№ 12100504, 20.10.2010, Zakarpattia District Administrative Court

Cправа № 2а-2041/10/0770

Ряд стат. звіту № 6.6.4

Код - 04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І

при секретарі судового засідання Рибак Т.В.

за участю представників

позивача: Вередюк В.М. (довіреність від 20.08.2010 року № 3452/10-16)

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Тячівському районі до Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню про стягнення податкового боргу у сумі 9732,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 25 жовтня 2010 року.

Державна податкова інспекція у Тячівському районі (далі позивач, ДПІ у Тячівському районі) звернулася до суду з позовом до Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню (далі відповідач, Солотвинське КПВП), яким просить стягнути податковий борг у сумі 9732,00 грн. по податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 9732,00 грн.

Відповідач письмове заперечення проти позову з належними доказами не подав, свого представника в судові засідання не направив, не повідомив суд про причини не прибуття, хоча належним чином був повідомлений судом про відкриття провадження у справі, про дату, час і місце розгляду даної справи. Згідно поданої позивачем довідки з ЄДРПОУ, Солотвинське КПВП зареєстроване за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. 30 років Воз'єднання (без номера), тобто за адресою, що вказана в позовній заяві та на яку направлялася кореспонденція суду. Отже, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та справа вирішується за відсутності представника відповідача, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України та статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" кожен зобовязаний сплачувати податки, збори, інші обовязкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до абзацу 1 п.5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями, далі Закон 2181) податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Згідно абзацу 2 п.5.1. ст. 5 Закону 2181 зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу такого платника (пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону 2181).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, Солотвинське КПВП подало до ДПІ у Тячівському районі податкову декларацію по податку на додану вартість за березень 2010 року (подано 20.04.2010 року вх. № 10612), та згідно поданої декларації, сума ПДВ, що підлягає сплаті, становить 9895,00 грн.

Податковий борг відповідача по сплаті до бюджету заборгованості по податку на додану вартість у сумі 9732,00 грн. (з врахуванням наявної переплати по ПДВ у сумі 163,00 грн.) підтверджений матеріалами справи, зокрема, податковою декларацією по податку на додану вартість за березень 2010 року, копіями першої та другої податкових вимог (з доказами отримання відповідачем).

Оскільки вищезазначену суму податкового боргу відповідачем не оскаржено в адміністративному або судовому порядку та добровільно до держбюджету не сплачено, позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі ст. 3 Закону 2181. Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Законом України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Тячівському районі до Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню про стягнення податкового боргу у сумі 9732,00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню (Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. 30 років Воз'єднання (без номера) код 32076285) до державного (місцевого) бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації податковий борг у сумі 9732,00 грн. (дев'ять тисяч сімсот тридцять дві гривни) по податку на додану вартість.

3.Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С. І. Рейті