Court ruling № 126647129, 16.04.2025, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 909/470/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.04.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., розглянувши

заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньенергопостач", вул. Словацького , буд.13, кв.4, м. Луцьк, Волинська область, 43025

до боржника: Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради, вул. Кардинала Любомира Гузара, буд.15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76019

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 18 944,53 грн заборгованості по Договору постачання електричної енергії споживачу №2024/166/172 від 15.11.2024, з яких: 18 433,51 грн - основного боргу, 426,18 грн - інфляційних втрат, 84,84 грн - 3% річних; 242,24 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньенергопостач" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою (вх. № 3103/25 від 11.04.2025) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради заборгованості у розмірі 18 944,53 грн заборгованості по Договору постачання електричної енергії споживачу №2024/166/172 від 15.11.2024, з яких: 18 433,51 грн - основного боргу, 426,18 грн - інфляційних втрат, 84,84 грн - 3% річних, 242,24 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу

Судом 16.04.2025 видано судовий наказ на стягнення з боржника 18 944,53 грн заборгованості по Договору постачання електричної енергії споживачу №2024/166/172 від 15.11.2024, з яких: 18 433,51 грн - основного боргу, 426,18 грн - інфляційних втрат, 84,84 грн - 3% річних та 242,24 грн судового збору.

Розглянувши подану заявником заяву в частині стягнення з Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відмову у видачі наказу в цій частині.

Згідно із нормою ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором (укладеним сторонами у письмовій формі).

Нормами п. 1 ч. 3 ст. 150 та ч. 1 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України передбачено сплату заявником судового збору, що зумовлює наявність підстав для стягнення з боржника, за судовим наказом, витрат на судовий збір.

Пунктом 6 частини 1 статті 155 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в судовому наказі зазначаються судові витрати сплачені заявником. До судових витрат належать і витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 цього Кодексу)

Водночас, як урегульовано статтею 126 Господарського процесуального кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: - складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); - обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; - ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу не є безспірним та входить до предмету доказування , що не може бути забезпечено в наказному провадженні.

У наказному провадженні відсутня змагальність сторін, що унеможливлює довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, заявити клопотання про зменшення чи погодитись з розміром, здійснити розподіл витрат (заявника) на професійну правничу допомогу.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що витрати на правничу допомогу не є вимогою про стягнення грошової заборгованості за договором у розумінні ст.148 ГПК України.

Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням статті 150 цього Кодексу; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу (п.п.1,3 ч.1 ст.152 ГПК України ).

У відповідності до частини 3 статті 152 ГПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Керуючись ст. 13, 126, 147, 148, 150-152, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити у видачі судового наказу в частині стягнення з Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу по справі №909/470/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у визначені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України строк та порядку.

Ухвалу підписано 16.04.2025.

Суддя С. М. Кобецька