Decision № 127861813, 27.05.2025, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.05.2025Справа № 910/374/25

За позовом Державного підприємства "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" (м. Київ)

до Фонду державного майна України (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державний комітет телебачення і радіомовлення України (м. Київ)

про визнання недійсним рішення та зобов`язання вчинити дії,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників справи:

Від позивача: Аврахов Т.Г.

Від відповідача: Божинський В.В.

Від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України про визнання недійсним рішення, оформленого листом № 10-24-30235 від 07.11.2024 р. та зобов`язання повторно розглянути звернення про погодження процедури відчуження майна Державного підприємства на користь працівників ДП "УСТФ "Укртелефільм" у рамках діючої колективної угоди щодо відчуження квартир № 1, № 25, №65, № 237 за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, 15-А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі Державний комітет телебачення і радіомовлення України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Призначено підготовче засідання на 04.03.2025.

13.02.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, зазначав, що пунктом 4.7 Статуту Державного підприємства "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" передбачено відчуження Підприємством майнових об`єктів, що належать до основних фондів здійснюється виключно на конкурентних засадах за погодженням з Органом управління майном в порядку, встановленому законодавством. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, Підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Господарським кодексом України та іншими законами.

18.02.2025 позивач подав відповідь на відзив.

03.03.2025 від третьої особи надійшли письмові пояснення.

20.02.2025 до суду від Первинної профспілкової організації студії "Укртелефільм" надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2025 відмовлено Первинній профспілковій організації студії "Укртелефільм" в задоволенні заяви про вступ у справу №910/374/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

04.03.2025 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.03.2025.

У судових засіданнях 27.03.2025 та 24.04.2025 оголошувались перерви.

У судовому засіданні 27.05.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, та його неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 202 ГПК України.

27.05.2025 суд проголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив дату і час його проголошення.

27.05.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" відповідно до Статуту утворене на підставі рішення виконкому Київської міської ради депутатів трудящих від 31.03.1959 № 484, є державним підприємством, засноване на державній власності та належить до сфери управління Державного комітету телебачення і радіомовлення України, надалі - Орган управління майном, Держкомтелерадіо.

Майно Підприємства відповідно до п. 4.1. Статуту є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Майно Підприємства становлять виробничі і невиробничі засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства (п. 4.2. Статуту).

Відповідно до п. п. 7.5., 7.6. Статуту виробничі, трудові і соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією Підприємства регулюються колективним договором. Питання соціального розвитку, зокрема, включаючи поліпшення умов праці, життя та здоров`я, гарантії обов`язкового медичного страхування працівників Підприємства та їх сімей, вирішуються трудовим колективом за участю генерального директора Підприємства, якщо інше не передбачено законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, Адміністрацією студії Укртелефільм Державного телебачення і радіомовлення України (надалі Адміністрація), в особі тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора Бійми Олега Івановича , який діє на підставі Статуту студії, з однієї сторони, і Радою трудового колективу студії (надалі Рада трудового колективу), в особі голови Артеменка Івана Вікторовича, який діє на підставі рішення загальних зборів трудового колективу, профспілковими комітетами в особах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з іншої сторони, укладено Колективний договір на підставі Закону України "Про колективні договори і угоди" та інших законів про працю в Україні з метою регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників з адміністрацією студії. Означений Колективний договір зареєстрований Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації за №53/16 від 21.07.2016.

Відповідно до п. п. 2.21, 2.22. Колективного договору сторони зобов`язуються з метою забезпечення послідовного розвитку матеріально-технічної бази студії та поліпшення умов праці реалізовувати майнові права, а згодом права власності на житлові та нежитлові площі в Адміністративно-житловому комплексі за адресою: вулиця О.Туманяна, 15а за ціною не нижче встановленої незалежною експертною оцінкою, або шляхом проведення торгів, згідно чинного законодавства. При реалізації майнових прав та прав власності на житлові площі (квартири) в Адміністративно-житловому комплексі за адресою: вулиця О.Туманяна, 15а для працівників УСТФ та співробітників системи Держкомтелерадіо допускається здійснювати її за пільговою ціною, яка встановлюється з урахуванням знижки до 20 % від ціни, визначеної шляхом незалежної експертної оцінки.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказує, що на виконання умов колективної угоди керівництвом підприємства розглянуті заяви працівників студії "Укртелефільм" та на протокольному засіданні ради трудового колективу підприємства 07.10.2024 прийнято рішення про звернення до органу управління за отриманням процедури погодження відчуження державного майна (житла) працівникам Державного підприємства "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм".

Відповідно до ст. 2.22. Колективного договору ДП УСТФ "Укртелефільм" Рада трудового колективу підприємства ухвалила рішення звернутися до Держкомтелерадіо України щодо надання згоди на продаж квартир № 1, 25, 65, 237 чотирьом працівникам підприємства.

Згідно з Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартири №1, №25, №65, №237 за адресою: м. Київ, вул. О. Туманяна, 15-А зареєстровані за Державним підприємством "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" (вид обтяження: арешт нерухомого майна).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28.07.2022 у справі №761/10476/22 скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 квітня 2018 року (справа №757/16878/18-к) у кримінальному провадженні № 4201410000001671 від 16 грудня 2014 року в частині наступного нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. О. Туманяна, 15-А, а саме: квартири (17 шт) - №№ 1; 3; 25; 29; 65; 162; 172; 235; 237; 249; 281; 299; 324-а; 324-б; 427; 359; 527; нежитлові приміщення (6 шт.) - №№ 643; 644; 645; 651; 652; 653; гаражі (30 шт.) - №№ 131; 132; 134; 136; 138; 139; 157; 158; 165; 166; 167; 201; 202; 203; 204; 205; 220; 222; 223; 230; 234; 237; 239; 240; 241; 242; 254;256; 258; 260.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24.09.2024 у справі №991/5157/22 скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12.06.2018 року у справі № 760/14440/18 (провадження №1-кс/760/7700/18) у кримінальному провадженні №52018000000000098 від 12.02.2018 року та ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.06.2018 у справі №732/12167/18 (провадження №1-кс/752/4931/18) у кримінальному провадженні №42018100000000258 від 13.03.2018 в частині, зокрема, квартир № 1, 25, 65, 237 за адресою: м. Київ, вул. О. Туманяна, 15-А.

Листом від 07 жовтня 2024 року № 253 Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" звернулося до Державного комітету телебачення і радіомовлення України з проханням надати дозвіл про відчуження об`єктів нерухомого майна підприємства на користь працівників ДП "УСТФ "Укртелефільм" у рамках діючої колективної угоди, зокрема, щодо відчуження квартир №1, №25 , №65 , №237 за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, 15-А.

У зв`язку з викладеним, Державний комітет телебачення і радіомовлення України звернувся до Фонду державного майна України з листом №2994/24/10 від 24.10.2024 щодо погодження відчуження працівникам ДП "УСТФ "Укртелефільм" об`єктів державної власності: квартир №1 , №25 , №65 , №237 за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, 15-А та проханням підтримати ініціативу трудового колективу, надати дозвіл на відчуження згаданого майна.

За результатами розгляду в межах повноважень листа Державного комітету телебачення і радіомовлення України №2994/24/10 від 24.10.2024 щодо погодження відчуження працівникам ДП "УСТФ "Укртелефільм" об`єктів державної власності, Фонд державного майна України надав відповідь № 10-24-30235 від 07.11.2024 та повідомив про відсутність правових підстав погоджувати відчуження зазначеного майна у спосіб, не передбачений законом та Порядком відчуження об`єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 року № 803 (далі - Порядок).

Позивач, ознайомившись зі змістом відповіді Фонду державного майна України, повторно звернувся до органу управління майном з листом №273 від 18.11.2024, в якому висловив прохання про розгляд заяви щодо надання дозволу на відчуження об`єктів нерухомого майна на користь працівників підприємства.

З огляду на зазначене, Державний комітет телебачення і радіомовлення України звернувся до відповідача з листом №3292/24/10 від 26.11.2024 для надання роз`яснень з порушеного питання.

У своїй відповіді № 10-24-33974 від 12.12.2024 Фонд державного майна України повідомив Державний комітет телебачення і радіомовлення України, що не має повноважень надавати роз`яснення з питань, порушених у листі ДП "УСТФ "Укртелефільм" №273 від 18.11.2024, та зазначив, що висловив свою позицію щодо відчуження нерухомого майна Державного підприємства "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" у неконкурентний спосіб (без проведення електронного аукціону).

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідачем, на думку позивача, порушено право на належний, повний розгляд заяви про надання згоди на відчуження майна державного підприємства у рамках діючої колективної угоди.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, повноваження якого визначені, зокрема статтею 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" та статтею 7 Закону України "Про управління об`єктами державної власності".

Статтею 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" серед іншого, передбачено, що Фонд державного майна України виступає відповідно до Закону України "Про управління об`єктами державної власності" з боку держави засновником та учасником підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності, або у разі придбання державою пакетів акцій (часток) в інших власників; правонаступником державних підприємств, установ та організацій стосовно суб`єктів господарювання, раніше утворених за їх участю, а також державних внесків до статутного капіталу недержавних суб`єктів господарювання; представляє відповідно до законодавства інтереси України з питань визнання прав і регулювання відносин власності та використання державного майна, визначає право власності держави на розташоване на території України майно, майнові права та інші активи підприємств, установ та організацій колишнього союзного підпорядкування, які під час утворення господарських товариств передаються до їх статутного капіталу; здійснює контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна; вживає спільно з органами Антимонопольного комітету України заходів до запобігання монополізації товарних ринків у процесі приватизації та оренди державного майна; залучає у випадках, установлених законодавством, на конкурентних засадах радників, незалежних консультантів та експертів у процесі приватизації об`єктів приватизації; приймає рішення про подальше використання державного майна (крім матеріальних носіїв секретної інформації), що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації; підтверджує факт передачі державного майна до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації) у порядку, встановленому законодавством; здійснює контроль щодо своєчасного та повного надходження коштів від продажу об`єктів приватизації;

У статті 7 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" визначено повноваження Фонду державного майна України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначається правовий режим власності.

Фонд державного майна України, здійснюючи свою діяльність в межах чинного законодавства, розглядає питання та погоджує відчуження об`єктів державної власності лише у випадках та в порядку, встановлених законодавством України.

У свою чергу, частиною п`ятою статті 75 Господарського кодексу України встановлено, що державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майно державного комерційного підприємства, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право виключно шляхом продажу на електронному аукціоні. Якщо ринкова вартість майна, що належить до основних фондів та підлягає відчуженню, становить від 10 відсотків до 25 відсотків вартості активів державного комерційного підприємства за даними останньої річної фінансової звітності, відчуження здійснюється шляхом продажу на електронному аукціоні за рішенням наглядової ради такого державного комерційного підприємства. Якщо ринкова вартість майна, що належить до основних фондів та підлягає відчуженню, становить менше 10 відсотків вартості активів державного комерційного підприємства за даними останньої річної фінансової звітності, відчуження здійснюється згідно із законом за рішенням виконавчого органу такого державного комерційного підприємства. Відчуження здійснюється шляхом продажу на електронному аукціоні за рішенням органу, до сфери управління якого належить державне комерційне підприємство, якщо ринкова вартість майна, що підлягає відчуженню, становить 25 і більше відсотків вартості активів державного комерційного підприємства за даними останньої річної фінансової звітності. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами. Відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту, які є державною власністю, здійснюється за умови додаткового погодження у встановленому порядку з Фондом державного майна України.

Також частиною шостою статті 141 Господарського кодексу України встановлено, що відчуження суб`єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Продаж суб`єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється лише на конкурентних засадах.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" суб`єктами управління об`єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління); Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об`єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури), державне підприємство, установа, організація або господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління, визначеним цим Законом.

Здійснюючи управління об`єктами державної власності, Кабінет Міністрів України: визначає органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об`єктами державної власності; визначає порядок здійснення контролю за виконанням функцій з управління об`єктами державної власності.

Пунктом 4.7. Статуту Державного підприємства "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" передбачено, що відчуження Підприємством майнових об`єктів, що належать до основних фондів, здійснюється виключно на конкурентних засадах за погодженням з Органом управління майном в порядку, встановленому законодавством.

Порядок відчуження об`єктів державної власності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 року №803 визначає механізм та способи відчуження об`єктів державної власності.

Згідно з п. 2 Порядку № 803 об`єкти державної власності (далі - майно) матеріальні активи, які відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами), а також інші активи у випадках, передбачених законом;

відчуження майна - передача права власності на майно юридичним чи фізичним особам за процедурами та у спосіб, що передбачені цим Порядком.

Пунктом 4 Порядку № 803 передбачено, що відчуження майна здійснюється шляхом його продажу на електронному аукціоні. Відчуження майна може здійснюватися лише за умови врахування особливостей правового режиму окремого майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном.

Відповідно до п. 6 Порядку № 803 відчуження майна здійснюється безпосередньо суб`єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу (далі - згода) відповідного суб`єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законами (далі - суб`єкт управління).

Відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту здійснюється за умови додаткового погодження з Фондом державного майна, крім випадків, передбачених законом.

Рішення про надання згоди та погодження на відчуження майна приймається лише за таких умов:

відчуження майна не обмежує провадження суб`єктом господарювання виробничої та іншої діяльності та/або відповідно до економічних, технічних (або інших) показників подальше використання майна є неможливе та/або економічно недоцільне;

відчуження майна не впливає на цілісність майнового комплексу суб`єкта господарювання або його структурного підрозділу (крім випадків відчуження майна у процедурі ліквідації за рішенням суб`єкта управління);

відчуження майна, що не зазначено у пункті 5 цього Порядку та відповідає вимогам, визначеним в абзаці другому пункту 4 цього Порядку.

Відчуження майна, що перебуває на балансі суб`єкта управління, здійснюється за рішенням такого суб`єкта, крім нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту, відчуження якого здійснюється лише за погодженням з Фондом державного майна.

Кабінет Міністрів України надає згоду на відчуження майна, зазначеного в абзаці другому цього пункту, суб`єктам господарювання, стосовно яких виконує функції з управління, на підставі узгоджених пропозицій Фонду державного майна та інших заінтересованих органів виконавчої влади, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відчуження іншого майна суб`єктів господарювання, стосовно яких Кабінет Міністрів України виконує функції з управління, здійснюється такими суб`єктами на підставі згоди, наданої Фондом державного майна, відповідно до цього Порядку.

Фонд державного майна після опрацювання документів, поданих згідно з пунктом 7 цього Порядку, готує та подає Кабінетові Міністрів України пропозиції стосовно відчуження майна, зазначеного в абзаці восьмому цього пункту.

У свою чергу Порядком визначено механізм та способи відчуження об`єктів державної власності (в частині основних засобів), а також процедурні питання реалізації відповідних повноважень суб`єктів господарювання, суб`єктів управління такими об`єктами та Фонду (зокрема, в частині надання погодження на відчуження нерухомого майна).

Порядком відповідно до вимог законодавчих актів встановлений виключно конкурентний спосіб продажу державного майна, а саме - на електронному аукціоні, організатором якого для нерухомого майна виступає Фонд.

Разом з тим, Порядок не передбачає здійснення відчуження державного майна в інший спосіб.

Водночас пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2008 року №313 "Про заходи щодо удосконалення управління об`єктами державної власності" встановлено, що продаж нерухомого майна державних підприємств, установ та організацій (далі - підприємства) здійснюється на аукціонах, крім житла, що відчужується працівникам таких підприємств на виконання умов укладених колективних договорів за погодженням із суб`єктом управління об`єктами державної власності.

При цьому слід зазначити, що вищевказаний виняток стосовно продажу житла, що відчужується працівникам таких підприємств на виконання умов укладених колективних договорів не передбачає участі Фонду у погодженні відчуження такого майна.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18 та від 31.10.2019 у справі № 916/1134/18).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність у нього правових підстав погоджувати відчуження майна у спосіб, наведений Державним підприємством "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм".

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням законодавства.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 04.06.2025.

Суддя Т.М. Ващенко