Court ruling № 119295192, 24.05.2024, Rzhyshchiv City Court of Kyiv Oblast

Головуючий суддя в суді І інстанції

Юрченко С.О.

Єдиний унікальний № 374/415/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року суддя Ржищівського міського суду Київської області Юрченко С.О., розглянувши заяву заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС", заінтересовані особи: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", ОСОБА_1 , ТОВ "КАМПСІС ЛІГАЛ", про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником, -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2024 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла вищевказана заява.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом для отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання боржника ОСОБА_1 було зроблено відповідний запит.

16 травня 2024 року на письмовий запит суду надійшла інформація ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, з якої встановлено, що боржник ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . 26 жовтня 2021 року знятий з реєстрації як померлий.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні відносини не допускають правонаступництва.

За змістом ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Згідно із ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи, тобто здатність мати цивільні права та обов`язки, припиняється у момент її смерті. Цивільна правоздатність особи є невіддільною від неї і припиняється з її смертю.

Правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі. Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише в тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Таких же правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.01.2018 у справі № 489/4072/16-ц (провадження № 61-1630 св 17) та від 20.06.2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред`явлення заяви до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої на підставі положень ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася.

Боржник як учасники цивільної справи за заявою про заміну сторони виконавчого провадження, має володіти цивільною процесуальною правоздатністю.

За таких обставин, не можна змінити стягувача у виконавчому провадженні у якому помер боржник.

При цьому, слід розрізняти правонаступництво у матеріальних правовідносинах та процесуальне правонаступництво.

Згідно із ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Підстави для застосування судом положень ч. 1 ст. 55 ЦПК України та встановлення правонаступників до відкриття провадження у справі відсутні, у зв`язку з тим, що підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише обставини, які виникли під час судового провадження у справі, тобто уже після відкриття судом провадження у конкретній справі.

Процесуальне правонаступництво це заміна сторони або третьої особи у справі (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із цивільного процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якими до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку, визначеному ст. 55 ЦПК України, допускається, якщо на момент відкриття судом провадження у справі цивільна правоздатність відповідача у справі не припинилася.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що боржник ОСОБА_1 помер до прийняття судом цієї заяви до розгляду, його цивільна процесуальна правоздатність припинилася, тому у відкритті провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС" про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником необхідно відмовити, оскільки така заява, розгляду у порядку цивільного судочинства не підлягає.

Керуючись п. 6 ч. 1, ч. 2 ст. 186, ч. 7 ст.187 186, 259, 260, 442, 446 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС", заінтересовані особи: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", ОСОБА_1 , ТОВ "КАМПСІС ЛІГАЛ", про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя