Decision № 123724198, 06.12.2024, Pyriatyn District Court of Poltava Oblast

Справа № 544/1310/24

пров. № 2/544/461/2024

Номер рядка звіту 69

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 грудня 2024 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді - Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання - Пірогова В.Г.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Панфілової Д.А. (діє на підставі ордера серія АХ № 1193572 від 18.06.2024 року),

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у м. Пирятин в режимі відеоконференцзв`язку у приміщенні суду по вул. Ярмарковій, 17, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Панфілова Дар`я Андріївна до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька,

у с т а н о в и в:

01 липня 2024 року представник позивача в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Пирятинського районного суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька. В обґрунтування своїх вимог вказала, що ОСОБА_1 є особою, яка досягла пенсійного віку й станом на дату подання позовної заяви не перебуває на обліку у пенсійному фонді України. Крім того, за станом здоров`я має ряд хвороб який унеможливлює його подальше працевлаштування. Хоча він досяг пенсійного віку, пенсію не отримує, оскільки органи Пенсійного фонду України відмовляють у призначенні йому пенсії. ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 . У домогосподарстві ОСОБА_1 зареєстровані ОСОБА_4 та син позивача ОСОБА_2 , який наразі фактично у домогосподарстві не проживає у зв`язку з проходженням військової служби за мобілізацією. ОСОБА_1 постійно перебував на утриманні власного сина, ОСОБА_2 . Згідно сповіщення сім`ї 09 серпня 2022 року ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Уди Богодухівського району Харківської області зник безвісти, місце його перебування невідоме. З дати зникнення ОСОБА_2 перестав надавати грошові кошти на утримання позивача, й останній залишився майже без засобів для існування. За приписами чинного законодавства ОСОБА_2 продовжує виплачуватись його військовою частиною грошове забезпечення як основне, так і додаткове, грошове забезпечення ОСОБА_2 у повному обсязі виплачується його офіційній дружині ОСОБА_3 . Незадовільний стан здоров`я позивача потребує значних фінансових витрат на лікування та підтримку належного стану здоров`я. Щомісяця позивач несе значні витрати на продукти харчування, ліки, засоби гігієни і сплату комунальних послуг. Відсутність грошової допомоги від сина позбавляє його можливості повноцінно задовольняти першочергові життєві потреби, що фактично ставить у скрутне матеріальне становище. У силу віку та стану здоров`я позивач позбавлений можливості працювати, доходів не має, у зв`язку з чим потребує допомоги з боку свого сина, який не має можливості добровільно надавати її з огляду на факт зникнення безвісти. Просить суд стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на його утримання у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, починаючи стягнення з дати пред`явлення позову і довічно.

Ухвалою суду від 22 липня 2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що коли син був удома, він йому допомагав. У нього двоє синів, військовослужбовці. Коли син воював, невістка жила у них, після того, як їх повідомили, що син пропав, вона через чотири дні з`їхала від них. Позивач сказав, що будуть шукати сина, але вона відповіла, що не потрібно шукати, привезуть у гробу. Вони з дружиною, увесь цей час шукають сина, пошуки коштують грошей, але будуть шукати до кінця. Гроші йому потрібні на лікування, оскільки після того, як пропав син, у нього дуже погіршився стан здоров`я, він звертався до лікарів. Він людина пенсійного віку, проте пенсію не отримує, оскільки у нього не вистачає 2 років стажу, є 27 рокі а потрібно 30. Купити його вони не можуть, так як на це потрібні кошти, вони рахували, що коли їх заплатити, то пенсійний зможе повенрути їм їх за два роки. Соціальне забезпечення йому, як пенсіонеру йому не вилачується. У своїй власності позивач має пай, який здає у оренду, орендна плата становить трохи більше 30 000 на рік. Дружина не працює, також має у володінні батьківський пай, але орендна плату отримує набагато меншу. Позивач бажає, що військов частина у якій служить син виплачувала йому грошове забезпечення.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги свого довірителя підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, пояснила, що з даною заявою звернулися до суду, бо це єдиний можливий спосіб на сьогодні захистити інтереси позивача. Його син, який постійно та на добровільній основі утримував позивача, перебуваючи на військовій службі, зараз перебуває у статусі зниклого безвісті. Нажаль відповідно до чинного законодавства усе грошове забезпечення отримує його дружина. Батько позбавлений можливості отримувати кошти, які постійно пересилав йому син. На підтвердження постійних виплат, сторона позивача, надала виписку з карткового рахунку офіційної дружини позивача, оскільки сам позивач немає банківських карток та рахунків, додатково долучили заяви свідків, засвідчені належним чином. ОСОБА_1 має комплекс хвороб, які унеможливлюють його подальше працевлаштування, нажаль зараз він не може отримувати пенсію, оскільки немає достатньо стажу. Станом на сьогодні позивач не може інакшим чином отримувати, а ні підтримку від держави, у зв`язку з непрацездатністю, а ні підтримку від сина, яку він постійно отримував до цього, дружина якого допомогу позивачу не надає, та і не повинна це робити. Зважаючи на статус його сина зниклого безвісти за особливих обставин і приписи чинного законодавства, він позбавлений можливості отримувати пенсію у зв`язку з втратою годувальника і отримувати виплати від військової частини, які до цього присилав йому син, що саме і стало підставою для звернення до суду. Крім відповідача у позивача є іще один син ОСОБА_5 , який за відомою їй інформацією проходить військову службу, також у нього є дружина.

Відповідач ОСОБА_2 (військовослужбовець) в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи містяться відомості про те, що останній вважається безвісти зниклим (а.с. 16, 73).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечувала з підстав викладених обставин у заяві (а.с. 80-87). Вважала за необхідне проінформувати суд про те, що її чоловік - відповідач ОСОБА_2 вважається зниклим безвісти з 09.08.2022 року.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , дружина позивача та мати відповідача, у судовому засіданні пояснила наступне. Зниклий син був їхньою довгоочікуваною дитиною тому для чоловіка він перший і найдорожчий син. Син закінчив університет, пішов служити, відслужив рік, повернувся і пішов у АТО. Кошти, які отримував, у свідка була картка, перераховував на утримання батька, на його лікування та на допомогу по господарству. Син одружився у 2020 році, має неповнолітню дитину. Будучи одруженим продовжував утримувати батька, купував ліки, часто приїжджав до них. До того часу, пока їхній син не пропав, син разом із невісткою проживали разом із нами, відносини були добрі. Неприязнь із невісткою виникла тоді, коли на 10 день вони отримали сповіщення, що він пропаб безвісті, невістка спакувала усі речі і поїхала від них. Свідок їй сказала, що ОСОБА_6 будемо шукати ОСОБА_7 , на що та відповіла, що життя продовжується, потрібно жити далі, і поїхала від них. З того часу вони неї ну дитину не бачии. Коли жили у двої із чоловіком, то свідок працювала, зароблених коштів вистачало і на лікування чоловіка. На двний час вона не працює, отримує пенсію у розмірі 2725 грн., які витрачає на лікування чоловіка, а їй допомагає менший син. Якби отримували кошти, як їм колисть допомагав старший син, то частину тримали для сина, а на частина витрачаласяб на лікування батька, який сказав, що він швидше помре, ніж визнає, що син загтнув. З позовом про стягнення аліментів на утримання батька позвалися саме до ОСОБА_7 , бо батько для нього завжди був на першому місця, а не мати. Менший син утримує матір, допомагає їй матеріально. Чоловік пенсію не отримує, бо не вистачає стажу, 2 роки, у нього лише 27 років. Стажу не вистачає, бо чоловік за станом здоров`я 2 роки до пенсії не праював. Соціальної допомоги теж не отримує.

Питання щодо допиту інших свідків було знято, так як забезпечити явку останніх до зали суду позивачем не представилося можливим, оскільки частина свідків мають похилий вік і за таном здоров`я не можуть прибути, а деякі перебувають за межами України.

Згідно ст.ст. 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб виникає спір.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом установлено, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 (а.с. 12, 94).

04 квітня 2022 року ОСОБА_2 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 на військову службу (а.с. 15).

Відповідно сповіщення сім`ї № 21 від 10.04.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 зник безвісти 09.08.2022 у районі населеного пункту Уди Богодухівського району Харківської області (а.с. 87).

Викладене також підтверджується Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих оставин № 20230802-60 від 02.08.2023 (а.с. 18-19).

Відповідно довідки Грабарівського старостинського округу виконавчого комітету Пирятинської місткої ради Полтавської області № П 21500 від 01.08.2023 ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_1 , за даною адресою також зареєстровані його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_2 (а.с. 11).

ОСОБА_1 досяг пенсійного віку, проте листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.12.2023 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника за безвісті зниклого сина ОСОБА_2 , за результатами розгляду якого за принципом екстериторіальності, винесено рішення про відмову у призначенні пенсії. Крім того Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення №164650003571 від 25.10.2023 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 загального страхового стажу не менше 30 років, призначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне сирахування» (а.с. 60).

Відповідно відповіді начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 на службовий лист ІНФОРМАЦІЯ_2 вих. № 2299/220 від 18.03.2024 стосовно солдата ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зник безвісти 09.08.2022, командування військової частини НОМЕР_1 , грошове забезпечення та додаткові види грошового забезпечення належні солдату ОСОБА_10 нараховуються та виплачуються громадянці ОСОБА_3 (перша черга виплат), між якими укладено шлюб, відповідно черговості виплати грошового забезпечення сім`ї військовослужбовця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2013 № 884 та розділом ХХХ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260. ОСОБА_1 , як особа, що перебуває на утриманні військовослужбовця, йогобатько, відноситься до третьої черги виплат ( а.с. 62).

ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_2 , від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 85-86).

Відповідно довідки № 912/6279 від 03.11.2023 виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно чинного законодавства та згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.09.2022 № 234, належне грошове забезпечення та додаткова винагорода солдата ОСОБА_2 , який вважається зниклим безвісти з 09.08.22 здійснювалося на картковий рахунок дружини ОСОБА_3 за період з 09.08.2022 по 31.07.2023 (а.с. 61).

Єдиним джерелом існування і доходу позивача є дохід від надання у оренду СТОВ «ДРУЖБА - НОВА» та ПП «Сосова» земельних ділянок (а.с. 63-64, 104).

Відповідно копії запису акта про народження № 4 від 04.06.1999 у ОСОБА_1 такоє є син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 65).

Що стосується наданих позивачем, як письмові докази, пояснення свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (а.с. 22-45) то на думку суду вони не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами, оскільки відібрані з порушенням норм ЦПК.

Відповідно до ст. 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Обов`язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в статті 51 Конституції України. Згідно з частиною першою статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Обов`язок повнолітніх дітей утримувати батьків чинним законодавством не пов`язується з працездатністю дітей і їх можливістю надавати батькам матеріальну допомогу та виникає на підставі сукупності наступних умов: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); непрацездатність матері, батька (тобто вони є особами, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» або особами з інвалідністю); потреба матері, батька в матеріальній допомозі.

При цьому законодавець вказує, що аліментні зобов`язання можуть бути лише за наявності всіх умов, відсутність хоча б однієї умови може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Як встановлено у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем, який з 09.08.2022 року під час виконання бойового завдання у н.п. Уди Богодухівського району Харківської області - зник безвісти.

Відповідно до Постанови КМУ від 30.1.2016 року № 884 затверджено Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх. Така виплата грошового забезпечення здійснюється в даному випадку дружині ОСОБА_3 . Як встановлено з пояснень позивача та свідка ОСОБА_4 їм про це відомо.

Грошове забезпечення - це сукупність гарантованих державою виплат, які надаються військовослужбовцям за виконання ними військових обов`язків. Метою грошового забезпечення є забезпечення належного рівня життя військових та їхніх сімей. Основи грошового забезпечення регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також іншими нормативно-правовими актами, які враховують складність, інтенсивність і ризикованість військової діяльності.

Відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884, грошове забезпечення членам сімей безвісно відсутніх військовослужбовців виплачується за їх заявою військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.

Враховуючи вищевикладене, встановлено, що грошове забезпечення є оним із видів компенсації, що виплачуються родині за відсутність годувальника.

Основним при визначенні суми аліментів є розмір офіційного доходу (усіх його видів) платника податків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. N 146 затверджено Перелік видiв доходiв, якi враховуються при визначеннi розмiру алiментiв на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

Таким чином, такий вид доходу, як грошове забезпечення яке виплачується родині безвісти зниклого військовослужбовця, переліком не передбачено.

Крім того, як було встановлено у судовому засіданні, відповідно до копії паспорта позивача, копії запису акта про народження № 5 від 05.05.1992 та копії запису акта про народження № 4 від 04.06.1999 ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 9, 94-95).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухове майно позивач ОСОБА_1 має у власності паї, що передані у оренду СТОВ «ДРУЖБА - НОВА» та ПП «Сосова» та за які проводиться орендна плата позивачу (а.с. 104).

При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги (постанова Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 212/1055/18-ц).

Дослідивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, суд не вбачає підстави для задоволення позову.

При вирішенні питання про судові витрати, суд приймає до уваги предмет вказаного спору, наслідки його розгляду судом, а тому вважає за необхідне застосувати положення ч. 6 ст. 141 ЦПК України. Оскільки позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору за категорією спору відповідно до Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 1211 гривні 20 копійок має бути компенсований за рахунок держави за правилом ч. 6 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 76, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Панфілова Дар`я Андріївна до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька - відмовити.

Судовий збір компенсовати за рахунок держави за правилом ч. 6 ст. 141 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду безпосередньо подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.12.2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований та мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області 13.10.1997.

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований у АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 , виданий Пирятинським РВ ГУМВС України в Полтавській області 11.07.2008, РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована та мешканка АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_6 , виданий 04.09.2020, орган, що видав 7118, РНОКПП НОМЕР_7 .

Суддя Ю.О.Ощинська