Decision № 120764962, 23.07.2024, Kolomyia City and District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 346/1508/24

Провадження № 2/346/1021/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

з участю: секретаря Романчук Л.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Позовні вимоги мотивовні тим, що 01 березня 2003 року позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 у виконкомі Печеніжинської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, про що зроблено відповідний актовий запис №4.

Від спільного подружнього проживання у них народилось троє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З початку спільного проживання у них були нормальні сімейні відносини, однак з часом такі погіршились. Вона позивач з відповідачем виявились людьми різних характерів та поглядів на життя, оскільки не змогли дійти згоди навіть при вирішенні простих побутових питань.

Протягом останнього часу сімейне життя між ними ще більше погіршувалося і на даний час вони фактично припинили шлюбні відносини.

Відповідач матеріально дітей належним чином не забезпечує та в добровільному порядку матеріальної допомоги на їх утримання не надає.

Позивач вказує, що їй важко самостійно утримувати дітей, вони ростуть, потребують покращеного харчування, забезпечення одягом та всім іншим, що є необхідним для забезпечення нормального їх рівня життя.

Зазначила, що відповідач на даний час працює неофіційно і отримує високі доходи. Стан здоров?я та матеріальне становище відповідача дають йому можливість сплачувати аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 3000 щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття. Просить, стягнути з відповідача ОСОБА_2 , на її позивача ОСОБА_1 користь, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 3000 щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач у судове засідання не з?явилась, разом із позовною заявою подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, позов підтримує та не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з?явився, однак його представник адвокат Ломничук Юрій Юрійович подав до суду клопотання, в якому прохав розгляд справи провести без його та відповідача участі, згідний сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі по 2000 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України ) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення позивача, враховуючи часткове визнання позову відповідачем, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.

Сторони по справі з 01.03.2003 р. перебувають у шлюбі, що стверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 01.03.2003 р. у виконкомі Печеніжинської селищної ради, актовий запис №4 (а.с.4).

За час подружнього життя, у сторін народились діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5-7).

Відповідач матеріально дітей належним чином не забезпечує та в добровільному порядку матеріальної допомоги на їх утримання не надає.

Позивачу важко самостійно утримувати неповнолітніх дітей, які ростуть і потребують покращеного харчування, забезпечення одягом та всім необхідним для забезпечення нормального їх рівня життя та рорзвитку.

Доказів про отриманя відповідачем доходів суду не надано.

Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України Про охорону дитинства ).

Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (надалі - СК України ) визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України).

Відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов`язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 1 статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з пунктами 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно .

Порядок визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі визначено статтею 184 СК України.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період (частина 1 статті 184 СК України).

Водночас вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів в розмірі по 3 000 грн. на кожну дитину щомісячно є завищеним. Позивачем, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами можливість сплати відповідачем аліментів у заявленому розмірі.

Враховуючи вищевикладене, вимоги чинного законодавства України, виходячи з інтересів неповнолітніх дітей, суд дійшов висновку про доцільність стягнення з відповідача аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 2000 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття з моменту звернення до суду з цим позовом, оскільки даний розмір аліментів на думку суду відповідатиме інтересам дітей, а також відповідатиме обов`язку батька на утримання дітей.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище сторін зокрема і те, що діти проживають разом з позивачем. Також судом враховано, що відповідач є працездатною особою і спроможний платити аліменти на утримання дітей. Доказів, які б спростовували вищевказане, відповідачем суду подано не було, а судом таких обставин не встановлено.

Визначений судом розмір аліментів у розмірі 2000 гривень на кожну дитину відповідного віку до досягнення ними повноліття за висновком суду, є обґрунтованим та доцільним з точки зору віку, стану здоров`я та матеріального становища дітей, а також з точки зору стану здоров`я, матеріального становища та сімейних обставин відповідача.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», установити з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;

Відповідно до вимог статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи матеріальне становище сторін та те, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дітей при визначенні розміру аліментів, розмір витрат на утримання дітей, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 щомісячно в розмірі по 2000 грн. на кожну дитину відповідного вікудо досягнення повноліття, з моменту звернення до суду з цим позовом з 26 березня 2024 року до досягнення повноліття, а в решті слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. з відповідача в дохід держави.

На підставі вищенаведеного, ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України Про охорону дитинства, ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік , п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів, керуючись ст.ст.11, 88, 174, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень на кожну дитину, починаючи з 26 березня 2024 року до досягнення дітьми повноліття.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету:22030106 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Беркещук Б. Б.