Court ruling № 116643653, 29.01.2024, Zakarpattia District Administrative Court

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 січня 2024 рокум. Ужгород№ 260/10993/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ракоці, буд. 13, код ЄДРПОУ 40108913) про стягнення грошової компенсації за затримку розрахунку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області, щодо невчасного розрахунку після звільнення 10.03.2021 року, який відбувся фактично 13.12.2023 року.

2. Зобов`язати Головне управління Національної поліції України виплатити грошову компенсацію за затримку розрахунку при звільненні, яка тривала 1009 дні, у розмірі середнього заробітку 1495,79 гривні, що становить 1509252,11 гривень (один мільйон п`ятсот дев`ять тисяч двісті п`ятдесят дві гривні одинадцять копійок).

09 січня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення без розгляду даної позовної заяви. Мотивуючи таке клопотання зазначила, що п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Проте, зі змісту адміністративного позову та доданих до нього матеріалів не вбачається, що вирішення спору стосується порушення прав заявника, як учасника бойових дій. У зв`язку з наведеним, а також з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №9901/70/20, представник відповідача вважає, що позивач не звільнений від сплати судового збору, тому просила залишити позовну заяву без розгляду, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України.

З`ясувавши обставини, покладені в основу клопотання, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справи було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161, 172 цього кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Як встановлено судом, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 15.03.2016.

На учасників бойових дій розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 23.10.1993 №3551-XII (далі Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), який визначає статус, зокрема, і учасників бойових дій та гарантії їх соціального захисту.

Відповідно до ч. 2 ст.22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність цього Закону, звільняються від сплати за оформлення документів, юридичні консультації, а також від судових витрат, пов`язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.

Згідно із ч. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 06.11.2012 №5477-VI, ч.2 ст.22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в такій редакції: «Ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань».

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України «Про судовий збір»).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII (набрав чинності з 01.09.2015) внесені зміни, зокрема, у ст.5 Закону України «Про судовий збір» (пільги щодо сплати судового збору), а саме: відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма статті даного Закону не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, а також прямо та чітко не зазначає, що справа має стосуватись порушених прав саме позивача, що має статус учасника бойових дій, без уточнення характеру такого права та підстав його порушення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності ясності і недвозначності і правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування не включає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Кантоні проти Франції» від 11.11.1996 («Cantoni v. France», заява №17862/91, § 31-32), «Вєренцов проти України» від 11.04.2013 («Vyerentsov v. Ukraine», заява №20372/11, § 65)).

Відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту вказаної норми п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» в першу чергу пов`язане з недоліками законодавчої техніки, яка використовувалась законодавцем під час підготовки Закону України «Про судовий збір», проте це не повинно впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій при їх зверненні до суду, у зв`язку з порушенням будь-яких їх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів.

Таким чином, до 01.09.2015 надання пільг по сплаті судового збору ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було унормоване ч.2 ст.22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за змістом якої, такі пільги надавалися у випадках, коли спір виник з відносин, що врегульовані безпосередньо цим Законом, проте з 01.09.2015 правове регулювання пільг по сплаті судового збору здійснюється на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», який є спеціальним Законом і не містить жодних обмежень для учасників бойових дій щодо предмету судового захисту порушених прав.

Висновки аналогічного характеру викладені у постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №0640/4372/18.

Згідно з вимогами ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому позовну заяву подано з додержанням вимог, викладених у ч.3 ст.161 КАС України.

За наведених обставин, клопотання про залишення позову без розгляду є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 240, 242, 256, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити представнику Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЯ. М. Калинич