Справа № 1-73 2007 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2007 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді Берегового О.Ю.
при секретарі Нечипорук Т.В.
з участю прокурора Грималюка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Тульчині кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українки, гр-ки України, уродженка с Губник Гайсинського району Вінницької області, жителька АДРЕСА_1, освіта середня-спеціальна, одружена, працюючої в ПП «O.L.K.A.R. Фарма-Сервіо: фармацевтом, раніше не судиму, у вчиненні злочин} передбаченого ст. 321 ч. 2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
28.07.2006 року ОСОБА_1працюючи по контракту фармацевтом аптечного кіоску, який знаходиться в м Тульчині, вул. Леніна 39, ПП „O.L.K.A.R. Фарма - Сервіс" і будучи ознайомлена з наказом № 344 МОЗ України „Про затвердження переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів" та порядком їх відпуску, порушила встановлені правила відпуску сильнодіючих лікарських засобів, відпустивши без рецепта лікаря, громодянці ОСОБА_2 лікарський засіб, який згідно висновку спеціаліста № 1400 від 02.08.2006 року та висновку експерта №1062 від 15.08.2006 є сильнодіючим лікарським засобом „Гідазепам". В цей же день, 28.07.2006 року, придбаний сильнодіючий лікарський засіб „Гідазепам" у ОСОБА_2. було вилучено працівниками міліції.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1. свою вину в скоєні інкримінованого їй злочину визнала повністю та детально пояснила суду про обставини його вчинення. У вчиненому щиро розкаялась.
У відповідності до вимог ст. 299 КПК України докази, зібрані по справі
в судовому засіданні не досліджувались.
Суд, вивчивши зібрані по справі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина підсудної ОСОБА_1. в порушенні правил відпуску сильнодіючих лікарських засобів, що не є наркотичними або психотропними речовинами, в судовому засіданні повністю доведена і її дії слід кваліфікувати за ст. 321 ч. 2 КК України.
Вирішуючи питання про покарання підсудної, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, а також особу підсудної, яка за місцем проживання характеризується позитивно та вперше притягується до кримінальної відповідальності.
До обставин, що пом'якшують відповідальність підсудної суд відносить щире каяття в скоєному злочині.
Обставин, що обтяжують відповідальність підсудної судом не встановлено.
З врахуванням наведених обставин, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення підсудної та подальшого попередження скоєння нею нових злочинів буде покарання у вигляді сплати штрафу.
З підсудної також підлягають стягненню судові витрати за проведення хімічних досліджень.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ст. 321 ч. 2 КК України і призначити їй покарання у вигляді штрафу в сумі п'ятсот десять гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України у Вінницькій області, рахунок № 35227002000019 код 24525055, банк УДК у Вінницькій області за проведення хімічних досліджень № 1400 та № 1062 376,60 грн.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
Речовий доказ - блістер з дев'ятьма таблетками сильнодіючого лікарського засобі «Гідазепам», які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.
The court decision No. 1232913, Tulchyn District Court of Vinnytsia Oblast was adopted on 13.02.2007. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 1-73/2007. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: