи в електронному вигляді доставлені в Електронний кабінет відповідача 01 травня 2025 року, тобто після розгляду справи по суті.

Таким чином, ОСОБА_1 не з`явилася в судове засідання, не подала відзиву на позовну заяву, пояснення та заперечення проти позову з поважних причини, оскільки не була обізнаною про розгляд справи судом.

Щодо істотного значення доказів, на які посилається відповідач, для правильного вирішення справи, суд зазначає наступне.

Як на підставу для перегляду заочного рішення, відповідач посилається на те, що не є власником нерухомого майна, фактично не споживала житлово-комунальні послуги з 21 березня 2022 року до 14 серпня 2023 року, з 31 березня 2023 року до 30 вересня 2023 року, тому в неї відсутній обов`язок сплачувати вартість цих послуг.

На підтвердження факту неспоживання послуг відповідач посилається на відповідь Державної прикордонної служби України від 15.05.2025, якою підтверджено її перебування за межами України протягом вказаних періодів.

Вказані обставини дають підстави стверджувати, що докази, на які посилається відповідач щодо суті позовних вимог є суттєвими і не повною мірою були досліджені в судовому засіданні, оскільки відповідач, будучи необізнаним про розгляд справи судом, не зміг скористатися своїми правами, передбаченими ст. 43, 49 ЦПК України, та надати відповідні докази суду.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 не з`явилася в судове засідання та не подала відзив на позовну заяву з поважних причин, а докази, на які вона посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, суд скасовує заочне рішення та, враховуючи те, що справа є малозначною відповідно до вимог закону, призначає справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про судове засідання.

Керуючись ст. 287, 288 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Харкова від 30 квітня 2025 року у справі № 638/4452/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.

Скасувати заочне рішення Шевченківського районного суду міста Харкова від 30 квітня 2025 року у справі № 638/4452/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Призначити справудо розглядуза правиламиспрощеного позовногопровадження,передбаченого статтями274-279ЦПК Україниу відкритомусудовому засіданніна 01липня 2025року о10год.15хв. в приміщенні Шевченківського районного суду міста Харкова, розташованому за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, буд. 52-В.

Повідомити сторін про судове засідання.

Встановити відповідачам строк п`ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали, протягом якого вони мають право подати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду відповідачі зобов`язані надіслати (вручити) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів.

Роз`яснити відповідачам, що в разі ненадання ними відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу строк сім днів з дня отримання копії відзиву, протягом якого він має право подати суду відповідь на відзив, передбачену ст. 179 ЦПК України, до якої застосовуються правила, встановлені частинами третьою-п`ятою ст. 178 ЦПК України. Одночасно з поданням суду відповіді на відзив позивач зобов`язаний надіслати (вручити) її копію та копії доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Встановити відповідачам строк сім днів з дня отримання відповіді на відзив, протягом якого вони мають право подати суду заперечення, передбачене статтею 180 ЦПК України, до якого застосовуються правила, встановлені частинами третьою-п`ятою ст. 178 ЦПК України. Одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду відповідачі зобов`язані надіслати (вручити) іншим учасникам справи копію заперечень та доданих до нього документів.

Роз`яснити учасникам справи про наявність у них прав та обов`язків, визначених статтями 43, 44, 49 ЦПК України.

Роз`яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду в порядку, визначеному ст. 212 ЦПК України.

Повідомити учасникам справи, що Шевченківський районний суд міста Харкова має технічну можливість провести судове засідання в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою програмного забезпечення https://vkz.court.gov.ua/.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Латка