Decision № 123726241, 25.11.2024, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 рокуСправа №160/25181/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.03.1994 по 28.02.1999 роки та зарахувати періоди роботи з 02.01.1992 по 30.06.1999 роки та з 01.07.1999 по 27.10.1999 роки, як роботу в особливо важких умовах праці по Списку №1.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 06.06.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи 01.03.1994 по 28.02.1999 роки та зарахувати до стажу роботи по Списку №1 періоди з 02.01.1992 по 30.06.1999 роки та з 01.07.1999 по 27.10.1999 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після призначення пенсії він продовжував працювати. В подальшому позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою зарахувати до страхового стажу період роботи по Списку №1 за період з 02.01.1992 по 30.06.1999 роки та з 01.07.1999 по 27.10.1999 роки і здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.03.1994 по 28.02.1999 роки, натомість відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні періодів і здійсненні перерахунку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/25181/24 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

16.10.2024 через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає наступне.

Позивач помилково вважає, що для обчислення пенсії береться виключно заробітна плата по довідці до 01.07.2000, проте чиним законодавством такий розрахунок не передбачений. При обчисленні розміру пенсії враховуються показники заробітної плати за даними системи персоніфікованого обліку, починаючи з 01.07.2000 в будь-якому випадку (стаття 40 Закону №1058-ІV).

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року;

Законодавець визначає певний перелік умов, при яких для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв, зокрема: за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами;

в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців.

З наведеного вбачається, що зарахування заробітної плати меншої тривалості (тільки за період з 01.03.1994 по 28.02.1999), чим за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року, чинним законодавством не передбачено.

До пільгового стажу за Списком №1 неможливо зарахувати періоди роботи з 02.01.1992 по 30.06.1999 та з 01.07.1999 по 27.10.1999, оскільки підприємство довідкою №17 від 02.06.2000 підтвердило право на пільгову пенсію за Списком №1 лише по 01.01.1992.

В трудовій книжці позивача за спірні періоди роботи відсутні відомості, що визначають прав на пенсію на пільгових умовах за Списком №1, а саме: не зазначено про характер виконуваної роботи, про зайнятість позивача на вказаних роботах повний робочий день, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, відсутня інформація про проведення атестації робочих місць.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 позивач перебуває на обліку вГоловному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і з 07.07.2000 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Коефіцієнт заробітку при призначенні пенсії складався із заробітної плати за період з 01.07.1994 по 30.06.1999 роки.

Після призначення пенсії позивач продовжував працювати, на підставі чого були здійсненні перерахунки пенсії, виходячи із заробітної плати за період з 01.07.2000 по 30.09.2007 роки.

Позивач звертає увагу на те, що за записами трудової книжки з 01.01.1992 по 27.10.1999 він продовжував працювати на посаді майстра по рентгено-гаммаграфування, яка відноситься до посад з особливо шкідливими умовами праці по Списку №1.

06.06.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.03.1994 по 28.02.1999; здійснити перерахунок та виплату пенсії зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.01.1992 по 27.10.1999 за Списком 1.

Листом від 09.07.2024 №39129-26917/Н-01/8-0400/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого ним страхового стажу та отриманої заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески.

При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера розраховується коефіцієнт страхового стажу (залежно від кількості відпрацьованих місяців) та коефіцієнт заробітної плати, який обчислюється шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за відповідний період у розрізі кожного місяця.

Страховий стаж заявника зарахований по 30.04.2012 складає 54 роки 6 місяців 4 дні в тому числі стаж роботи за Списком №1- 15 років.

Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% -0,54500 (54 роки х12 місяців + 6 місяців=654 місяців:12 місяців:100).

До стажу роботи за Списком №1 зараховано період роботи з 03.07.1977 по 01.01.1992 на підставі довідки про пільговий характер роботи від 02.06.2000 №17, виданої ККП «УКРЕНЕРГОЧОРМЕТ-І».

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від9 липня 2003 року №1058-IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За приписами ч.1 ст. 114 Закону України№1058-VІ право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон України № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах (Порядок №383).

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинними на період роботи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою КМУ від 12.08.1993 №637.

Статтею 62 закону України «Про пенсійне забезпечення»встановлено, щ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).

До трудової книжки вносяться, зокрема:

відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення (п. 2.2.Інструкції №58).

Відповідно до п. 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повиннібути підтверджені у карті оцінки умов праці робочогомісцяза результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (п. 20 Порядку №637).

Щодо позовних вимог в частині зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком 1 періодів роботи з 02.01.1992 по 30.06.1999 роки та з 01.07.1999 по 27.10.1999 роки, суд зазначає наступне.

З копій трудових книжок від 22.11.1967 і від 16.04.1993 вбачається, що ОСОБА_1 з 15.08.1977 ( наказ №152-к від 15.02.1977 ) по 30.06.1999 (наказ №115-к від 30.06.199) працював майстром дефектоскопистом рентгеногаммаграфування у Криворіжському спеціалізованому управлінні треста «Укренергочормет»;

З 01.07.1999 ( наказ №850/л від 16.07.1999) по 27.10.1999 (наказ №1273/л від 27.10.1999) майстром по рентгеногаммаграфуванню у Криворіжському державному гірничо-металургійному комбінаті «Криворіжсталь».

Вказана робота віднесена до позицій 12205000-1754а п. 5 «Інші роботи» розділу ХХІІ «Роботи з радіоактивними речовинами, джерелами іонізуючих випромінювань, берилієм і рідкоземельними елементами» робітники, постійно і безпосередньо зайняті на переносних установках радіоізотопної дефектоскопії (гамадефектоскопії) на просвічуванні матеріалів та виробів промисловості і будівництві Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.

Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року у справі №372/403/17.

Суд наголошує, що визначальним для призначення пенсії є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Пунктом 4постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників»передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Судтакож враховує, що постановою Кабінету Міністрів України(Порядок №442) від 01.08.1992 №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці і розроблені на виконання постанови №442 Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно п.4 Порядку №442 та підп.1.5 п. 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому, навіть не проведення або своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16 відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного у відповідача були відсутні підстави для відмови у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи позивача з 02.01.1992 по 30.06.1999 роки та з 01.07.1999 по 27.10.1999.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 06.06.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи 01.03.1994 по 28.02.1999 роки

Статтею 1 Закону №1058-ІVвизначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цимЗакономпенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цьогоЗаконуотримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

При цьому, відповідно дост. 27 Закону №1058розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

Згідно ч.2ст. 40 Закону №1058-ІVзаробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цьогоЗаконувраховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цьогоЗаконувраховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цьогоЗаконувраховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цьогоЗаконувраховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цьогоЗаконувраховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятоїстатті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»- за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цьогоЗаконувраховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цьогоЗаконувраховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цимЗакономза місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьоїстатті 24 цього Законудоплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьоїстатті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

Судом встановлено, що позивачу 07.07.2000 року призначено пенсію за віком, яку обчислено із врахуванням страхового стажу 54 роки 06 місяців 04 дні із застосуванням індивідуального коефіцієнту для обчислення 3,62167.

Відповідно до ч.4ст. 42 Закону №1058-ІVу разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першійстатті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першоїстатті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Позивачу , як працюючому пенсіонеру, перераховано пенсію за віком, виходячи із заробітної плати за період з 01.07.2000 по 30.09.2007.Коефіцієнт заробітку складав 3,62167.

Аналіз вищенаведених правових норм свідчить, що перерахунок пенсії позивача у зв`язку з продовженням роботи після призначення їй пенсії за віком, може бути здійснене:

виходячи із страхового стажу, здобутого до призначення позивачу пенсії за віком, тобто до 07.07.2000 року та з урахуванням заробітної плати (доходу), з якого така пенсія обчислювалася (абз. 1 ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV);

виходячи із страхового стажу, здобутого після призначення позивачу пенсії за віком, тобто після 07.07.2000 року та з урахуванням заробітної плати за період з липня 2000 року, зокрема й тієї, яка виплачувалася позивачу після призначення пенсії, коефіцієнт 3,62187 (абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV).

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 42 Закону України №1058-IV позивач мав право на перерахунок пенсії, у зв`язку із збільшенням страхового стажу. При цьому, як свідчать матеріали справи, після призначення пенсії, він працював з меншим заробітком, ніж той, з якого було визначено розмір його пенсії, а тому, не виявляв бажання здійснювати перерахунок з пенсії із додаванням як стажу, так і заробітної плати.

Всупереч положенням ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV відповідач перерахував пенсію позивачу із додаванням стажу та із зменшенням коефіцієнту заробітної плати до 3,62187.

Суд вважає, що пенсіонеру, при здійсненні перерахунку пенсії на підставі наведених положеньЗакону №1058-ІV, надано право обирати заробітну плату (дохід), зокрема, тої з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першійстатті 40 цього Закону.

Позивач, реалізуючи своє право на обрання заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія, просить обчислювати пенсію виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.03.1994 по 28.02.1999.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 29 червня 2022 року у справі №160/1052/19 Верховним Судом розглядалось питання визначення коефіцієнта заробітної плати для перерахунку пенсії особі, яка після призначення пенсії продовжила працювати.

Верховний Суд зазначив, що чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року відповідач повинен був брати до уваги заробітну плату (коефіцієнт), з якої була призначена пенсія.

Суд , враховуючи правовий висновок Верховного Суду вважає, що при перерахунку пенсії працюючого пенсіонера , із врахуванням до страхового його стажу періодів роботи, підлягає застосуванню найбільш вигідний показник індивідуального коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зарахування періодів роботи з 02.01.1992 по30.06.199 та з 01.07.1999 по 27.10.1999 та відмови позивачу у перерахунку пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.03.1994 по 28.02.1999.

Частиною 4 ст. 45 Закону № 1052 передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

З огляду нате, що із заявою про перерахунок пенсії за віком на підставі довідки про заробітну плату позивач до Пенсійного фонду звернувся 06.06.2024 , право на такий перерахунок у нього виникло з 01.06.2024.

Відповідно до вимогст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір в розмірі 1938,00 грн. згідно квитанції №ІD 9780-5533-3832-3347від 27.08.2024 за подання позову до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 969,00 грн.

Керуючись ст.ст.139,242-246,255,262,295 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії-задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.03.1994 по 28.02.1999 роки та зарахувати періоди роботи з 02.01.1992 по 30.06.1999 роки та з 01.07.1999 по 27.10.1999 роки, як роботу в особливо важких умовах праці по Списку №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.06.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи 01.03.1994 по 28.02.1999 роки та зарахувати до стажу роботи по Списку №1 періоди з 02.01.1992 по 30.06.1999 роки та з 01.07.1999 по 27.10.1999 роки.

В решті позовних вимогвідмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 969 (дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 00 коп..

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона