Decision № 123717671, 12.12.2024, Mizhhiria District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 302/1529/24

2/302/445/24

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.12.2024 селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє Кожухівський Я.І., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 25119 грн,-

В С Т А Н О В И В:

17.10.2024 року представник позивача в його інтересах подав суду вищенаведений позов. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 04.07.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6830998 (далі-кредитний договір). 13.02.2024 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №13022024. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №13022024 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 25119 грн. Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. Позивач зазначає, що відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором у розмірі 25119 грн. Враховуючи вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором та понесені ним судові витрати.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18.10.2024 року прийнято позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, як і будь-які інші заяви та клопотання.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

04.07.2023 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту №6830998, за яким ТОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором; сума кредиту складає 9 000 грн, тип кредиту кредит, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

13.02.2024 року позивач та ТОВ «Авентус Україна» уклали договір факторингу №13022024, за умовами якого позивач зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а ТОВ «Авентус Україна» відступити позивачу право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Авентус Україна»; перелік боржників, підстави виникнення право грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №13022024 від 13.02.2024 року позивач та ТОВ «Авентус Україна» уклали цей акт про те, що на виконання п.1.2 договору факторингу №13022024 від 13.02.2024 року, ТОВ «Авентус Україна» передав, а позивач прийняв реєстр боржників кількістю 6284, після чого з урахуванням п.1.2 договору факторингу №13022024 від 13.02.2024 року, від ТОВ «Авентус Україна» до позивача переходять права вимоги заборгованості від боржників і позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №13022024 від 13.02.2024 року ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , входить до реєстру боржників до договору факторингу №13022024 від 13.02.2024 року, його заборгованість дорівнює 25119 грн.

Станом на 31.08.2024 року у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором №6830998 від 04.07.2023 у загальному розмірі 25119 грн, що складається: з суми заборгованості за основною сумою боргу 9000 грн та суми заборгованості за відсотками 16119 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №6830998 від 04.07.2023 року за період з 13.02.2024 по 31.08.2024.

Суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості як належний доказ по справі, оскільки будь-яких доказів на спростування такого відповідачем не надано.

Частиною 1, 2 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З огляду на те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконав, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №6830998 в розмірі 25119 грн.

Крім цього, позивач просить стягнути на його користь з відповідача судові витрати.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 3028 грн.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вимога ч.8 ст. 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Так як позивач не подав суду жодних доказів на підтвердження витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, суд приходить до висновку, що такі витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ-35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором №6830998 в розмірі 25119 грн, з яких: 9000 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу; 16119 грн- сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 3028 грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Суддя: В. П. Кривка