Decision № 119730176, 13.06.2024, Shevchenkivskyi District Court of Lviv City

Справа № 138/3025/21

Провадження № 2/466/296/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2024 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючий суддя Едер П. Т.

секретар с/з Костюк В. С.

з участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Могилів-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

в с т а н о в и в:

06 грудня 2021 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова за підсудністю з Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи Могилів-Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, у яких позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов`язати Могилів-Подільський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції внести зміни до актового запису про народження за № 227 від 30 червня 2021 року, реєстраційний номер актового запису 00142578655, зробленого Могилів-Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказавши у графі «Відомості про батька» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя міста Львова на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову до суду і до повноліття дитини (а. с. 1-5).

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2022 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи Могилів-Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини (а. с. 99-103).

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвалено органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження за № 227 від 30 червня 2021 року, реєстраційний номер актового запису 00142578655, зробленого Могилів-Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказавши у графі «Відомості про батька» - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП суду невідомий, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову з 18 жовтня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП суду невідомий, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за позовну вимогу про визнання батьківства.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП суду невідомий, в дохід держави судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.

15 лютого 2023 року відповідач ОСОБА_2 подав заяву про перегляд заочного рішення від 27 грудня 2022 року (а. с. 108-111).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 27 лютого 2023 року заочне рішення скасовано та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а. с. 121-122).

Стислий виклад позицій сторін.

Обґрунтування позивача.

Згідно викладеного у позовній заяві, ІНФОРМАЦІЯ_4 у позивача народився син ОСОБА_3 , запис про батька дитини був здійснений в порядку статті 135 СК України, з її слів.

Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, матеріальної допомоги на утримання сина не надає, не піклується про нього, факт батьківства не визнає.

За довідками про місце реєстрацію квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова від 05.08.2021 № 149 та Шевченківської районної адміністрації м. Львова № 410084 від 02.08.2021 та про фактичне місце проживання Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 30.08.2021 № 1090 дитина проживає разом з нею в одному господарстві, тому перебуває на її утриманні.

Так як відповідач по справі не визнає батьківство і не допомагає матеріально, вимушена звернутися до суду з встановленням такого факту та стягненням аліментів.

Обґрунтування заперечень відповідача.

Відзив на позовну заяву відповідачем ОСОБА_2 , в порядку ст. 178 ЦПК України, у встановлений судом строк до суду не подано.

У заяві про перегляд заочного рішення відповідач заперечив вимоги позивача, посилаючись на те, що підставою для категоричного висновку про визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи. Про дату, час та місце проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, призначеної за клопотанням представника позивача, він повідомлений не був, оскільки у визначений експертом день він перебував в районі воєнних (бойових) дій, що об`єктивно унеможливлювало забезпечення його явки до Львівського НДЕКЦ МВС.

За відсутності результатів молекулярно-генетичної експертизи або інших достовірних і достатніх доказів, на думку відповідача, відсутні підстави визнавати його батьком ОСОБА_3 .

Тому вважає, що для справедливого і об`єктивного вирішення даного спору про батьківство необхідно провести судову молекулярно-генетичну експертизу, результати якої дадуть однозначну відповідь на спірне питання.

Процесуальні дії суду по справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07 грудня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а. с. 25).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2021 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Королюк О. В. про проведення судового провадження в режимі відеоконференції поза приміщенням суду за допомогою сервісу Easy Con (а. с. 29).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02 червня 2022 року призначено у вказаній цивільній справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На час проведення експертизи провадження в справі зупинено (а. с. 56).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08 липня 2022 року провадження по справі поновлено (а. с. 61).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02 серпня 2022 року провадження у вищевказаній цивільній справі зупинено до закінчення строку, на який було введено воєнний стан на території України або до припинення обставин, які передували зупиненню провадження (а. с. 76).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21 листопада 2022 року провадження по справі поновлено (а. с. 86).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 05 грудня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а. с. 90).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2022 року постановлено проводити заочний розгляд справи (а. с. 98).

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2022 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи Могилів-Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини (а. с. 99-103).

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвалено органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження за № 227 від 30 червня 2021 року, реєстраційний номер актового запису 00142578655, зробленого Могилів-Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказавши у графі «Відомості про батька» - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП суду невідомий, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову з 18 жовтня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП суду невідомий, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за позовну вимогу про визнання батьківства.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП суду невідомий, в дохід держави судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 16 лютого 2023 року прийнято заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення (а. с. 117).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 27 лютого 2023 року заочне рішення скасовано та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а. с. 121-122).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 23 березня 2023 року призначено у вказаній цивільній справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На час проведення експертизи провадження в справі зупинено (а. с. 131).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 22 травня 2023 року провадження по справі поновлено (а. с. 137).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 22 травня 2023 року задоволено клопотання експерта СЕ-19/114-23/6871-БД/Кл-1 від 20.04.2023 щодо скерування осіб для відібрання зразків, оплати рахунку та надання дозволу на повне (часткове) знищення об`єктів дослідження. На час проведення експертизи провадження в справі зупинено (а. с. 138).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 19 червня 2023 року провадження по справі поновлено (а. с. 148).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 03 серпня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а. с. 152).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 20 вересня 2023 року призначено у вказаній цивільній справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На час проведення експертизи провадження в справі зупинено (а. с. 163-164).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 16 січня 2024 року провадження по справі поновлено (а. с. 168).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 23 січня 2024 року призначено у вказаній цивільній справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На час проведення експертизи провадження в справі зупинено (а. с. 171-172).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 07 травня 2024 року провадження по справі поновлено (а. с. 187).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеній позовній заяві, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, 03.06.2024 на електронну адресу суду надіслав лист, у котрому вказав, що перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я, на підтвердження вказав, що додає відповідні документи про стаціонарне лікування, проте такі на адресу суду так і не надав. Вкотре просив відкласти судове засідання.

Відповідно до ст. ст. 43, 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Подане клопотання відповідача ОСОБА_2 та його процесуальна поведінка оцінюються як такі, що здійснюються з метою затягування розгляду справи.

У судове засідання представник третьої особи Могилів-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з`явився, 24.05.2024 на адресу суду надійшов лист за підписом в. о. начальника Л. Сокровищук , у якому просила розгляд справи проводити за відсутності представника та при вирішенні спору поклалась на розсуд суду.

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів та висновки суду.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ст. 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Судом встановлено та підтверджено доказами наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Могилів-Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). З вказаного свідоцтва встановлено, що батьками дитини є: ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а. с. 10).

Згідно з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30 червня 2021 року за № 00142578655 зареєстровано в Реєстрі реєстратором Могилів-Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), номер актового запису - 227. Відомості про батька: ОСОБА_5 , громадянин України, відомості про матір: ОСОБА_1 , громадянка України. Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а. с. 11).

Отже, підставою актового запису про народження дитини є заява її матері; запис про батька дитини вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Визнання батьківства це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подання до органів реєстрації актів цивільного стану спільної заяви матері дитини та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.

Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною.

Згідно з ч. 1 ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст.128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Згідно з ч. 4 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Ухвалами Шевченківського районного суду м. Львова від 02 червня 2022 року, 23 березня 2023 року, 20 вересня 2023 року, 23 січня 2024 року по справі призначалася судова молекулярно-генетична експертиза, проте жодного разу відповідач ОСОБА_2 на проведення експертиз не з`являвся.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 09.12.2019 № 279/4361/16-ц було детально описано наслідки ухилення сторони від проведення експертизи, зокрема зазначено, що матір з дитиною ухилилися від проходження експертизи, яка могла б із значним ступенем вірогідності підтвердити, чи спростувати наявність кровного споріднення між батьком та сином, тому суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про визнання відповідної особи батьком відповідної особи (сина).

До схожого висновку прийшов Верховний Суд у справі №587/2553/18 від 10.02.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20). Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини (постанова Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 201/3963/16-ц).

Судом чотири рази призначалася судова молекулярно-генетична експертиза, проте відповідач ОСОБА_2 з невідомих суду причин до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів жодного разу не з`являвся, що свідчить про його небажання отримати достовірні висновки щодо походження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на спростування доводів позивача щодо його батьківства.

Відповідачем не доведено наявність поважних підстав, які перешкоджали йому з`явитися до експертної установи для забору відповідних зразків. Вказані дії та бездіяльність відповідача призвели до неможливості проведення експертизи.

Крім того, стороною відповідача зазначених у позові обставин судовим розглядом спростовано не було, зокрема про народження у них дитини ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу.

Із матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у стосунках, жодних вагомих заперечень стороною відповідача про спростування даного факту не заявлено.

Від даних відносин ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 , батьками зазначено: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_1 .

Відомості про батька у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, зважаючи на зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить висновку про доцільність задоволення вимог позивача щодо визнання батьківства в повному обсязі.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення аліментів, суд виходить з наступного.

Встановлено, що згідно довідки № 1090 від 30.08.2021, виданої виконкомом Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району вінницької області, до складу сім`ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , входять син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Зареєстровано місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 (а. с. 12).

Згідно довідки № 41084 про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає разом з матір`ю - позивачем ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні (а. с. 13).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Сімейного кодексу України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частиною 1 ст.182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 3 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнення аліментів у частці заробітку (доходу) батька, матері має ціль найбільш повно захищати інтереси дитини, забезпечити їй не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти по можливості той рівень життя, який дитина мала при сумісному проживанні з обома батьками.

Згідно обраного позивачем виду аліментів, аліменти призначаються у частці від доходу, що відповідає вимогам СК України.

Відповідач перебуває в працездатному віці, належних та допустимих доказів про обтяження турботами щодо утримання інших осіб не надано, є батьком малолітньої дитини, зобов`язаний утримувати її до повноліття. Відповідач повинен у відповідності до вимог закону утримувати дитину, відчувати відповідальність за неї, забезпечувати її добрі умови для проживання та виховання, у тому числі, забезпечувати матеріально.

Суд враховує положення закону щодо гарантованого і рекомендованого мінімального розміру аліментів, і виходить з того, що вказаний рекомендований розмір аліментів є мінімальним, і не є поняттям, обмежуючим розмір аліментів, при умові, що батько дитини має матеріальну можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі. Суд дійшов висновку, що відповідач може сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частини свого доходу. Стягнення аліментів у такому розмірі відповідатиме вимогам закону та в першу чергу інтересам дитини, не порушить прав сторін.

Підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримувати дитину, передбачених ст.188 СК України, не встановлено.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Згідно ст. 430 ЦПК України, слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З відповідача ОСОБА_2 слід стягнути в користь позивача ОСОБА_1 судовий збір за позовну вимогу про визнання батьківства в розмірі 908,00 грн. та стягнути в дохід держави судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 18 Конвенції ООН про права дитини, Декларацією прав дитини від 20 листопада 1959 року, ст. ст. 32, 33, 51 Конституції України, ст. ст. 8, 11,12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 122, 125-128, 135, 141, 180-183, 188 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 109, 141, 259, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Могилів-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження за № 227 від 30 червня 2021 року, реєстраційний номер актового запису 00142578655, зробленого Могилів-Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказавши у графі «Відомості про батька» - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову з 18 жовтня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за позовну вимогу про визнання батьківства.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Могилів-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ЄДРПОУ 42052318, місцезнаходження: 24000, Вінницька обл., м. Могилів-Подільський, пл. Соборна,12.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 червня 2024 року.

Суддя П. Т. Едер