Court ruling № 118313513, 12.04.2024, Ivano-Frankivsk City Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 344/6887/24

Провадження № 1-і/344/23/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючої судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_4 у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62023140150000118 від 14.06.2023, справа №344/6887/24-

ВСТАНОВИВ :

12.04.2024 сторона захисту заявила усну заяву про відвід слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_4 у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62023140150000118 від 14.06.2023, справа №344/6887/24.

Захисник адвокат ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_5 заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 підтримали, зокрема на підставі п.4 ч.1 ст. 75 КПК України. Дали пояснення, що коли вперше підозрюваний, близько року, тому прийшов на розгляд клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у військовій формі, слідча суддя зробила зауваження з цього приводу. Слідчий суддя ОСОБА_6 на їхню думку є упередженою. Адже, прийняла рішення з порушенням норм закону щодо розгляду клопотань :

Про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , обравши найсуворіший запобіжний захід тримання під вартою із найвищим розміром застави, тривалістю на три дні довше ніж строк досудового розслідування;

Про продовження строку досудового розслідування, яке подано з порушенням строку звернення до слідчого судді.

Разом з тим, вважають дивним той факт, що фактично всі клопотання слідства та сторони захисту потрапляють саме до провадження слідчої судді ОСОБА_4 .

Прокурор ОСОБА_7 заперечив проти заявленого відводу слідчої судді ОСОБА_8 через безпідставність. Зокрема, зазначив, що розподіл клопотань здійснюється відповідно до ст. 35 КПК України. Жодних доказів щодо упередженості даної слідчої судді немає. Незгода з процесуальними рішеннями слідчої судді є підставою для апеляційного оскарження.

Вислухавши пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи, встановлено наступне:

З метою дотримання цієї гарантії, ст. 80 КПК України передбачає право учасників судового провадження заявити відвід, який повинен бути вмотивованим.

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст.ст. 75, 76 КПК України.

Суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема :

-за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п.4 ч. 1 ст. 75 КПК України).

-у випадку порушення встановленого частиною третьоюстатті 35 цього Кодексупорядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи ( ч. 1 п.5 ст. 75 КПК України).

Так, відповідно до положень п. 1 ч. 1ст. 35 КПК Українипередбачено, що у суді функціонує автоматизована система документообігу суду, що забезпечує, в тому числі, об`єктивний та неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді.

Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (ч. 6ст. 35 КПК України).

На підставі вказаного, у розгляді справи №344/6887/24 ( номер провадження :1-кс/344/3005/24, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді Івано-Франківського міського суду 11.04.2024 о 10:44:43 год. - визначено слідчого суддю ОСОБА_4 .

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»).

При цьому, сама по собі заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, адже визначальним фактором є можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії»).

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки на підставі доказів не буде встановлена наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.

Разом з тим, заявлений відвід не містить будь-яких належних та підтверджених даних, які б свідчили про існування вказаної заявниками підстави для відводу.

Той факт, що заявники внаслідок суб`єктивних міркувань та внаслідок особистого аналізу попередніх рішень слідчого судді сумніваються в його неупередженості, не свідчить про реальну упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення слідчого судді від розгляду клопотання.

Доводи заяви очевидно зводяться до незгоди з раніше прийнятими слідчим суддею рішеннями, що є неприпустимим.

Так, суб`єктивно оцінюючи на предмет законності, обґрунтованості та правомірності рішень слідчого судді, заявники роблять висновок про наявність упередженості слідчого судді.

Водночас, суд в межах розгляду заяви про відвід не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості постановлених іншим слідчим суддею рішень, а тому відповідні доводи не можуть бути покладені в основу рішення про відвід. У цьому контексті слід звернути увагу на роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови «Про незалежність судової влади» №8 від 13 червня 2007 року, відповідно до яких, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Незгода заявників з прийнятими судовими та процесуальними рішеннями, не може бути підставою для відводу від розгляду клопотання та жодним чином не породжує об`єктивних сумнівів у неупередженості слідчого судді і не може слугувати доказом будь-якого неприязного відношення до учасників процесу.

Окрім того, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому. Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 761/16124/15-ц).

В прецедентній практиці Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду розмежовується суб`єктивний та об`єктивний аспекти, суб`єктивний відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, а об`єктивний визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.

При цьому щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені вказаними нормами КПК України, а тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_4 у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62023140150000118 від 14.06.2023, справа №344/6887/24 відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1