Decision № 124258380, 07.01.2025, Zakarpattia District Administrative Court

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/6871/24

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши адміністративну справу за ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Закарпатській області), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області №072050013692 від 31.07.2024 року, у частині стосовно призначення пенсії ОСОБА_1 з 23.07.2024 року.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.03.2024 року про призначення пенсії за віком з 04.03.2024 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області призначити, нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.03.2024р.

4. Стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені судові витрати, в загальній сумі 2968,69 грн., з яких судовий збір 968,96 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управлінням було призначено пенсію за віком з 23.07.2024 на підставі повторно поданої заяви, хоча позивачка звернулась з заявою щодо призначення їй пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 14.03.2024, тому вважає, що пенсія повинна була бути призначена з дня, що настає за днем досягнення нею пенсійного віку.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що 14.03.2024 р. ОСОБА_1 звернулась до органів Пенсійного фонду України в із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Розглянувши документи подані для призначення пенсії ОСОБА_1 Головним управлінням в Житомирській області (структурного підрозділу, що розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності) встановлено, що загальний страховий стаж відповідно до ст.24 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 27 років 9 місяців 08 днів. Наявного стажу роботи є недостатньо для призначення пенсії за віком. Згідно частини 1 статті 26 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу роботи з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 р.

У зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, який необхідний позивачу для призначення пенсії Головним управлінням в Закарпатській області прийнято рішення за №072050013692 від 22.03.2024 р. про відмову у призначенні пенсії.

23.07.2024 ОСОБА_1 повторно подала заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону та додала рішення Мукачівського міськрайонного суду від 20.06.2024 р. у справі 303/4275/24 яким встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трудової книжки НОМЕР_1 , яка заповнена 05.12.1986 року на російській мові на ім`я « ОСОБА_2 » (перекреслено) « ОСОБА_3 » та диплому з відзнакою НОМЕР_2 від 24.06.1986 реєстраційний №6264, який заповнений на ім`я « ОСОБА_4 ».

За результатами розгляду поданої заяви 23.07.2024 р. та доданих до неї документів пенсію позивачці призначено з дати подання заяви відповідно до статті 45 Закону та абзацу 4 пункту 1.8 Порядку № 22-1.

Відповідач вважає, що пенсія була призначена з дати повторного звернення правомірно і підстав для визнання протиправними дій або бездіяльності відповідача немає.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що 03 березня 2024 року позивачка досягла віку 60 років та 14.03.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003.

Вказану заяву позивачки, яка надійшла до територіального органу Пенсійного фонду України 26.03.2024, було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням в Житомирській області та прийнято рішення за №072050013692 від 02.04.2024 р. про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Згідно вказаного рішення було встановлено, що за доданими документами до страхового стажу не були зараховані: періоди трудової діяльності відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 05.12.1986 , оскільки на титульній сторінці трудової книжки зміна прізвища КОЗІЙ-ШЕВЕРЯ завірена не належним чином, а саме відсутня дата видачі свідоцтва про одруження.

Окрім цього, не було зараховано період навчання згідно диплому НОМЕР_2 від 24.06.1986, з 01.09.1984 по 24.06.1986 , оскільки відсутній зв`язок прізвищ ОСОБА_5 - ШЕВЕРЯ. Свідоцтво про одруження відсутнє.

Як зазначає відповідач, вказаним рішенням було запропоновано позивачу, для зарахування до страхового стажу періодів трудової діяльності, надати уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики , письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи ,що передбачено Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637, або надати свідоцтво про шлюб або витяг Державного Реєстру актів цивільного стану громадян про зміну прізвища.

21.04.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повідомило позивачку листом № 0700-0207-8/25817 про результати розгляду її заяви та про прийняте рішення.

Вказаний лист з рішенням про відмову у призначенні пенсії отримано позивачкою 01.05.2024 року, що не заперечується відповідачем.

23.07.2024 ОСОБА_1 повторно подала заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону та додала рішення Мукачівського міськрайонного суду від 20.06.2024 р. у справі 303/4275/24 яким встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трудової книжки НОМЕР_1 , яка заповнена 05.12.1986 року на російській мові на ім`я « ОСОБА_2 » (перекреслено) « ОСОБА_3 » та диплому з відзнакою НОМЕР_2 від 24.06.1986 реєстраційний №6264, який заповнений на ім`я « ОСОБА_4 ».

За результатами розгляду поданої заяви 23.07.2024 р. та доданих до неї документів пенсію позивачці призначено з дати подання заяви відповідно до статті 45 Закону та абзацу 4 пункту 1.8 Порядку № 22-1.

Позивачка вважає, що має право на призначення пенсії з 04.03.2024 року, а дії відповідача щодо призначення пенсії з 23.07.2024 вважає протиправними, тому звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п.23 ч.І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно з ст.1 Закону № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному управлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частина 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV передбачає, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Порядок подання та оформлення документів для призначення і перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1(далі - Порядок №22-1). Відповідно до пункту 1.6. Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. За змістом пункту 1.7 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону. Органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями збирати необхідні для розгляду заяви особи (у тому числі щодо призначення пенсії) документи.

Аналіз положень вказаного Порядку дає підстави для висновку про те, що, встановивши, що до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, зобов`язаний письмово повідомити заявника про те, які документи необхідно подати додатково, та в заяві про призначення пенсії зробити відповідний запис. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 759/12575/15-а щодо аналогічних правовідносин.

Отже, у випадку виявленої відсутності необхідних документів для призначення особі пенсії, пенсійний орган має можливість вчинити дії, спрямовані на їх отримання від відповідних органів (осіб), або письмово повідомити заявника про необхідність подання додаткових документів.

Судом встановлено, що позивачка звернулася до відповідача з первинною заявою про призначення пенсії та необхідними документами 14.03.2024, тобто у межах трьох місяців досягнення пенсійного віку.

На вказану заяву позивача від 14.03.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 22.03.2024 року № 072050013692. У вказаному рішення було зазначено, про необхідність надання уточнюючих довідок, документів для зарахування періоду трудової діяльності та періоду навчання.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане рішення було направлено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області позивачу супровідним листом від 02.04.2024 року №0700-0207-8/21694. Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів отримання позивачем вказаного листа, про причини неможливості подання такого на виконання вимог ухвали суду від 01.01.2025 року відповідач не повідомив.

Отже, відповідачем не надано суду доказів письмового повідомлення заявника про необхідність подання додаткових документів.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач не перериваючи тримісячний термін з дати звернення з первинною заявою про призначення пенсії повторно звернулася до відповідача 23.03.2024 року долучивши до заяви додаткові документами.

За результатами розгляду поданої заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 02.04.2024 року № 072050013692, аналогічне за змістом попередньому рішенню від 22.03.2024 року № 072050013692.

Вказане рішення згідно листа відповідача від 21.04.2024 №0700-0207-8/25817 було направлено позивачу, водночас доказів на підтвердження дати отримання такого відповідачем суду не надано, а відтак, суд спирається на доводи наведені позивачем у позовній заяві щодо отримання такого 01.05.2024 року. Доказів на підтвердження отримання вказаного листа до 23.04.2024 року відповідачем суду не надано.

У подальшому, також у межах тримісячного терміну, позивачем 23.07.2024 року було подано заяву до територіального органу пенсійного фонду до якої долучено необхідні документи.

На підставі викладеного, суд вказує, що позивачем не переривався тримісячний термін подання додаткових документів із дня повідомлення про необхідність подання таких, відтак днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії 14.03.2024 року.

Суд вважає протиправними дії відповідача щодо призначення пенсії позивачу з 23.07.2024 року дати звернення із заявою, оскільки заява позивача від 23.07.2024 року по своїй суті є заявою про надання додаткових документів для призначення пенсії, а первинна заява про призначення пенсії подано позивачем 14.03.2024 року у межах трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку 04.03.2024 року.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що у випадку задоволення заяви про призначення пенсії від 14.03.2024 р., пенсія позивачу мала б бути призначена за днем досягнення пенсійного віку, оскільки первинне звернення відбулося в межах трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, а необхідні додаткові документи подані протягом трьох місяців із дня повідомлення про таку необхідність.

Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 по справі №209/2050/17 зазначає, що право особи на пенсію також не може залежати від встановлення усіх обставин, які мають значення для вирішення питання про призначення пенсії, і підлягає поновленню з моменту його виникнення, тобто з дня первинного звернення до пенсійного органу.

Отже, оскільки згідно з паспортними даними датою народження позивачки є ІНФОРМАЦІЯ_1 , а щодо призначення пенсії вона звернулась не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, днем, з якого має бути призначена пенсія за віком є 04.03.2024 року.

Зважаючи на це, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області №072050013692 від 31.07.2024 року, у частині дати призначення пенсії ОСОБА_1 з 23.07.2024 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області призначити, нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 04.03.2024 року.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідач не довів правомірності своїх дій, а судом встановлено право позивача на призначення пенсії з дати досягнення пенсійного віку, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, м.Ужгород, пл.Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063) - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області №072050013692 від 31.07.2024 року у частині дати призначення пенсії ОСОБА_1 з 23.07.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області призначити, нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 04.03.2024 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.) та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 (дві тисячі гривень) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору