Decision № 12759288, 18.11.2010, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.11.2010 Справа № 5/117

За позовом Приватного підприємства "Тетра", м. Ужгород

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Руське Мукачівського району

про стягнення заборгованості у розмірі 3 525, 18 грн.

Суддя Йосипчук О.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Тунік А.І. - представник за довір. від 01.07.2010р.

від відповідача: не з'явився

Розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства "Тетра", м. Ужгород до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Руське Мукачівського району про стягнення заборгованості у розмірі 3 525, 18 грн.,

Встановив:

Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 3 359, 22 грн. заборгованості, яка виникла в результаті неоплати за поставлений товар.

Згідно з видатковими накладними № БПТ043897 від 25.05.2010р. та №БПТ044284 від 27.05.2010р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3359,22 грн. Проте відповідач своє зобов'язання не виконав, розрахунок за поставлений товар не здійснив..

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму 138, 90 грн. інфляційних нарахувань та суму 27, 06 грн. три відсотки річних.

Таким чином, загальна сума позовних вимог становить 3 525, 18 грн.

На адресу відповідача позивачем було надіслано лист № 15 від 21.07.2010р. з вимогою оплатити вартість отриманого товару, на яку не було відреаговано належним чином.

Відповідач на повторну вимогу суду не направив свого представника в судове засідання, письмові заперечення проти позову та докази, які в нього є, не подав. Тому справа підлягає розгляду в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.11.2010р.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору регламентуються Главою 19 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Факт виконання позивачем свого обов'язку по поставці відповідачу товару підтверджується видатковими накладними № БПТ043897 від 25.05.2010р. та №БПТ044284 від 27.05.2010р.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Всупереч вищенаведеному, відповідач порушив взяте на себе зобов'язання по оплаті за отриманий товар, внаслідок чого виник борг, який згідно з розрахунком позивача, що не оспорений відповідачем, становить 3 359, 22 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 21.07.2010р. про оплату вартості отриманого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки доказів дотримання відповідачем умов вищезазначених договорів матеріали справи не містять, то за наявних у справі матеріалів суд вважає доведеним факт прострочення відповідачем грошового зобовязання.

Тому, слід визнати правомірними, і такими, що відповідають приписам ст. 625 ЦК України і ст. ст. 231, 232 ГК України, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань (138, 90 грн.) та трьох відсотків річних (27, 06 грн.).

За таких обставин, оскільки розмір заборгованості відповідача підтверджено документально і не заперечується відповідачем, сума 3 525, 18 грн. підлягає стягненню примусово.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 87 ГПК України,

Суд вирішив:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь приватного підприємства "Тетра" (м. Ужгород, МВЗ-6, а/с 14, МФО 312743, код ЄДРПОУ 30459160, р/р 26003000019632 у ПАТ "Індекс-Банк" м. Київ) суму 3 525, 18 грн., з яких сума 3 359, 22 грн. основний борг, сума 138, 90 грн. інфляційні нарахування, сума 27, 06 грн. три відсотки річних, а також суму 31, 37 грн. витрат на держмито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Йосипчук О.С.