Decision № 118856035, 22.04.2024, Kolomyia City and District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 346/7124/23

Провадження № 2/346/458/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Третьякової І.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Дутчак Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Нижньовербізької сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій учасників справи.

04 грудня 2023 року Нижньовербізька сільська рада звернулася до суду з позовом в інтересах неповнолітній дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якому просили: позбавити відповідачів батьківських прав відносно вказаних дітей. Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, які зараховувати на особистий рахунок дитини у Державному Ощадному банку України до досягнення дітьми повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, які зараховувати на особистий рахунок дитини у Державному Ощадному банку України до досягнення дітьми повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі. Як одинока мати ОСОБА_1 має двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які народилися на території Республіки Молдови. Після приїзду відповідачки з Республіки Молдови в Україну в 2011 році вона почала проживати з ОСОБА_2 . ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася в Україні, але свідоцтво про народження дитини видане повторно відділом ЗАГСу м. Сороки, Республіка Молдова. В 2013р. у подружжя народилася донька ОСОБА_6 , а в 2018 році народився син ОСОБА_7 . Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.06.2022 року діти були відібрані у батьків та передані органу опіки та піклування Нижньовербізької сільської ради Коломийського району, Івано-Франківської області, для вирішення питання про подальше їх влаштування. Відповідно до рішення виконавчого комітету Нижньовербізької сільської ради від 12.08.2022 року №105/2022 дітям надано статус дитини позбавленої батьківського піклування. 16.03.2023 року обстежено умови проживання за адресою проживання відповідачів в АДРЕСА_1 та з?ясовано, що у будинку давно ніхто не живе. З початком воєнного вторгнення росії ОСОБА_2 влаштувався у територіальну оборону, діти перебували у ІНФОРМАЦІЯ_6 дітей та сімей «Теплий дім» Івано-Франківської обласної ради, а ОСОБА_1 , зі слів дітей, перебуває у Києві, за місцем проживання не з?являється та точних відомостей про її місцезнаходження немає. Згідно листа дирекції Долинського обласного центру соціальної підтримки дітей та сімей «Теплий дім», станом на 14.06.2023 року батько ОСОБА_2 провідував не часто, проте цікавився життям, станом здоров?я, навчанням та вихованням дітей засобами телефонного зв?язку у присутності працівників Центру, також часто телефонував до ОСОБА_8 та передавав дітям подарунки до Дня народження, проте, відвідав лише один раз 08.06.2023 р. Під час відвідування приніс дітям гостинці (печиво, цукерки, фрукти), організував пригощення і придбав прикраси донькам ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Мати інколи телефонувала до ОСОБА_8 , одного разу 17.05.2022 року відвідала дітей, принесла гостинці. Відтоді і по сьогоднішній день не цікавиться життям, станом здоров?я, навчанням і вихованням дітей. За рішенням виконкому Нижньовербізької сільської ради від 13.07.2023 року №71/2023 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було влаштовано у сім?ю опікуна. Рішенням виконкому Нижньовербізької сільської ради від 13.07.2023 року №70/2023 було затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . При обстеженні умов проживання відповідачів з?ясовано, що у будинку давно вже ніхто не живе, за словами сусідів ОСОБА_2 служить у лавах ЗСУ, а ОСОБА_1 не з?являється вдома уже більше дев`яти місяців. Відповідно до розпорядження голови Косівської РДА від 15.08.2023 року №101, молодших дітей з сім?ї « ОСОБА_11 » влаштовано у сімейні форми виховання. Таким чином, виходячи з інтересів дітей, які на даний момент перебувають у сім?ї опікуна та дитячому будинку сімейного типу, враховуючи те, що відповідачам після відібрання у них дітей, було надано час для покращення матеріально-побутових умов та налагодження контакту з дітьми, однак вони цього не виконали, позивач вважає доцільним ставити питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та стягнення з них аліментів на їхнє утримання.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Процесуальні дії суду.

Ухвалою суду від 15.12.2023р. відкрито загальне провадження у цивільній справі за позовом Нижньовербізької сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в частині позовних вимог про позбавлення батьківських прав. В частині позовних вимог про стягнення аліментів на дітей у відкритті провадження у справі було відмовити.

Ухвалою суду від 14.02.2024р. підготовче провадження закрито, призначено справу за позовом Нижньовербізької сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав до судового розгляду по суті.

Розгляд справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду письмову заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги щодо позбавлення відповідачів батьківських прав підтримує та наполягає на їхньому задоволенні.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за їхньої відсутності до суду не подавали. Про дату, час і місце судового засідання повідомлялися своєчасно та у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою їхнього місця проживання. Однак, судові відправлення були повернуті до суду без вручення з зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідачів і ухвалює заочне рішення, проти чого представник позивача у своїй заяві не заперечує.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд прийшов до наступного висновку.

Фактичні обставини справи.

19 березня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломиї реєстраційної служби Коломийського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області був зареєстрований шлюб між громадянином України ОСОБА_2 та громадянкою Респубілки Молдова ОСОБА_31 , актовий запис №93, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 15).

Витягами з реєстру Нижньовербізської територіальної громади підтверджується, що місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 13-14).

Відповідно до даних свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , виданих повторно відділом ЗАГС м. Сорока, переклад яких на українську мову проведено нотаріальним перекладачем ОСОБА_13 , посвідчених приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцко П.П., ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про батька у свідоцтвах про народження яких відсутні. Відповідно до повідомлень про анулювання, виправлення або завершення актів цивільного стану, переклад яких на українську мову проведено вищезазначеним перекладачем, посвідчених вказаним нотаріусом, прізвище матері і дітей в свідоцтвах НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 змінено з « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_11 » (а.с. 16-24).

Згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються батьками малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 25-26).

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.06.2022р. відібрано неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від їх батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , і передано вказаних дітей органу опіки та піклування Нижньовербізької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, для вирішення питання про подальше влаштування цих дітей.

Цим же рішенням вирішено стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання його неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно до досягнення дітьми повноліття. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням виконавчого комітету Нижньовербізької сільської ради від 12.08.2022р. № 105/2022 дітям: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та перебувають в Долинському обласному центрі соціальної підтримки дітей та сімей «Теплий дім» Івано-Франківської обласної ради, згідно рішення виконавчого комітету Нижньовербізької сільської ради від 13.05.2022р. № 64/2022, надано статус дитини позбавленої батьківського піклування та знято з обліку дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах. Взято дітей на первинний облік дітей, які залиши милися без батьківського піклування сектору у справах дітей Нижньовербізької сільської ради, як дітей позбавлених батьківського піклування. Залишено дітей й надалі перебувати у ІНФОРМАЦІЯ_6 дітей та сімей «Теплий дім» Івано-Франківської обласної ради до вирішення питання щодо подальшого влаштування дітей (а.с. 33).

Письмовими заявами неповнолітні: ОСОБА_17 та ОСОБА_18 надали свою згоду на їх влаштування під опіку у сім`ю громадянина ОСОБА_19 , який є хресним батьком їхнього молодшого брата ОСОБА_7 (а.с. 36-37).

Рішенням виконавчого комітету Нижньовербізької сільської ради від 12.08.2022р. № 71/2023 встановлено опіку над неповнолітніми дітьми ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Призначено ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_9 опікуном над вказаними дітьми, які позбавлені батьківського піклування. Встановлено місце проживання неповнолітніх дітей в сім`ї опікуна за адресою: АДРЕСА_2 . Зобов`язано опікуна дбати про стан здоров`я дітей, психічний стан, фізичний і духовний розвиток, готувати до самостійного життя, забепезчувати догляд та лікування, створити належні побутові умови та умови для здобуття повної загальної середньої освіти, вживати заходів щодо захисту їх особистих, майнових і житлових прав, підтримувати сімейний зв`язок з молодшими сестрами та братом та всіма можливими засобами комунікації (а.с. 38).

Згідно розпорядження Косівської РДА № 151 від 15.08.2023р. поповнено дитячий будинок сімейного типу ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , які проживають за адресою: АДРЕСА_3 . Влаштувати з 15.08.2023р. до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_22 та ОСОБА_23 на виховання та спільне проживання дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . На батьків-вихователів ДБСТ покладено персональну відповідальність за життя, здоров`я, психічний та фізичний розвиток дітей (а.с. 38-40).

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов стану сім`ї від 16.03.2023р. № 13 вбачається, що в ході перевірки була встановлена відсутність всіх жителів за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок порожній. Зі свідчень сусіда ОСОБА_24 , який проживає по АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 не з`являлася вдома з серпня 2022 року. В період перебування дітей в Долинському обласному центрі «Теплий дім» мати вела аморальний спосіб життя, влаштовувала гуляння, викрала з будинку телевізор і газову плитку (а.с. 42). До акту обстеження долучені письмові пояснення ОСОБА_24 (а.с. 43).

В листі від 14.06.2023р. № 221/01-20/01 адміністрація Долинського обласного центру соціальної підтримки дітей та сімей «Теплий дім» Івано-Франківської обласної ради вказала, що неповнолітні діти: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 були зараховані 20.10.2021р. у відділення термінованого влаштування дітей з дня зарахування до Центру і станом на 14.06.2023р. батько ОСОБА_2 не часто, проте цікавився життям, станом здоров`я, навчання і вихованням дітей через спілкування з ними по телефону у присутності працівника Центру ( 19.08.2022р. , 26.08.2022р., 30.08.2022р., 23.12.2022р., 28.01.2023р.) також часто телефонує до ОСОБА_8 , передавав дітям подарунки до дня народження дітей, однак відвідував лише один раз 08.06.2023р. Під час відвідування приніс дітям гостинці (печиво, цукерки, фрукти), а також організував пригощення у піцерії та придбав для ОСОБА_9 і ОСОБА_10 срібні підвіски. За період перебування дітей у закладі, їхня мати ОСОБА_26 телефонувала до ОСОБА_8 , один раз 17.05.2022р. відвідувала їх. Під час відвідування принесла дітям гостинці. З того часу і по день написання листа життям, станом здоров`я, навчання і виховання дітей в центрі «Теплий дім» не цікавилась (а.с. 45).

В акті обстеження матеріально-побутових умов стану сім`ї від 14.07.2023р. № 29 вказано, що на момент обстеження ОСОБА_2 та ОСОБА_27 за місцем проживання були відсутні. Зі слів сусідів ОСОБА_2 проходить військову службу в ЗСУ, Зухра понад вісім місяців або навіть більше в помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , не появлялася (а.с. 44).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Рішенням виконавчого комітету Нижньовербізької сільської ради від 13.07.2023р. № 70/2023 було затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно, затвердженого вищевказаним рішенням, висновку вбачається, що зібравши відомості про умови та періодичність спілкування батьків з дітьми, ймовірне перебування ОСОБА_2 на військовій службі, оскільки підтверджуючих документів цього ним не надано, а також врахувавши, що відповідачам було надано достатньо часу для покращення матеріально-побутових умов та налагодження контакту з дітьми, виходячи з інтересів дітей та їхнє право на влаштування у сімейні форми виховання, проведену з хресним батьком ОСОБА_19 бесіду, в якій він виявив взяти опіку над двома старшими дітьми: ОСОБА_28 та ОСОБА_21 , пройшов відповідну перевірку та надав всі необхідні для цього документи, Комісія з питань захисту прав дитини при Нижньовербізькій сільській раді прийшла до висновку, що оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично самоусунулися від виконання своїх батьківських обов`язків, позитивних результатів в їхній поведінці не просліджується, то позбавлення відповідачів відносно їхніх дітей буде доцільним.

Отже, з урахуванням вищевикладених обставин, позивач вважає, що відповідачі, як батьки, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей та забезпечення здобуття ними повної загальної середньої освіти, що згідно п. 2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу України є підставою для позбавлення їх батьківських прав.

Застосовані норми права.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально й морально заохочує, підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

За частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

ЄСПЛ зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

В рішенні у справі «Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини вказував, що інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю (рішення у справі «Гнахоре проти Франції»). З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за статтею 8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року вказував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (рішення у справі «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року пункт 86). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не «згідно із законом», не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися «необхідним у демократичному суспільстві» (рішення у справі «МакМайкл проти Сполученого Королівства», пункт 87).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Мотиви, з яких виходить суд та його висновки.

В даній справі судом встановлено, що після відібрання дітей у батьків та поміщення їх до Долинського обласного центру соціальної підтримки дітей та сімей «Теплий дім» Івано-Франківської обласної ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_29 . перший час підтримували періодичне спілкування з дітьми по телефону, та навіть по одному разу навідували їх, приносили з собою гостинці та подарунки. Однак, в подальшому спілкування повністю припинилося. Після передачі старших двох хлопців під опіку ОСОБА_19 , а трьох менших дітей на виховання до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , батьки з дітьми не спілкувалися, тривалий час не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їхнє навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на їхній фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для їхнього нормального самоусвідомлення; не надають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, а своєю поведінкою показують поганий приклад і створюють небезпеку для їхнього життя і здоров`я, не виявляють інтересу до їхнього внутрішнього світу; не створюють умов для отримання ними освіти. За місцем реєстрації відповідачі не проживають. Згідно свідчень сусідів ОСОБА_2 проходить військову службу в складі Збройних Сил України. Однак належних доказів, які б підтверджували ці обставини, матеріали справи не містять. Відтак суд не може вважати дану обставину поважною причиною ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків. Місце перебування ОСОБА_27 на теперішній час не відоме, остання тривалий період за місцем своєї реєстрації не з`являлася, причини, через які вона не приймає участі в житті своїх дітей - не встановлені.

В зв`язку з цим, суд погоджується з доводами позивача про те, що після відібрання дітей, відповідачі мали час аби створити в своєму помешканні належні матеріально-побутові умови для проживання та виховання своїх дітей та налагодити свій контакт з ними. Однак, відповідних дій не вчинили, свою поведінку щодо виховання дітей не змінили, тим самим продемонстрували, що до своїх батьківських обов`язків вони відносяться безвідповідально і умисно тривалий час ухиляються від їхнього виконання без поважних причин.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що обставини про свідоме ухилення відповідачів від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей є доведеними, тому наявні підстави для позбавлення їх батьківських прав, оскільки саме таке вирішення спору буде відповідати найкращим інтересам дітей та вимогам Закону України «Про охорону дитинства», Конвенції про права дитини, нормам СК України.

Задовольняючи позов, суд, відповідно до положень ч.4 ст.. 263 ЦПК України, враховує висновки Верховного Суду викладені в постанові від 26.01.2022р. по справі 203/3505/19, оскільки обставини в даних справах є подібними між собою.

Також щодо позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її старшого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому, станом на дату розгляду справи, виповнилося вісімнадцять років і він досяг повноліття, суд бере до уваги висновки викладені в постанові від 29.01.2024р. по справі №185/9339/21 в якій Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вказав, що факт досягнення дитиною повноліття під час розгляду спору по суті та ухвалення відповідного судового рішення не може впливати на правовий результат вирішення справи судом, оскільки суд має оцінювати у сукупності факти виконання/невиконання батьками своїх обов`язків щодо дитини за період до її повноліття, які й стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом. Досягнення дитиною повноліття під час розгляду цивільної справи судом не може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 141, 150, 155, 164-166 СК України, ст.ст. 12, 81, 89, 137, 141, 263-265, 279, 354-355 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 батьківських прав відносно повнолітнього сина ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_15 .

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_15 .

Відповідно до ч.6 ст. 164 СК України, рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дітей.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 травня 2024 року, з урахування відпустки судді з 29.04.2024 по 03.05.2024р. включно.

Суддя: Третьякова І. В.