Справа №: 343/996/24
Провадження №: 3/343/447/24
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2024 року м. Долина
Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:
головуючого судді Андрусіва І.М.,
з участю: секретаря судового засідання - Нікіфорової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП України в Івано - Франківській області про притягнення до адмiнiстративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого верстатником у ФОП « ОСОБА_2 », неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Воробця Р.М.,
ВСТАНОВИВ:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
Правопорушення вчинено при таких обставинах.
01 травня 2024 року о 23.03 год., в с. Шевченкове, по вул. Липова, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ», моделі «2106», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу «Драгер 6810». Тест №12848. Результат огляду 0,83‰. Чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:
у судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, пояснив, що транспортним засобом він не керував, а водієм був ОСОБА_3 .
Захисник ОСОБА_1 адвокат Воробець Р.М. у судовому засіданні просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у діях ОСОБА_4 . Зазначив, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Водієм був ОСОБА_3 , що останній і підтвердив у судовому засіданні. Також було порушено процедуру огляду, оскільки ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров`я.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснив, що в той день він керував транспортним засобом. Під час руху, в автомобілі закінчився бензин, а тому він припаркувався і пішов до знайомого по бензнин. Коли він керував транспортним засобом поліції не було.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні надав пояснення аналогічні свідка ОСОБА_3 .
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка поліцейський ОСОБА_6 суду пояснив, що 01.05.2024 здійснюючи патрулювання було виявлено транспортний засіб марки «ВАЗ», моделі «2106», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 . Після зупинки даного транспортного засобу, в ході спілкування із водієм ОСОБА_1 в нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. На вимогу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного, водій ОСОБА_1 , погодився, результат був позитивним. З даним результатом ОСОБА_1 погодився і відмовився від доставлення його до закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду. Жодинх заперечень про те, що він не керував трансопртним засобом, водій ОСОБА_1 не заявляв.
ІІI. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та оптичний диск із відеозаписами:
не зважаючи на невизання вини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 585742 від 01.05.2024, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке ставиться у вину ОСОБА_1 . Посвідчення водія не вилучалось, від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився. Зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлений та копію такого отримав, що засвідчив власним підписом (а.с. 1);
- роздруківкою результату з приладу «Drager» alkotest 6810, відповідно до даних якої, тест на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проведено о 23.08 год 01.05.2024. Результат тесту №12848 0,83‰. На роздруківці наявний підпис ОСОБА_1 (а.с. 2);
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, огляд ОСОБА_1 проведений 01.05.2024 у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, нечітка вимова слів. Результат огляду - 0,83‰. З даним результатом ОСОБА_1 згоден, що засвідчив власним підписом (а.с. 3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння в КНП «Долинську БЛ» від 01.05.2024. Проїхати в медичний заклад ОСОБА_1 відмовився (а.с. 4);
- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/477, яке чинне до 04.10.2024, відповідно до якого, газоаналізатор Alcotest 6810 зав. №АRBE-0058 відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 (а.с. 5);
- оптичним диском (а.с. 8), на якому містяться три відеозаписи. На першому відеозаписі із відеореєстратора патрульного автомобіля поліції «VID_20240502_022855_302» видно, як на зустріч патрульному автомобілю поліції рухається транспортний засіб марки «ВАЗ», червоного кольору. За допомогою проблискових маячків синього і червоного кольору, даний транспортний засіб було зупинено. Автомобіль зупинився на обочині дороги, із лівої сторони. Із-за керма виходить водій ОСОБА_1 (23:04:09 год), відкриває багажник, бере пляшку із бензином і заливає його в бак автомобіля. Із другого відеозапису «0000000_00000020240501221009_0032» встановлено, як водій ОСОБА_1 пояснює поліцейським, що їде з роботи. В ході спілкування із водієм ОСОБА_1 поліцейським було виявлено в останнього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. ОСОБА_1 пояснив, що «багато вживав» алкогольних напоїв день перед тим, оскільки 01.05.2024 у нього мав бути вихідний день, однак він вимушений був їхати на роботу. На вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 погодився. Після чого, останньому було роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, проінформовано про порядок застування спеціального технічного засобу «Драгер», надано герметично упакований мундштук та здійснено контрольний замір. Результат огляду 0,83‰. З даним результатом водій ОСОБА_1 погодився, від проходження огляду в медичному закладі відмовився. При цьому, поліцейським було роз`яснено водію ОСОБА_1 його право пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, в медичному закладі (у разі відмови від огляду на місці або у разі незгоди із результатом такого огляду на місці зупинки транспортного засобу) або відмовитись від огляду. У подальшому було складено адміністративні матеріали, ознайомлено з ними ОСОБА_1 та вручено копії таких.
ІV. Оцінка суду:
заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, покази свідків, оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Під всебічним, повним та об`єктивним з`ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допиту свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ст. 7 КУпАП, передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Cуд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначає, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає позбавлення прав на управління транспортним засобом розглядається Європейським Судом як кримінально - правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті для здійснення діяльності».
Визнання кримінально - правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.
Зокрема, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право на участь у судовому засіданні, право на захист своїх інтересів за допомогою професійного захисника, право на надання доказів та пояснень щодо висунутого обвинувачення, оскарження судових рішень.
Як зазначено в п 1.9. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п. 2.9. а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надано: протокол про адміністративне правопорушення, роздруківку приладу «Драгер», акт огляду, направлення на огляд до закладу охорони здоров`я, оптичний диск із відеозаписами та інші матеріали, які є належними та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини, які мають істотне значення.
Доводи захисника адвоката Воробця Р.М. в частині того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом суд відхиляє, вважає їх способом захисту, з огляду на таке.
Відповідно до абз. 3 п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
При цьому, само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом повністю підтверджується оглянутим в судовому засіданні оптичним диском із відеозаписами. Так, із відеозапису з назвою «VID_20240502_022855_303» (23:03:50 год), судом встановлено, як назустріч патрульному автомобілю поліції рухається транспортний засіб марки «ВАЗ», моделі «2106». А о 23:04:10 год., водій ОСОБА_1 , виходить із-за керма, відкриває багажник, бере пляшку із бензином і заливає його в бак автомобіля. Більше того, з оглянутих відеозаписів встановлено, що ОСОБА_1 не заперечує факт керування транспортним засобом, навпаки пояснює, що був вимушений керувати автомобілем через необхідність їхати на роботу.
Стосовно доводів захисника Воробця Р.М. про те, що ОСОБА_1 після проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Відповідно до п. 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Із оглянутого в судовому засіданні відеозапису з назвою «0000000_00000020240501221009_0032» (03.00 хв відео) поліцейським було роз`яснено водію ОСОБА_1 його право пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, в медичному закладі (у разі відмови від огляду на місці або у разі незгоди із результатом такого огляду на місці зупинки транспортного засобу) або відмовитись від огляду. Після проведення огляду, результат якого був позитивним - 0,83‰ поліцейський запитався водія ОСОБА_1 , чи він згідний із даним результатом, на що останній відповів, що згідний (04.59 хв відео).
Про згоду із результатом огляду на стан сп`яніння проведеного поліцейським на місці зупинки свідчить і той факт, що ОСОБА_1 власноручним підписом, після ознайомлення його із актом огляду, засвідчив свою згоду із даним результатом. Дані обставини відображені у відеозаписі, тому твердження захисника в цій частині є безпідставними.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, який він пройшов на місці, поліцейські не мали жодних підстав доставити його до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
На переконання суду в даному випадку дотримано приписів Інструкції та ст. 266 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку.
Покази свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_5 суд оцінює критично та до уваги не бере, оскільки такі повністю спростовані матеріалами справи і факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 повністю доведений.
Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, враховуючи вищевказане, а також те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений працівниками поліції з дотриманням процедури його проведення, будь-яких порушень при провадженні справи про адмінправопорушення з боку працівників поліції судом не встановлено, суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для того, щоб покласти в основу цієї постанови щодо доведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення за вищевикладених обставин.
Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд приходить висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно квалiфiкувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху України.
Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним адміністративного правопорушення та його особу.
Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особі, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
V. Вирішення питання судового збору:
відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з нього слід стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) - 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору.
Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днiв до Івано - Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано - Франківської області.
Суддя: І.М.Андрусів
The court decision No. 120214929, Dolynskyi Raion Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 08.07.2024. The procedural form is Cases of administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 343/996/24. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: