Decision № 12755307, 26.11.2010, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.11.2010 Справа № 11/83

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд-Сервіс",

м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Ужгород

про стягнення 3611,22 грн.

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.

Представники:

від позивача - не викликався.

від відповідача - не з"явися.

СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 3611,22 грн. богу за товар, переданий останьому згідно видаткової накладної від 15.05.2009 № Є-00000058.

Відповідач письмовий відзив на позов та витребувані судом матеріали не подав, явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча був належними чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення щодо одержання ним 21.10.2010 ухвали про порушення провадження у справі та 22.11.2010 ухвали про відкладення розгляду справи, а тому спір розглядається за наявними у справі матеріалами та без його участі, відповідно до статті 75 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача у попередньому судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробуд-Сервіс", м. Львів передало відповідачу, Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, у власність товар-гіпси згідно видаткової накладної № Є - 00000058 від 15.05.2010 на суму 10776,16 грн., що підтверджується також дорученням №216 від 15.05.2009 на призвище ОСОБА_2, завіреним печаткою відповідача, та рахунком про оплату № Є - 00000086 від 13.05.2009 на суму 10776,16 грн.

Згідно з частиною другою ст. 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного Кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов"язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір можи бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1. ст. 639 Цивільного Кодексу України). Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 Цивільного Кодексу України).

Оскільки видаткова накладна та доручення на отримання товару містять найменування товару, його кількість, ціну, підписані та завірені печатками Позивача та Відповідача, суд прийшов до висновку, що поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, а отже між сторонами мав місце факт укладання правочину на постачання товару.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником господарських відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, у тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічну вимогу щодо належного виконання зобов"язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов"язків не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач надсилав відповідачу листи-вимоги про оплату товару 12.04.2010 та 17.06.2010.

Однак, відповідач своє зобовязання щодо оплати виконав частково, перерахувавши позивачу суму 7164,94 грн., а решта 3611,22 грн. складає борг, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по данному спору належить покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємства ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд-Сервіс" (м. Львів, вул. Городоцька, 128, код 33462490) суму боргу у розмірі 3611,22грн., а також 102 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 236 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.

Суддя Л.М.Якимчук