№ 12333404, 28.10.2010, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-9550/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Борисюк Л.П.,

Суддів: Ключковича В.Ю.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Чернігівбуд»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова до Відкритого акціонерного товариства «Чернігівбуд»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

Позивач УПФ України в Деснянському районі м. Чернігова звернулось з позовом до ВАТ «Чернігівбуд»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за грудень 2008 року лютий 2009 року в розмірі 114577,91 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2009 року позов задоволено, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Чернігівбуд»(м. Чернігів, вул. Мстиславська, 9, код 14236516) на користь управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 114577 (сто чотирнадцять тисяч птсот сімдесят сім) грн. 91 коп. на р/р 25609303051155 в ОПЕРВ ЧОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», код 21395284, МФО 353553.

На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та допущені порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід скасувати з наступних підстав.

З урахуванням положення п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу, в звязку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовою колегією, що відповідач ВАТ «Чернігівбуд»зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 23.06.2005 року та взято на облік як платника страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування на загальних підставах з 08.04.1999 року за № 25050314. З наявної в матеріалах справи копії проведеного позивачем розрахунку заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за грудень 2008 року лютий 2009 року, у відповідача виникла заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 118 194,91 грн.

Задовольняючи позовні вимоги УПФ України в Деснянському районі м. Чернігова, суд першої інстанції посилався на те, що вимога позивача про сплату боргу зі страхових внесків в сумі 11194,91 грн. була отримана відповідачем та у встановленому законом порядку не оскаржувалась, а борг сплачено частково в розмірі 3 617,00 грн. При цьому, суд першої інстанції вважав встановленим те, що станом на 22.05.2009 року заборгованість ВАТ «Чернігівбуд»по сплаті страхових внесків за грудень 2008 року лютий 2009 року становить 114 577,91 грн., тому прийшов до остаточного висновку щодо обгрунтованості заявленого позову та вважав за можливе стягнути з відповідача суму заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за грудень 2008 року лютий 2009 року в розмірі 114577,91 грн.

Проте, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може з огляду на слідуюче.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

Статтею першою вказаного Закону передбачено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 цього ж Закону встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Вимогами статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Законом який визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлює відповідальність субєктів переказу є Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Відповідно до статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; розрахунковий чек; платіжна вимога; меморіальний ордер.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції грубо порушено вимоги п. 1 ч. 1 ст. 128 КАС України, згідно з яким, суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки.

Оскільки з наявної в матеріалах справи копії повістки слідує, що дата судового засідання зазначена в повістці 25 червня 2009 року (а.с. 22), тому колегія суддів не може визнати те, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи 24 червня 2009 року, а відтак суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо можливості розглядати справу за відсутності представника відповідача, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи те, що апелянтом були надані копії платіжних доручень, якими підтверджено той факт, що станом на 24 червня 2009 року, тобто на час розгляду цієї справи в суді першої інстанції, у ВАТ «Чернігівбуд»заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування перед позивачем за грудень 2008 року лютий 2009 року становила 25912,32 грн., а станом на день розгляду даної справи Київським апеляційним адміністративним судом, відповідачем вказана заборгованість сплачена в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних платіжних доручень.

За таких умов, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково вважав встановленою ту обставину, що у відповідача є заборгованість по сплаті страхових внесків за грудень 2008 року лютий 2009 року в сумі 114577,91 грн., тому судом першої інстанції зроблено хибний висновок про можливість задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача суму заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за грудень 2008 року лютий 2009 року в розмірі 114577,91 грн.

Вимогами статті 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а допущені порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а відтак, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, оскаржувана постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2009 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі, яким слід в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207 КАС України -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Чернігівбуд»задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року скасувати та постановити у справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту підписання, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий суддя: ______Л.П. Борисюк

Судді:______В.Ю. Ключкович

______Н.М. Літвіна