Decision № 11902187, 14.10.2010, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.10 Справа № 22/84/10

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія-Запоріжжя” (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-г)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Стальконструкція- 124” (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 1)

про зобов’язання повернути 4 ствола ригеля СТ-1.

Суддя Ярешко О.В.

За участю представників:

від позивача: Семенов М.В., довіреність б/н від 06.05.2010р.

від відповідача: Мачулян Н.М., довіреність б/н від 01.09.2010р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

31.08.2010р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія-Запоріжжя”, м. Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стальконструкція- 124”, м. Запоріжжя про зобов’язання повернути 4 ствола ригеля СТ-1.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.09.2010р. порушено провадження у справі № 22/84/10, судове засідання призначено на 20.09.2010р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

В судовому засіданні 20.09.2010р., на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 06.10.2010р.

Ухвалою від 06.10.2010р. з метою витребування доказів в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 14.10.2010 р.

Позивач в судовому засіданні 14.10.2010р. підтримав вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст. ст. 938, 949, 953 ЦК України. В обґрунтування вимог зазначає, що між ТОВ “Українська гірничо-металургійна компанія-Запоріжжя” та ТОВ “Стальконструкція- 124” укладено договір № КП-об 05/08 від 06.02.2008р. У відповідності до вказаного договору позивачем було виготовлено та передано відповідачу 11 металоконструкцій ствола ригеля. Крім того, позивачем додатково було виготовлено ще 4 металоконструкцій ствола ригеля СТ-1. Вартість кожного ригеля становить 14 970,87 грн. Додатково виготовлені ригеля було передано на відповідальне зберігання відповідачу, що підтверджується гарантійним листом відповідача № 912 від 05.08.2008р., в якому відповідач зазначив, що приймає на відповідальне зберігання виготовленні позивачем понад договору № КП-об 05/08 від 06.02.2008р.металоконструкції ствола ригеля СТ-1 у кількості 4 шт. та гарантує їх оплату після фінансування об’єкту. Листом № 79 від 19.02.2010р. позивачем було запропоновано відповідачу повернути металоконструкції ствола ригеля СТ-1 у кількості 4-х шт., що знаходяться на зберіганні або сплатити їх вартість. Листом № 231 пт від 16.03.2010р. відповідач підтвердив знаходження у нього на зберіганні зазначених металоконструкцій та запропонував у найкоротший термін направити на його адресу автотранспорт для повернення виробів. Однак в подальшому можливості вивозу належним позивачу металоконструкцій надано не було. У зв’язку із цим позивач повторно звернувся до відповідача листом № 245 від 12.07.2010р. з проханням надати можливість забрати металоконструкції ствола ригеля СТ-1. Листом № 122 від 22.07.2010р. відповідач відмовив позивачу у вивезенні металоконструкцій, які належать позивачу, у зв’язку з тим, що у позивача є заборгованість перед відповідачем. Відповідач не сплатив вартість 4-х металоконструкцій ствола ригеля СТ-1 та не повернув зазначені металоконструкції відповідачу. Тому позивач просить зобов’язати відповідача повернути 4 ствола ригеля СТ-1.

Відповідач факт наявності у відповідача 4 ствола ригеля СТ-1 підтвердив, але позов не визнав, з тих підстав, що позивач, як стверджує відповідач має заборгованість перед відповідачем.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 14.10.2010р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

06.02.2008р. між ТОВ “Українська гірничо-металургійна компанія-Запоріжжя” та ТОВ “Стальконструкція- 124” укладено договір № КП-об 05/08 (надалі-договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, позивач прийняв на себе зобов’язання виготовити, поставити продукцію вказану в специфікаціях до договору та які є його невід’ємною частиною.

На виконання умов договору, позивачем було виготовлено та передано відповідачу 11 металоконструкцій ствола ригеля.

Додатково позивачем було виготовлено ще 4 металоконструкцій ствола ригеля СТ-1 понад договору № КП-об 05/08 від 06.02.2008р. Вартість кожного ригеля становить 14 970,87 грн.

Відповідно до ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно зі ст. 937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Зазначені 4 металоконструкції ствола ригеля СТ-1 були передані на відповідальне зберігання відповідачу, що підтверджується гарантійним листом відповідача № 912 від 05.08.2008р., в якому відповідач зазначив, що приймає на відповідальне зберігання виготовленні позивачем понад договору № КП-об 05/08 від 06.02.2008р.металоконструкції ствола ригеля СТ-1 у кількості 4 шт. та гарантує їх оплату після фінансування об’єкту.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що між сторонами був укладений договір зберігання 4 металоконструкцій ствола ригеля СТ-1.

Відповідно до ст. 938 Цивільного кодексу України, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Листом № 79 від 19.02.2010р. позивачем було запропоновано відповідачу повернути металоконструкції ствола ригеля СТ-1 у кількості 4-х шт., що знаходяться на зберіганні або сплатити їх вартість.

На що, листом вих. № 231 пт від 16.03.2010р. відповідач підтвердив знаходження у нього на зберіганні зазначених металоконструкцій та запропонував у найкоротший термін направити на його адресу автотранспорт для повернення виробів.

Однак, оскільки в подальшому можливості вивозу належних позивачу металоконструкцій відповідачем надано не було, позивач повторно звернувся до відповідача листом № 245 від 12.07.2010р. з проханням надати можливість забрати 4 металоконструкції ствола ригеля СТ-1.

Після чого, листом № 122 від 22.07.2010р. відповідач відмовив позивачу у вивезенні металоконструкцій, які належать позивачу, у зв’язку з тим, що у позивача є заборгованість перед відповідачем.

Згідно зі ст. 953 ЦК України, зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач не сплатив вартість 4 стволів ригеля СТ-1 та не повернув зазначені 4 стволи ригеля СТ-1, вимога позивача підлягає задоволенню.

Згідно з ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його з вини.

Керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 610, 936, 937, 938, 953 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Стальконструкція- 124” (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 1, код ЄДРПОУ 33836489) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія-Запоріжжя” (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-г, код ЄДРПОУ 32860987) 4 ствола ригеля СТ-1. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Стальконструкція- 124” (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 1, код ЄДРПОУ 33836489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія-Запоріжжя” (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-г, код ЄДРПОУ 32860987) 598 (п’ятсот дев’яносто вісім) грн. 84 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.В. Ярешко