Decision № 12430734, 08.11.2010, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

08.11.2010Справа №2-23/4621-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енвірон» (пошт. адреса: 95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, 38)

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 76311,00 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача Дудченко Ю.Г., представ. за довір. б/н від 04.10.2010 р.

Від відповідача ОСОБА_2, представ. за довір. № в реєстрі 10188 від 21.09.2010 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енвірон» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 76311,00 грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням ФОП ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань за договорами оренди нежитлових приміщень б/н від 24.07.2001 р., № 06/2002 від 01.06.2002 р., договором про порядок використання водопроводу та каналізаційних мереж б/н від 01.09.2009 р., укладених між позивачем і відповідачем.

Представник позивача у судове засідання зявився, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання зявився, надав відзив на позов, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 з позовними вимогами не погоджується та просить у їх задоволенні відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на положення ст. 611, 762 ЦК України та повідомляє про порушення позивачем умов договору, а саме: вчинення перешкод відповідачу у доступі в орендовані приміщення, в результаті чого 29.07.2010 р. ФОП ОСОБА_1 звернулася з відповідною заявою до Залізничного РВ СМУ МВС України в АР Крим.

Позивач з відзивом не згоден, за мотивами, викладеними у запереченнях на відзив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

Встановив :

24.07.2001р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Енвірон" (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладений договір оренди, згідно п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове володіння будівлю по вул. К. Лібкнехта №38.

Відповідно до п.1.3 договору позивач за актом прийому-передачі та дефектною відомістю від 24.07.2001р. передав відповідачу вищевказане приміщення загальною площею 599 кв.м.

Згідно п.п.5.1, 5.4 договору орендна плата за весь обєкт, що орендується, встановлена у розмірі 14,00грн. за один квадратний метр. Строки та форма оплати обумовлюються у окремому додатку та є невідємною частиною договору.

01.09.2009р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору, пунктом 1 якої передбачено, що орендна плата складає 33,00 грн. за один квадратний метр, 19767,00грн. на місяць, яка повинна бути сплачена до 10 числа кожного місяця.

Строк оренди встановлений п.4.1 договору та складає 15 років.

01.06.2002р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Енвірон" (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладений договір оренди №06/2002, згідно п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у володіння за актом прийому передачі приміщення по вул. К. Лібкнехта №38.

Відповідно до п.1.3 договору позивач за актом прийому-передачі та дефектною відомістю від 01.06.2002р. передав відповідачу вищевказане приміщення загальною площею 268 кв.м.

Згідно п.п.5.1, 5.4 договору орендна плата за весь обєкт, що орендується, встановлена у розмірі 9,00грн. за один квадратний метр. Строки та форма оплати обумовлюються у окремому додатку та є невідємною частиною договору.

01.09.2009р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору, пунктом 1 якої передбачено, що орендна плата складає 25,00 грн. за один квадратний метр, 6700,00грн. на місяць, яка повинна бути сплачена до 10 числа кожного місяця.

Строк оренди встановлений п.4.1 договору та складає 15 років з 01.06.2002р. по 01.06.2017р.

01.09.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Енвірон" (Власник) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (Користувач) уклали договір про порядок використання водопроводу та каналізаційних мереж, згідно п.1.1 якого Власник передає у користування каналізаційні мережі та водопровід, а Користувач здійснює користування відповідно до нормативних вимог.

Пунктами 2.1 вказаного договору передбачено, що Користувач щомісячно до 10 числа здійснює оплату за воду та стоки згідно показників, встановлених ним у обовязковому порядку лічильників, за відповідними державними нормативами та тарифами. За користування водопроводу та каналізаційних мереж Користувач щомісячно оплачує Власнику до 10 числа кожного місяця 2500,00грн.

Строк дії договору встановлений п.5.1 та складає один рік з моменту підписання з 31.08.2009р. по 31.08.2010р.

Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню на підстав наступного.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарюваннятаіншіучасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В порушення умов договорів оренди Орендар сплачував орендну плату частково, у звязку із чим за період з 10 червня по 10 вересня 2010р. за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 56301,00грн. за договором від 24.07.2001р. та у розмірі 15010,00грн. за договором від 01.06.2002р., усього на суму 71311,00грн.

Також відповідач з липня 2010р. на здійснює оплату за воду та стоки, у звязку із чим за липень-серпень 2010р. за ним склалася заборгованість у сумі 5000,00грн.

Суд критично ставиться до доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, стосовно вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Енвірон» перешкод відповідачу у доступі в орендовані приміщення.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна доказати ті обставини на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних доказів вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Енвірон» перешкод відповідачу у доступі в орендовані приміщення. Наданий акт про не допуск складений 02.11.2010р., тоді як заборгованість стягується за період з червня по вересень 2010р.

Також визнання відповідачем заборгованості підтверджує факт часткової оплати орендної плати протягом липня-серпня 2010р.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що заборгованість у сумі 76311,00грн. обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню.

В судовому засіданні 08.11.2010р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 15.11.2010р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 у КРД ВАТ «Райффазен банк Аваль», МФО 324021, ІПН НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енвірон» (95006, Сімферополь, вул.К.Лібкнехта, 38, р/р 260053000472 у КРФ АТ „Кредит Банк (Україна)", м.Сімферополь, МФО 324913, ЄДРПОУ 30545338) 76311,00грн. основного боргу, 763,11грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.