Decision № 124562002, 20.01.2025, Poltava District Court of Poltava Oblast

Справа № 548/1860/24

Провадження № 2/545/218/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р. м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участі секретаря Пінчук З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач- ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовною заявою, зазначивши, що 12.07.2021 року ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 3166712420/705764.

19.04.2022 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 19042022-Є, у відповідності до умов якого TOB «Кредитна установа «Європейська кредитна група» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «Кредитна установа «Європейська кредитна група» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до вказаного Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 38600,00 грн., з яких: 10000,00 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу; 28600,00 грн.- сума заборгованості за відсотками.

Враховуючи вищенаведене, просять суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» вищезазначену суми заборгованості за кредитним договором та суму сплаченого судового збору при зверненні до суду.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 16.09.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначене судове засідання.

07.10.2024 року від представника відповідача- адвоката Сікорської І.С. надійшов відзив на позов, у якому останння просила відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджували б наявність у ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги до ОСОБА_1 , відповідно право на позов взагалі відсутнє. А саме, у матеріалахсправи відсутніпервинні бухгалтерськідокументи,зокрема копіїмеморіальних ордерів,заяв навидачу готівки,платіжних доручень,виписки покартковому рахунку,тощо,на підтвердженняперерахування нарахунок ОСОБА_1 грошових коштівза кредитнимидоговорами. ОСОБА_1 не отримувалагрошових коштівза кредитнимдоговором.При цьому,договір пронадання фінансовогокредиту утому числіінформація щодоумов кредитування,паспорт споживчогокредиту немістять реквізитівплатіжної банківськоїкартки відповідача,на яку,у відповідностідо умовкредитних договорівмали бутиперераховані кредитнікошти.Відсутність вдокументах,які булискладені підчас укладеннявідповідачем зкредиторами договорівпро наданняфінансового кредитуреквізитів платіжноїбанківської карткивідповідача ОСОБА_1 унеможливлює виконаннявзятих кредиторамина себезобов`язаньза вказанимидоговорами щодоперерахування нарахунок відповідачакредитних коштів.На підтвердження наявності у відповідача заборгованості до позовної заяви було надано розрахунок заборгованості, який містить лише загальну вартість несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми щомісячного платежу, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків. З наданих позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» додатків до позовної заяви, неможливо встановити отримання відповідачем від кредитодавця кредитних коштів, дійсний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, періоди за які така заборгованість була нарахована, суми та часу внесення відповідачем платежів тощо. Зазначені суми заборгованості за кредитом, які встановлені позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є відображенням виключно односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум, внаслідок чого не можуть слугувати доказами безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача з огляду на їх неналежність та не допустимість. Згідно п. 1.3 договору процентна ставка складає 1,5 % в день, згідно п. 1.2 договору строк кредитування 30 днів. (10000,00 грн. х 1,5 % = 150,00 грн.; 150,00 грн. х 30= 4500 грн.)

08.10.2024року відсторони позивачанадійшли додатковіпояснення,у якихзазначили,що підписаннякредитного договоруздійснювалось електроннимпідписом ОСОБА_1 ,відтвореним шляхомвикористання одноразовогоідентифікатора,який булонадісланий наномер мобільноготелефону вказанийостанньою приукладанні договорів.Тобто, укладання угоди без заповнення заявки клієнтом є неможливим, оскільки без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором (позикодавцем) не було б укладено.

Ухвалою суду від 30.10.2024 року за клопотанням сторони позивача витребувані докази.

У судове засідання сторони не з`явилися.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.07.2021 року ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 3166712420/705764 на суму 10000,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою 912,4% річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% на добу. Тип процентної ставки- фіксована (а.с. 6-8).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст. 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

В ст. 3 Закону України «Про електронукомерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припиненняцивільнихправ і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв 'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієїпропозицїї в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз 'яснено в інформаційній системіі в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (ст. 11 Закону України «Про електроннукомерцію»).

Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договоруумов, що містяться в іншому електронномудокументі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов 'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Також, приписами ст. 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною Першою судовою палатою Касаційного цивільного суду у своїй у Постанові ВСУ № 61-20799 св 19 по справі № 561/77/19 від 16.12.2020 щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора.

Укладання угоди без заповнення Заявки Клієнтом є неможливим так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним Кредитором (Позикодавцем) не було б укладено, що і є доказом фактичного підписання оригіналів кредитних договорів та надання йому примірника оригіналів договорів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р.

Отже,суд прийшовдо висновку,що сторониузгодили розміркредитів тапозик,грошову одиницю,в якійнадано кредитита позики,строк таумови користуваннякоштами,що свідчитьпро наявністьволі Відповідачадля укладеннядоговорів велектронній формі,на погодженихумовах шляхомпідписання Договорівза допомогоюелектронного підпису одноразовим ідентифікатором. У відповідності до умов договору, кошти надаються Позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану власноручно Позичальником при укладанні договору.

Згідно наданих доказів, витребуваних за ухвалою суду від 30.10.2024 року,- листом АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-241115/54226-БТ від 20.11.2024 року повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 на емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 за період з 12.07.2021р. по 16.07.2021р. надходили грошові кошти в сумі 10000,00 грн.(а.с. 119).

Як вбачається з доданих кредитиного договору, для зарахування грошових коштів ОСОБА_2 , були зазначені реквізити банківської картки № НОМЕР_2 хх-хххх-8710, а тому, суд прийшов довисновку, що остання отримала кредитні кошти у розпрядження на підставі викладених у кредитиних договорах умовах.

Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмовеповідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

19.04.2022 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 19042022-Є, у відповідності до умов якого TOB «Кредитна установа «Європейська кредитна група» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «Кредитна установа «Європейська кредитна група» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. (9-11, 12, 13, 106-107).

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб -Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору

На підставі платіжної інструкції № 18199 від 22.04.2022 здійснено оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 19042022-Є від 19.04.2022 року (а.с. 100).

Відповідно до Реєстру боржників до вказаного Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 38600,00 грн., з яких: 10000,00 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу; 28600,00 грн.- сума заборгованості за відсотками (а.с. 106 звор. бік).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: «Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом».

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Таким чином, суд прийшов до висноку про стягнення з ОСОБА_1 на корить ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості з основної суми боргу за кредитним договором у розмірі 10000,00 грн.

Проте, досліджені судом розрахунки заборгованості свідчать про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитом не містить детального розрахунку, включає період, який виходить за межі строку кредитування (а.с. 14).

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другоїстатті 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на закінчення строку кредитування, нарахування позивачем процентів після спливу визначеного договором строку кредитування не відповідає положенням закону.

Умови кредитування, з якими погодилася відповідачка, вказані безпосередньо в кредитному договорі № 3166712420/705764 від 12.07.2021 року та передбачають сплату 912,4% річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% на добу. Тип процентної ставки- фіксована. Додаток до Договору про надання фінансового кредиту містить в собі графік платежів та розрахунок заборгованості (в тому числі суми кредиту і процентів за користування кредитом). Строк дії договору 30 днів.

Отже, суд прийшов до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на корить позивача 7500 грн. процентів (із розрахунку 10000,00грн.*2,5%/100%= 250 грн. (сума сплати відсотків на добу); 250 грн. * 30 днів= 7500 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1372,80 грн. пропорційно задоволенним вимогам.

Керуючись ст. 12, 81, 89, 133, 140, 141, 247, 263, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитВним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄАПБ» (IBAN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ) заборгованість за кредитини договором № 3166712420/705764 від 12.07.2024 року в сумі 17500,00 (сімнадцять тисяч п`ятсот) грн. з яких: 10000,00 (десять тисяч) грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу; 7500,00 (сім тисяч п`ятсот) грн.- сума заборгованості за відсотками;

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄАПБ» (IBAN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т. О. Зуб