Decision № 124552221, 14.01.2025, Chuhuiv City Court of Kharkiv Oblast

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 643/21690/21 Провадження № 2/636/1075/25

Дата

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м.Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області ОСОБА_7 про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2021 рокуОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Шеленіна А.І. ( який відповідно до ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 20.01.2022 року уповноважений на надання такої допомоги лише у Московському районному суді м. Харкова) звернулась до Московського районного суду м. Харкова з вищезазначеною позовною заявою, сформованою в системі «Електронний суд», в якій просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 44859, вчинений 24.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6.

Ухвалами судді Московського районного суду м. Харкова від 12.01.2022 року та від 27.01.2022 року зазначена позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків.

26.01.2022 рокуОСОБА_1 надала уточнену позовну заяву про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 44859, вчинений 24.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6. про стягнення зі ОСОБА_2 (прізвище до розірвання шлюбу) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованість у розмірі 18 510,67 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті професійної правничої допомоги в сумі 15 000 грн., зазначивши, що докази понесених витрат будуть надані нею відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у грудні 2021 року у зв`язку з блокуванням всіх банківських рахунків позивачці стало відомо, що 29.09.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області ОСОБА_7. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 на підставі виконавчого напису № 44859, вчиненого 24.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6. про стягнення зі ОСОБА_2 (прізвище до розірвання шлюбу) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованість у розмірі 18 510,67 грн., яка утворилась на підставі кредитного договору №325119470, укладеного між позивачкою та ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога». Зазначала, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» без додержання обов`язкових умов вчинення виконавчих написів нотаріусами, та оспорює сам факт укладання будь-яких договорів з відповідачем.

У червні 2024 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» Тимошенко О.О. надав письмові пояснення у справі щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає, що позивачем в особі адвоката Шеленіна А.І. не надано до суду документи, що обґрунтовують витрати позивача на професійну правничу допомогу, а саме: договір надання правничої допомоги, детальний опис виконавчих доручень клієнта, акт прийому-передачі виконаних робіт, платіжні доручення на підтвердження фактично понесених витрат позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Подалі позивачка надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує за заявленими підставами, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі. Також зазначила, що наказом Міністерства юстиції України від 01.11.2021 № 3897/5 відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 25.10.2021 №4 анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 07.11.2005 за № 6014 на ім`я ОСОБА_6. Вказує, що згідно даних реєстру приватних виконавців України зупинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_7., а його заміщує приватний виконавець Нордіо В.В.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про розгляд справи повідомлені відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України. Відзив на позовну заяву відповідачем не надано, також не повідомлено про причини його неявки, у зв`язку із чим та відповідно до вимог ст.ст. 280-281 ЦПК України суд ухвалює у справі заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що 24.05. 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6. вчинений виконавчий напис № 44859 про стягнення зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка є боржником за кредитним договором 402292046 від 06.05. 2020 року, укладеним з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами 97 від 02 вересня 2020 є ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05.08.2020, реєстр прав вимоги №5 від 16 квітня 2021 є ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»(стягувач), заборгованість за кредитним договором 402292046 від 06.05. 2020 року за період з 16 квітня 2021 року по 12 травня 2021 року в сумі 17310,67 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту -5070,47 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом-8329,16 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями - 3911,04 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 1200 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сум, що підлягає стягненню - 18510,67 грн.(а.с.47).

Матеріали справи не містять відомостей про те, що вказаний у виконавчому написі кредитний договір 402292046 від 06.05. 2020 року визнаний недійсним або не укладеним.

За вказаним виконавчим написом 29.09. 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області ОСОБА_7. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2, а 06.12.2021 року - постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_2 , що містяться на відкритих рахунках (а.с. 11-13, 43-46).

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі за текстом - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» є нотаріальною дією.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі за текстом - Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому, цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, з 22 лютого 2017 року редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору, за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного.

Боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Такі правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 757/57789/20-ц, провадження № 61-7017св22.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) звернуто увагу на те, що спір про право, який унеможливлює вчинення виконавчого напису і, як наслідок, зумовлює певну правову реакцію нотаріуса, міг вбачатися нотаріусом винятково із заяви боржника про зупинення виконавчого провадження, поданої відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про нотаріат» і обґрунтованої тим, що боржник звернувся до суду із відповідною позовною заявою про оспорювання заборгованості, а також на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження його позовної заяви. Але навіть такі обставини свідчили б про існування спору про право, проте не змінювали б правової характеристики цього виду заборгованості як безспірної. Так, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність вчинення нотаріусом виконавчих написів».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача;

-найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

-розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;

-дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса .

Із аналізу наданих доказів суд встановив, що оспорюваний позивачкою виконавчий напис нотаріуса не відповідає вимогам ст.ст. 88,89 Закону України «Про нотаріат».

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_3 позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1,п.1ч.3ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні даного позову ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 грн.(а.с.66) за подання позовної заяви, який відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Відповідно до приписів ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Між тим позивачкою в особі адвоката Шеленіна А.І., який відповідно до ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 20.01.2022 року уповноважений на надання такої допомоги лише у Московському районному суді м. Харкова (а.с.27), не надано до суду документів, що обґрунтовують витрати позивачки на професійну правничу допомогу, а саме: договір надання правничої допомоги, детальний опис виконавчих доручень клієнта, акт прийому-передачі виконаних робіт, платіжні доручення на підтвердження фактично понесених витрат позивача. Зазначене є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Керуючись статтями 12, 81, 82, 133, 137, 141, 223, 259, 264-265, 268, 273,280, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області ОСОБА_7 про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №44859, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6. про стягнення зі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка є боржником за кредитним договором 402292046 від 06.05. 2020 року, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованість у розмірі 18510,67 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 гривень.

У задоволенні вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з наступного дня після складення його повного тексту.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів здня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд ,якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»,код ЄДРПОУ: 42254696, адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, б. Верховної Ради, буд.34, оф.511.

Третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області ОСОБА_7, якого заміщує приватний виконавець Нордіо Вадим Вікторович, адреса: 49025, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський,93, офіс 3.

Суддя І.В. Карімов