Court ruling № 123718720, 12.12.2024, Mykolaiv District Court of Lviv Oblast

Провадження №1-кп/447/51/24 Справа №447/2436/22

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу

12.12.2024 Миколаївський районний суд Львівської області в складі

головуючої судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в м. Миколаєві Львівської області в межах об`єднаного кримінального провадження № 12022141250000289 від 25.08.2022 клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новий Розділ Львівської області, громадянина України , неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, крайній раз 12.04.2016 вироком Галицького районного суду м.Львова за ч.3 ст.187, ч.2 ст.263, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, який 01.04.2022 звільнений з місць позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186 КК України, ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України

з участю прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

встановив:

У провадженні Миколаївського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України .

Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 терміну дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів без визначення застави.

Подане клопотання мотивує тим, підставою продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 186 КК України, та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання відповідним ризикам.

Зокрема, наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду свідчить те, що він санкція кримінального правопорушення, в якому його обвинувачують, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Крім цього, обвинувачений за місцем проживання характеризується типово, не працевлаштований, на утриманні нікого немає, що свідчить про відсутність в нього стійких соціальних зв`язків.

Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки останній неодноразово судимий, а крайній раз 12.04.2016 вироком Галицького районного суду м. Львова за ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, який 01.04.2022 звільнений з місць позбавлення волі. Також, застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки обставини вчинення ним злочину свідчать про неможливість застосування до нього запобіжних заходів, передбачених ст.ст. 179,181 КПК України, тобто особистого зобов`язання і домашнього арешту, так як вищевикладені обставини в їх сукупності вказують на те, що у разі застосування до нього вказаних запобіжних заходів такі ним з високою ймовірністю можуть бути порушені.

Крім того, застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді особистої поруки є неможливим, оскільки немає таких осіб, які б висловили згоду на надання суду відповідного письмового зобов`язання.

Також, з урахуванням вищевикладених обставин, а також того, що обвинувачений ОСОБА_3 непрацевлаштований та немає достатніх грошових засобів для внесення застави, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, пов`язаного із застосуванням насильства, як і є недоцільним самостійне застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, передбаченого ст. 182 КПК України, а тому прокурор просить суд не визначати розмір застави.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив таке задовольнити.

Обвинувачений та захисник щодо розгляду клопотання покладаються на розсуд суду .

Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом враховуються положення ст.178 КПК України, згідно з якими суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, визначенні даною статтею, зокрема вік обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, рід занять, тяжкість злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 25.10.2024 обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, до 23.12.2024 включно.

Ризики, зазначені в ухвалі суду від 25.10.2024 про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати, ОСОБА_3 може переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім цього, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується типово, не працевлаштований, неодружений, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків. Разом з тим суд враховує, що обвинуваченому інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України під час застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

З врахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , тяжкості інкримінованого йому діяння, віку та стану його здоров`я, відсутності жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Так як ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, суд вважає за доцільне не визначати розмір застави.

Керуючись ст. 182, 183, 184, 331 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 09.02.2025 включно без визначення розміру застави з утримання у ДУ "Львівська установа виконання покарань №19", що знаходиться за адресою: м. Львів вул. Городоцька, 20.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_4 .

Ухвала, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1