Court ruling № 125592425, 04.03.2025, Khust District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 309/506/25

Провадження № 2-о/309/29/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді: Кемінь В.Д.

з участю секретаря судового засідання: Росоха Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження та просив суд встановити факт відповідно до якого: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 є однією і тією ж особою. Одночасно просив суд зобов`язати Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, внести відповідні зміни в актовий запис про його народження.

Заява мотивована тим, що згідно актового запису про народження №78 від 24.05.1975 року, зробленого виконавчим комітетом Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області, він зазначений як ОСОБА_1 , батько дитини - ОСОБА_1 , а мати дитини - ОСОБА_2 . При цьому, зважаючи на те, що всі наступні документи, в тому числі свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження дітей, паспорт громадянина України та інші, видані на ім`я « ОСОБА_3 », вважає, що в свідоцтві про народження була допущена помилка в написанні його прізвища.

Ухвалою судді Хустського районного суду від 17.02.2025 року, відкрито провадження у даній справі.

Заявник в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання в якому просив розглядати справу у його відсутності, вимоги заяви підтримав та просив їх задовольнити.

Від начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Росоха О., до суду надійшов лист про розгляд справи у відсутності представника зацікавленої особи. Вирішення заяви залишає на розсуд суду.

З`ясувавши обставини по матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішення спору про право.

Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Порядок внесення змін в записи актів громадянського стану передбачений Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання. Вказані норми передбачають, що внесення змін у записи актів громадянського стану при наявності достатніх підстав і при відсутності спору між заінтересованими особами провадяться органами реєстрації актів громадянського стану. Відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду.

Відповідно до статей 4, 26 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року (в редакції Закону від 12 лютого 2015 року № 191-VІІІ) органи державної реєстрації актів цивільного стану (центральний орган, відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головних управлінь юстиції в областях, районних у містах, міськрайонних управлінь юстиції належать до органів виконавчої влади. Дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, Міністерства закордонних справ України та/або до суду.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.12.2021 року справа № 464/6696/20, провадження № 61-13755св 21р.

Аналіз змісту заяви свідчить про те, що заявник просить встановити факт тотожності особи, а саме, що « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 » та « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 » є однією і тією ж особою, що суперечить вимогам статті 315 ЦПК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 листопада 2019 року у справі № 592/7612/17 зробив висновок про те, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в сукупності з положеннями частини третьої статті 124 Конституції України та в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в судах.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки зазначені вимоги не підлягають судовому розгляду, тому суд не зазначає, до юрисдикції якого суду віднесено їх вирішення.

Керуючись ч.1ст. 255, ст.315,353-355 ЦПК України суд

У Х В А Л И В:

Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення провадженням закрити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, або протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятнадцятиденного строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.