Decision № 119536780, 23.05.2024, Kolomyia City and District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 346/2152/24

Провадження № 2-а/346/42/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

з участю: секретаря Романчук Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в зaлі Кoлoмийcькoгo міcькpaйoннoгo cуду Івaнo-Фpaнківcькoї oблacті aдмініcтpaтивну cпpaву за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області провизнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області провизнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, щойого позивача, притягнено до адміністративної відповідальності постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1918068 від 15 квітня 2024 року ухваленою поліцейським Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області сержантом поліції ОСОБА_2 за ст.122 ч.2 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

В даній постанові зазначено, що він позивач вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУПАП за наступних обставин: 15 квітня 2024 року о 17 годині 02 хв. в місті Коломия по вулиці Б.Хмельницького керуючи транспортним засобом (не вказано яким) здійснив рух на заборонений (червоний поєднаний із жовтим) сигнал світлофора.

Дану постанову вважає незаконною та такою, що не відповідає чинному законодавству.

Зокрема, позивач вказав, що керуючи транспортним засобом мопедом SUZUKI ADDRESS 125 д.н.3. НОМЕР_1 безпідставно і з незрозумілих причин його зупинив сержант поліції ОСОБА_2 вказавши, що він позивач проїхав на заборонений ( червоний поєднаний із жовтим ) сигнал світлофора не підтвердивши це жодним доказом. На пояснення його позивача, що він проїхав і закінчував рух маневр на зелений мигаючий сигнал світлофора, поліцейський не реагував. Позивач пояснював поліцейському, якщо б він зупинився на перехресті на мигаючий зелений сигнал світлофору, то створив би аварійну ситуацію іншим водіям, однак його пояснення поліцейський до уваги не взяв, і він позивач надав письмові, просив поліцейського надати можливість скористатись правовою допомогою і послугами адвоката однак поліцейський відмовив у задоволенні такого клопотання.

Позивач зазначив, що йому не зрозуміло на підставі чого поліцейський склав постанову про адміністративне правопорушення адже правопорушення не підтверджено ані матеріалами фото чи відео зйомки, ані показами свідків, а також показами водіїв автомобілів, які рухались попереду та позаду позивача.

Просить визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії EHA N? 1918068 від 15 квітня 2024 року поліцейського Коломийського РВП ГУНІ в Івано - Франківській області сержанта поліції ОСОБА_2 за ст.122 ч. 2 КУпАП, а провадження по справі відносно нього закрити.

Заперечуючи проти позову, представник Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується відео із бодікамери поліцейського N? 0000000- 00000020240415165721-0009 17.00.08 на якому позивач ОСОБА_1 особисто визнавав, що проїхав на червоний поєднаний із жовтим забороненими сигналами світлофора, та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП (відео долучається).

Відповідно твердження позивача, що він не вчиняв даного адміністративного правопорушення є такими щоб вести суд в оману та уникнути адміністративної відповідальності.

Інспектор підійшов, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ПДР, та попросив пред?явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов?язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водієм ТЗ виявився Позивач, який на вимогу представника патрульної поліції пред явив всі відповідні документи .

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, поліцейським було роз?яснено позивачеві його права як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА N? 1918068 від 15.04.2024р. з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Таким чином, в діях позивача є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП. Інспектор, розглядаючи дану справу з?ясував всі обставини, які підлягають з?ясуванню та діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Просить у задоволенні позовних вимог, відмовити.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані документи і матеріали, проаналізувавши викладені в письмових заявах пояснення позивача, представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначено Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі - Правила дорожнього руху ).

Відповідно до п.п. б п. 2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з пунктом 8.1. Правил дорожнього руху, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до 8.7.3.є Правил дорожнього руху, поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу.

Частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - також КУпАП ) передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до частини 2 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення врегульовано Главою 22 КУпАП.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 280 КУпАП).

Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

15 квітня 2024 року поліцейським Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області сержантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1918068, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. (а.с.3)

Вищевказану постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1918068від 15 квітня 2024 року ОСОБА_3 вважає протиправною, та такою, що підлягає скасуванню.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

В позовній заяві позивач, посилаючись на необґрунтованість висновку поліцейського Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення його до адміністративної відповідальності, покликався на те, що не порушував Правил дорожнього руху.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

При цьому, суд звертає увагу, що в розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України постанова у справі про адміністративне правопорушення є рішенням суб`єкта владних повноважень у правовідносинах щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути мотивованим.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суб`єкт владних повноважень - відповідач, - повинен системно застосовувати положення законодавства та конкретних обставин кожної справи.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, в даній адміністративній справі не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, як і не надано належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, та, зокрема, доказів вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення. Зокрема, із наданих відповідачем відеозаписів не зафіксовано момент перемикання сигналу (червоний поєднаний із жовтим) на світлофорі та відповідно порушення вказаного адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1918068від 15 квітня 2024 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, зокрема на користь позивача, але він звільнений від сплати судового збору, оскільки являється особою з інвалідністю І групи підгр.Б (копія довідки до акта огляду медико-санітарної експертної комісії серії 12 ААВ №756466 від 06.03.2023 року, а.с.6), то з відповідача на користь держави Україна слід стягнути судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, як це визначено частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 33, 122 ч. 2, 251, 252, 254, 256, 258 КУпАП, керуючись ст. ст. 9, 77, 241-246, 286 КАС України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1918068від 15 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення закрити.

За рахунок бюджетних асигнувань, стягнути з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (місцезнаходження юридичної особи: 76000, м.Івано-Франківськ, вулиця Української Перемоги, 15; ідентифікаційний код юридичної особи:40108798) судовий збір у розмірі 605гривень 60копійок на користь держави Україна (на рахунок: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБеркещук Б. Б.