Decision № 123265665, 21.11.2024, Obolonskyi District Court of Kyiv City

21.11.2024 Справа № 756/11967/24

Справа № 756/11967/24

Провадження № 2/756/5184/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Тихої О.О.,

секретаря судового засідання Косянчук Н.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Сіщук Володимир Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову зазначила, що 09.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис № 121159 про стягнення з неї як з боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») грошових коштів у сумі 8 177,00 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису 01.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Сіщуком В.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2.

Вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України, а отже наявні всі підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне.

Так, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. при вчиненні виконавчого напису нехтував чинними нормами діючого законодавства, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, оскільки перед вчиненням оскаржуваного виконавчого напису не перевірив безспірність суми боргу, а також існування будь-якої заборгованості. При цьому, вказаний виконавчий напис вчинений не на нотаріально посвідченому договорі, як того вимагає законодавство, та вказаний кредитний договір взагалі не укладався позивачем. Крім того, нотаріусом не враховано, що пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14 - визнано незаконним та нечинним. Зазначила, що жодних письмових вимог відповідача щодо усунення нею порушень щодо сплати кредиту вона не отримувала.

Ухвалою судді від 27.09.2024 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Позивач судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутност, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надіслав до суду відзив, у якому просив розглянути справу за його відсутності, позов визнав повністю. Розподіл судових витрат просив здійснити відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 09.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис № 121159 про стягнення з ОСОБА_1 як з боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») грошових коштів у сумі 8 177,00 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису 01.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Сіщуком В.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно п.19 ст.34 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до п. п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

Безспірний борг - це борг, що визнається боржником та кредитором і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника вимога кредитора вважається безспірною.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року затверджено Перелік документів (далі - Перелік), за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Постановою Кабінету Міністрів України, №662 від 26.11.2014 року внесено зміни до вказаного Переліку та доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом « Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», відповідно до якого для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору;б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.»

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14, яку ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, залишено без змін, визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Отже, на момент вчинення виконавчого напису набрало чинності судове рішення, яким визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України, № 662 від 26.11.2014 року, якою доповнено Перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Вказана обставина дає змогу дійти висновку про те, що вчинений виконавчий напис для стягнення боргу з позивача вчинений на правочині, що не передбачає звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів, оскільки на момент його вчинення зміни до Переліку, якими було запроваджено можливість вчинення виконавчих написів по стягненню заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин, було визнано нечинними судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Крім того, слід зазначити, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16).

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 не погоджується з сумою заборгованості, більш того, зазначила, що жодного кредитного договору з відповідачем не укладала, а отже не вважає заборгованість, заявлену відповідачем до стягнення, безспірною.

Вказані доводи позивача визнані відповідачем.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису № 121159, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості у сумі 8 177,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 1 211,20 грн.

Враховуючи, що відповідач визнав позов, що стало підставою для ухвалення рішення суду про задоволення позову, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору за подання позовної заяви, що становить 605,60 грн., а іншу частину у розмірі 605,60 4 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Сіщук Володимир Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 121159, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 09.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості у сумі 8 177,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до квитанції № 1718-4581-8490-9961 від 19.09.2024 року на р/р UA718999980313111206000026006 , ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача ГУК у м. Києві/Оболон. р-н/22030101.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ - 40340222, місцезнаходження: м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Сіщук Володимир Васильович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 28/2, оф. 115.

Суддя О.О. Тиха